5.2 Форма 1 "Загальні відомості"

(1) – Вид споруди – міст, шляхопровід, віадук, біоперехід, естакада тощо. У разі необхідності, в цілому по споруді можуть бути дані, в тому ж полі, додаткові відомості (розвідний, суміщений, гребля тощо).

(2) – Перешкода, що пересікається – повинно бути вказано словами: вид перешкоди і його назва. Якщо одночасно є дві перешкоди під мостом (річка і дорога), то вказують обидві.

(3) – Назва дороги – відповідно до класифікації, актуальної на час обстеження.

(4) – Кілометр + ПК, GPS-координати (середина споруди)

(5) – Категорія дороги – приймається згідно з технічною документацією. Якщо ділянки дороги мають різну категорію, вказується категорія ділянки, на якій розташований міст. Кількість смуг руху транспорту дають відповідно до фактичних умов руху на мосту і підходах. Відзначається наявність розмітки на дорозі (так, ні).

(6) – Найближчий населений пункт – (по дорозі або в стороні) - вказується його вид (с., смт., м. тощо) назву та приблизну відстань до споруди в км. Якщо відстань до населеного пункту не вказана, споруда розташована в ньому.

(7) – Характеристика перешкоди – ріка, струмок, яр, суходіл, включає режим на момент обстеження (глибину річки, приблизну швидкість течії в зоні моста, напрям течії), для споруди (шляхопроводу) - дані автомобільної дороги чи залізниці, що пересікає споруда (категорія автомобільної дороги, кількість колій залізниці). Вказується напрям течії річки при погляді по ходу кілометражу (зліва направо або справа наліво).

(8) – Підмостовий габарит – слід приймати на момент обстеження як відстань від нижньої точки прогонової будови в головному прогоні до рівня води або до верху покриття автомобільної дороги, головки рейки на залізниці або ґрунту на суходолі. Головним прогоном слід вважати найбільший прогін над основною перешкодою. Точність вимірювання 0,01 м.

(9) – Проектне рухоме навантаження – у вигляді позначення схем автомобільних, одиночних навантажень на які розрахований міст: АК, А11, Н30, НК-80, НК-100, НГ-60 тощо.

(10) – Довжина моста – відстань по осі мосту між точками перетину ліній, що з’єднують передні (видимі) грані шафових стінок стоянів з віссю моста.

(11) – Отвір моста – за технічною документацією або визначення шляхом натурного вимірювання, точність вимірювання 1 % від довжини моста.

(12) – Габарит по висоті – вказується для прогонових будов з їздою понизу або посередині при наявності портальної рами або верхніх зв'язків у ферм, як найменший вертикальний просвіт між покриттям і порталом, точність вимірювання ± 0,01 м.

(13) – Габарит по ширині – число рівне відстані між огорожами проїзду, включаючи розділову смугу, яка не має огороджень і смуги безпеки.

(14) – Поздовжня схема – поздовжня схема прогонової будови складається із сукупності розрахункових прогонів, з'єднаних знаком "+"; консолі позначаються літерою "К". Прогонова будова, що перекриває кілька прогонів (нерозрізними, балочно-консольне тощо) записується в круглих дужках. У разі рівних розрізних прогонових будов запис схеми проводиться у вигляді "L × n", де n - число однотипних прогонових будов, L - розрахунковий прогін кожного з них.

(15) – Особливості розташування моста та підходів у плані: вказується кривизна і (або) косина моста і підходів в плані з прив'язкою до траси - поворот в кінці (початку) моста праворуч (ліворуч).

(16) – Похили проїзної частини на мосту – поздовжній і поперечний похили вказують за результатами інструментальної зйомки у ‰.

(17) – Покриття проїзної частини – асфальтобетон, цементобетон, чорний щебінь, кам'яна бруківка, дощатий настил тощо.

(18) – Тип водовідводу з проїзної частини – вказується: водовідвідні трубки (кількість по прогонах), за рахунок поздовжнього похилу, через тротуари, по лотках тощо.

(19) – Тип огорожі безпеки та її висота – на мосту і підходах вказують тип огородження (бар'єрне, парапетне, бордюрне, тросове тощо) і його висота від проїзної частини.

(20) –Тротуари на мосту (конструкція) – вказати: тротуарів нема; тип: підвищеного типу зі збірних блоків, заниженого типу зі збірних тротуарних блоків, підвищеного типу по консолям плити, блоки рамного типу, інші типи тротуарів.

Перила - металеві, залізобетонні з металевою решіткою, залізобетонні, дерев'яні, висотою .....

