Розділ іі використання засобів мережевих технологій для контролю знань учнів

 

2.1. Ефективність тестування в процесі контролю навчальних досягнень учнів

 

Педагогічне тестування – це метод вимірювання результатів навчання учнів, інструментом в якому є дидактичний тест, а методом оцінювання – шкала.

Під тестуванням також розуміють процедуру вимірювання, тобто застосування тесту до конкретного учня.

У науково-методичній літературі (В. Аванесов, В. Безпалько, О. Майоров) наведено приклади педагогічного тестування. У зв’язку із впровадженням у навчальний процес інформаційних технологій приділяється значна увага автоматизованому контролю знань учнів.

Використання такої системи контролю цілком виправдане, тому що традиційна система сьогодні знаходиться в кризисному стані, на що звертають увагу чисельні дослідники цієї проблеми.

Тестовий контроль знань може бути використаний під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Крім того, використання тестового вхідного контролю важливо для виявлення рівня підготовки учнів. Вхідний тестовий контроль до кожної теми дає змогу викладачеві побудувати вивчення навчального матеріалу таким чином, щоб зосередити увагу на тих питаннях, в яких учні мають прогалини або вони викликають певні труднощі в учнів. Крім того, викладач має змогу більше уваги приділити спілкуванню з учнями, більш глибокому вивченню ключових питань теми, використовуючи при цьому традиційні форми та методи контролю знань.

Тестовий контроль має цілу низку переваг:

               ефективність як у процесі навчання під час самостійної роботі, так і в процесі контролю знань;

               економія часу викладача;

               високий ступінь диференціації учнів за рівнем знань;

               можливість індивідуалізації навчання;

               прогнозування темпу та результатів навчання;

               можливість виявлення структури знань кожного слухача для подальшої зміни методики навчання.

Крім цього, тестовий контроль знань дозволяє за незначний проміжок часу опитати значну кількість учнів з будь-якого обсягу навчального матеріалу.

У залежності від використання в тесті різноманітних завдань (запитань) розрізняють наступні види дидактичних тестів, складання яких відбувається у відповідності до певних правил.

Тестові завдання нагадування, в процесі виконання яких учні мають як відповідь на запитання навести який – не будь факт.

Тестове завдання доповнення (з прогалинами). У реченні залишається місце, куди учень має вибрати із запропонованих варіантів (вписати) слово або число.

Альтернативне тестове завдання, в якому учень повинен вирішити, правильне або хибне твердження.

Вибіркове тестове завдання. Учень має з декількох відповідей вибрати правильну.

Тестове завдання на відповідність. Учень повинен поєднати зв’язані між собою дані, що знаходяться в двох стовпцях, які пов’язані між собою за змістом.

Тестові завдання ранжування. Учню пропонується розташувати в порядку їхнього зростання (складання), збільшення (зменшення).

У тексті не рекомендується використовувати більше ніж 7 елементів.

У педагогічній практиці та дослідженнях більш виправданим є використання комбінованих тестів, які містять завдання (питання) різних типів.

Контроль за рівнем знань та умінь учнів здійснюється шляхом проведення тестування на різних етапах підготовки учня.

Вхідне тестування проводиться перед початком роботи з метою формування індивідуальної навчальної програми слухача на основі виявлення наявних умінь та навичок відповідного  спрямування.

Для здійснення вхідного тестування вчитель повинен розробити перелік тестових завдань, що дали б змогу виявити рівень знань, умінь та навичок, якими володіє учень з даного предмету.

Контроль досягнень учнів у процесі навчання, метою якого є виявлення повноти оволодіння учнем навичками, що передбачені кожним навчальним елементом, здійснюється шляхом поточного тестування.

Формою проміжного контролю є тестування, що проводиться по закінченні учнем певного етапу навчання, метою якого є виявлення достатніх умінь та навичок у вивченні окремої теми чи розділу.

Що дає такий підхід до тестування знань учнів?

1.    Підвищується зацікавленість учнів у навчанні, зростає рівень знань.

2.    Збільшується обсяг самостійної роботи учнів у навчанні.

3.    Зменшується навантаження на викладача в підготовці та здійсненні контролю за рівнем знань, умінь та навичок учнів.

4.    Викладач одержує можливість аналізувати структуру знань кожного учня і відповідно до цього створювати та впроваджувати гнучку технологію навчання в залежності від контингенту учнів.

5.    Можливість здійснення індивідуального підходу до кожного учня в залежності від структури його знань з відповідним вибором методики навчання.

6.    Здійснюється диференціація учнів за рівнем знань.

7.    Підвищується зацікавленість учнів протягом семестру, можливість додаткового відпрацювання навчального матеріалу.

8.    Процес оцінювання навчальних досягнень учнів є більш об’єктивним.

Реалізуючи будь-яку систему тестування знань учнів, слід враховувати галузь використання тестів, кількість учнів, наявність людських та механічних ресурсів для реалізації тестів.

Розглянута система використання всіх видів тестування знань учнів за допомогою комп’ютера та комп’ютерної мережі є найбільш ефективною.

Комп’ютерна обробка результатів тестування дає можливість зробити такі висновки:

                   тестовий контроль характеризується значною зацікавленістю учнів, зникає психологічний бар’єр між учнями та комп’ютером;

                   тестування знань учнів відповідає критерію об’єктивного оцінювання за рахунок автоматизованого контролю;

                   економія навчального часу;

                   якісний та ефективний відбір тестів з диференціацією навчального матеріалу, а також з урахуванням підготовки, психолого-фізіологічних характеристик учнів.