(21) – Ширина проїзної частини на підходах до споруди – заміряти не ближче 25 м від споруди;

(22) – Висота насипу – приймається на початку і в кінці мосту від бровки насипу до рівня природного грунту.

(23) – Тип регуляційних споруд – конус, струмененапрямна дамба (грушоподібна з траверсами тощо), підпірна стінка тощо,

(24) – Укріплення конусів, дамб – нема укріплення, обдернування, кам'яний накид, монолітний бетон, залізобетонні плити, матраци (фашинні, хворостяні), решітчасті конструкції тощо.

(25) – Тип сполучення з підходами – перехідні плити перед спорудою, за спорудою (так, ні).

(26) – Проектна організація – вказується скорочена назва та рік проектування.

(27) – Будівельна організація – скорочена назва та рік спорудження.

(28) – Експлуатуюча організація – РайДУ, ШЕД тощо.

(29) – Дата останнього обстеження – вказують: поточне (у момент діагностики) і попередні, пояснивши були вони чи ні, чи немає відомостей.

(30) – Відомості про реконструкцію – види основних робіт при реконструкції, дата.

(31) – Відомості про ремонти – види основних робіт при ремонтах (поточний, капітальний), дата.

(32) – Антисейсмічні пристрої – тип антисейсмічних пристроїв.

(33) – Тип комунікацій – вказується тип комунікацій: тепломережа, каналізація, газопровід, електромережа, водопровід, телекабель, зв'язок, контактна мережа і вид кріплення (на кронштейнах, підвісках по тротуару тощо).

(34) – Примітки – відзначаються особливості конструкції споруди, крім вказаних в пунктах 1-33.

5.3 Форма 2 "Прогонові будови"

Для розрізних конструкцій вказуються номери прогонів, перекритих однаковими прогоновими будовами, для нерозрізних та інших багатопрогоних систем дають номери прогонів, які вони перекривають і позначають їх в дужках. Підвісні прогонові будови описують окремо.

Для кожного прогону або групи однакових прогонових будов записують такі дані:

(1) – Статична схема – балочно-розрізна, балочна нерозрізна з постійною висотою прогонової будови, балочно-консольна, балочно-консольна з підвісним прогоном, балочна температурно-нерозрізна, арочна (усіх типів), висяча з балкою жорсткості, вантова з балкою жорсткості, рамна (усіх типів), інші статичні системи.

Тип конструкції: плитна, ребристі балки з діафрагмами, ребристі балки без діафрагм, балки коробчастого перерізу, арки, прокатні двотаврові балки, наскрізні ферми з їздою поверху (понизу), склепіння, дощаті ферми, прогонові будови з елементів і конструкцій цивільного (промислового) будівництва тощо.

Тип конструкції плити: залізобетонна плита в складі основної несної залізобетонної конструкції (в плитних, ребристих і коробчастих прогонових будовах); залізобетонна плита, включена в спільну роботу з металевими головними балками (в сталезалізобетонних конструкціях); залізобетонна плита по головним балкам (залізобетонним, металевим або дерев'яним); сталевий лист, ортотропна плита по головним поперечним або поздовжнім балкам; залізобетонна плита по поперечних балках; проїзна частина кам'яних (бетонних) мостів.

(2) – Матеріал – матеріал головної несної конструкції: сталезалізобетон, сталь, залізобетон, попередньо-напружений залізобетон, кам’яна кладка, деревина, деревина клеєна тощо.

(3) – Поздовжня схема – записується поздовжня схема прогонової будови даного типу.

(4) – Рік побудови – рік.

Проектне навантаження – у вигляді позначення схем автомобільних, одиночних навантажень на які розрахований міст: АК, Н-30, НК-80, НК-100, НГ-60 тощо.

(5) – Типовий проект – згідно технічної документації.

(6) – Тип опорних частин – із зазначенням місць розташування: прокладки з руберойду (толю, дерева), опорні частини відсутні.

Тип нерухомих – плоскі, тангенціальні, балансирні, стаканні, сферичні, гумоармовані-стальні; тип рухомих - плоскі, тангенціальні, стаканні, сферичні, гумоармовані, поліуретанові, коткові (одно, багатокоткові), валкові, балансирні (секторні).

(7) – Тип деформаційних швів – із зазначенням місць розташування таких типів: деформаційні шви закритого типу; щебенево-мастикові деформаційні шви; деформаційні шви, що заповнюються; деформаційні шви, що перекриваються (перекритим листом, гребінчастими плитами, відкотними плитами); деформаційні шви з еластомерним компенсатором тощо.

(8) – Спосіб поперечного об’єднання конструкції – вказати: балки не об’єднані, об’єднані "по діафрагмам", "по поперечним балкам та зв’язкам", "по поздовжнім і поперечним зв’язкам", "по плиті і поперечним зв’язкам" тощо.

(9) – Поперечна схема – записати як сума відстаней між сусідніми головними несучими елементами прогонових будов (балками, вертикальними стінками коробок тощо) по осях; для плитних збірних мостів поперечна схема записується як ширина однієї плити, помноженої на кількість плит; для плитних монолітних мостів - ширина плити.

(10) – Товщина плити проїзної частини – розміри вказувати виміряні в натурі (від - до). У разі різної товщини плити (наприклад, сталезалізобетонні конструкції) - вказується найменша і найбільша товщина в характерних перетинах, точність вимірювання і запису 1 см.

(11) – Товщина одягу їздового полотна (баласту) – заміряти біля бордюру, розміри вказуються по натурних вимірах з точністю до 1 см.

(12) – Кількість головних балок – в коробчастих та таврових перерізах приймається за кількістю ребер (стінок), а в плитних збірних - за кількістю плит.

(13) – Висота головних балок – в середині прогону і біля опори - вказується разом з плитою для залізобетонних конструкцій і без плити для сталевих і сталезалізобетонних, точність вимірювань і запису 1 см.       Товщина ребра - для нетипових прогонових будов.

(14) – Кількість поперечних балок (діафрагм) у прогоні – вказувати число балок (діафрагм) з урахуванням їх в опорних перерізах, а також висоту і матеріал, якщо він відрізняється від матеріалу головної несної конструкції; для нерозрізних прогонових будов розглядаються всі прогони, що входять в дану систему. Висота поперечних балок і діафрагм приймається без плити від верхньої до нижньої грані балки (діафрагми).

(15) – Кількість поздовжніх балок у панелі – вказується число другорядних поздовжніх балок між сусідніми головними балками.

(16) – Додаткове постійне навантаження – як додаткове навантаження (постійне) можуть бути комунікації, масивні огородження безпеки тощо, не передбачені проектом. Вказується також товщина додаткового (понад проектної товщини) шару, наприклад, 0,22 "зайвий" шар 0,07. Необхідно також вказувати додаткове погонне навантаження на балки, на яких вони закріплені, і номер балок, наприклад 3 т / м для балок 1 і 2.

(17) – Примітки – наводиться додаткова інформація про прогонову будову, крім пунктів 1-17. По прогоновим будовам записують конструктивні дані з поширення, для підсилених конструкцій вказують способи підсилення.

5.4 Форма 3. "Опори"

Опори записують по групах. В одну групу входять однакові по конструкції опори незалежно від їх висоти і відмінності розмірів окремих деталей. Для кожної опори або групи однакових опор потрібні наступні дані:

(1) – Тип опори – типи берегової опори: масивний стоян (обсипний або зі зворотними стінками), збірний стоян пальового або стійкового типу (однорядний, дворядний або козловий), стояни у вигляді лежневої опори та підпірної стінки інші типи. Типи проміжної опори: масивна, одностовпчата з ригелем, однорядна (дворядна) пальова, стійкова інші типи. При наявності особливих деталей в конструкції наводиться додаткова інформація в стислому вигляді.

(2) – Матеріал – сталь, залізобетон, бетон, бутобетон, кам'яна кладка, бетон і кам'яна кладка, цегляна кладка, інші матеріали.

(3) – Висота опори – записують послідовно в рядок по всіх опорах даної групи. Висоту визначають від верху підферменної площадки до природного рівня грунту або обрізу фундаменту по осі моста.

(4) – Розміри масивної частини опори – приймають по кресленням або за вимірюванням опори в нижній зоні із зазначенням місця виміру. Переріз записують: (довжина вздовж моста) помножена на (ширину поперек моста), якщо розмір визначений не виміром на місці, вказати джерело: з документації.

(5) – Кількість стояків – вказують загальне число стійок, для пальово-стійкових опор число паль відповідає числу стійок.

(6) – Схема опори – включає відстань від краю ригеля до осі першої стійки, відстані в осях між стійками (стовпами) поперек мосту, починаючи послідовно з боку першої стійки. Для дворядної опори записується відстань в осях між рядами стійок, стовпів.

(7) – Переріз стійки, ригеля, довжина ригеля – переріз ригеля записують у вигляді: ширина (розмір вздовж моста), висота ригеля, довжина ригеля. Переріз стійки записують у вигляді: (розмір вздовж моста) помножений на (розмір поперек моста) або діаметр.

(8) – Примітки – наводять відомості конструктивних особливостей опор, крім вказаних в пунктах 1-7. Наприклад, для розширених опор вказують спосіб розширення і конструктивне рішення. Для підсилених опор вказують спосіб підсилення.