- •Тема 1 Система маркетингових досліджень
- •1 Мета, завдання та предмет курсу
- •2 Роль мд в діяльності підприємства
- •3 Класифікація мд
- •Тема2 Маркетингова інформація
- •1 Класифікація інформації в мд
- •2 Переваги та недоліки первинної та вторинної інформації
- •3 Синдикативна інформація (сі)
- •4 Маркетингова інформаційна система
- •Тема 3 Організація роботи із постачальниками маркетингової інформації
- •1 Підходи до організації роботи із постачальниками маркетингової інформації
- •2 Постачальники маркетингової інформації
- •3 Вимоги, які висуваються посадовим особам при роботі із постачальниками маркетингової інформації
- •4 Алгоритм процесу збору та інтерпретації даних
- •5 Організація контролю якості маркетингової інформації
- •Тема 4 Структура і процес маркетингових досліджень
- •1 Процедура проведення мд
- •2 Структура звіту за результатами проведення мд
- •3 Вибір методів проведення мд
- •4 Використання експериментів при проведенні мд
- •Тема 5 Методи збирання первинної інформації
- •1 Критерії вибору методу збирання первинної інформації
- •2 Панель як базове поняття збору первинної інформації
- •3 Кількісні методи збирання інформації
- •Правила складання анкети
- •4 Якісні методи збирання інформації
- •Тема 6 Визначення місткості ринку та його сегментів
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •Тема 7 Дослідження кон’юнктури ринку
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •Тема 8 Прогнозні дослідження збуту
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •3.1 Якісні методи прогнозування збуту
- •Кількісні методи прогнозування
- •Тема 9 Дослідження конкурентного середовища і конкурентів
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •3.1 Стратегії підприємств у конкурентній боротьбі (за ф. Котлером)
- •3.2 Сили конкурентного середовища (за м. Портером)
- •3.3 Види конкурентних ситуацій на ринку
- •Тема 10 Дослідження поведінки споживачів
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •3.1 Процес прийняття рішення про покупку
- •3.2 Мотиви здійснення покупки
- •Тема 11 Маркетингові дослідження внутрішнього середовища підприємства
- •1 Дослідження цілей підприємства
- •2 Дослідження завдань підприємства
- •3 Дослідження структури підприємства
- •1. Проектна структура, побудована за лінійно-програмним принципом
- •4 Дослідження технології
- •5 Дослідження кадрів
- •Тема 12 Маркетингові дослідження брендів
- •1 Формулювання цілей мд
- •2 Визначення типу потрібної інформації та джерел її отримання
- •3 Методичні підходи до аналізу даних
- •3.1 Правила побудови успішного бренду
- •5. Дотримуватися сталості.
- •Класифікація послуг
- •2 Особливості маркетингу послуг
- •Тема 14 Програмні продукти та їх використання в маркетингових дослідженнях
5. Дотримуватися сталості.
В процесі управління брендом рано або пізно виникає бажання щось удосконалити, змінити. Під впливом цих настроїв відбуваються непояснені з погляду споживача зміни упакування, кампанії з ребрендингу. Однак перш, ніж планувати ребрендинг необхідно згадати старі приказки – "Від добра добра не шукають" і "Краще – ворог гарного".
Будь-яка зміна в бренді повинна бути обумовленою появою нових значущих факторів, які раніше не були враховані при побудові концепції бренда.
6. ДОТРИМУВАТИСЯ СИНЕРГІЇ АРХІТЕКТУРИ БРЕНДУ.
Одночасно з бажанням що-небудь поміняти в бренда-менеджера, як правило, з'являється думка про так зване розширення бренда (brand extension), під яким мається на увазі розвитку гами товарів, вироблених і пропонованих під тим самим брендом. Наприклад, якщо під брендом зубної пасти на ринок вийдуть зубні щітки, зубні нитки або навіть зубочистка, це буде сприяти більше повному задоволенню очікувань споживача по комплексному захисту зубів. Якщо ж під цим брендом випустити відеомагнітофони, то вони навряд чи знайдуть свого покупця.
7. КОНЦЕНТРУВАТИ СИЛУ БРЕНДУ.
Сила будь-якого бренду полягає у двох його елементах – унікальних конкурентних споживчих перевагах і лояльній цільовій аудиторії. Концентрація сили бренда повинна йти у двох напрямках:
– фокусуванні маркетингових програм на повідомлення цільовій аудиторії конкурентних переваг бренда й формування віри в ці переваги;
– формування й утримання лояльної споживчої групи.
Необхідно пам'ятати, що один лояльний споживач більш цінний компанії, ніж п'ять випадкових.
8. ВИВЧАТИ СВІЙ БРЕНД.
9. УПРАВЛЯТИ БРЕНДОМ.
10. ІНВЕСТУВАТИ В РОЗВИТОК БРЕНДА.
3.2 Приклади створення брендів
***Приклади невдалого використання назв автомобілів на міжнародних ринках
|
Назва автомобіля |
Країна, для якої не підходить назва |
Причина |
|
Mitsubishi Pajero |
в Іспанії |
співзвучно до "давати ляпас" |
|
Ford Pinto |
у Латинській Америці |
співзвучно до "той, що підглядає" |
|
Fiat Regatta |
у Швеції |
співзвучно до "буркун" (ворчун) |
|
Fiat Marea |
в Іспанії |
співзвучно до "морська хвороба" |
|
Lada Nova |
в Іспанії |
співзвучно до "те, що не їздить" |
***Приклад невдалого ребрендингу
У середині 1997 року British Airways оголосила про початок масштабного ребрендингу: назву авіакомпанії скоротили до двох літер „BA”, і лайнери повинні були перемінити «імперський» британський прапор на хвості на інтернаціональні «образи із усього миру». Маркетологи компанії підрахували, що британців серед клієнтів менш половини, і вирішили голосно заявити про те, що British Airways – не британська, а глобальна авіакомпанія. Хвіст літаків, що виконують рейси до Китаю, прикрасили китайською каліграфією, на літаках, що літають у Росію, – розписом «під хохлому», а в Південну Африку – смужками «під зебру». Однак проект BA потерпів фіаско в реальному житті. Нове розфарбування літаків викликало в більшості опитаних асоціацій не з міжнародним перевізником, а з невеликою національною компанією, що спеціалізується на дешевих рейсах. У підсумку – 100 мільйонів доларів витрачені марно, і навесні 2001 року керівництво авіакомпанії повернуло старий добрий британський прапор.
***Приклади вдалого ребрендингу
1) Спочатку Marlboro створювався як жіночий бренд – натхненням для назви послужив спокусник герцог Мальборо, свого роду англійський Казанова. Радикальний ребрендинг Marlboro в 1950-х роках дотепер залишається одним з найуспішніших. Замість манірної графіки – червоно-біла пачка. Замість дамського догідника – брутальний ковбой. Образ «Ковбоя Мальборо» (Marlboro Man) був придуманий в 1955 році рекламним класиком Лео Бернеттом, як самий наочний символ для чоловічого позиціонування сигаретної марки.
В «жіночу епоху» частка марки в загальному обсязі продажів сигарет у США становила 0,1%. Сьогодні це тютюновий бренд № 1, якому належать 35–40% американського ринку й порядку 8% світових продажів.
Бренд Marlboro довгі роки асоціювався з «ковбоями в країні Marlboro». Потім спеціалісти зі створення брендів стали розпорошувати зусилля й додали Marlboro Lights, Marlboro Mediums і Marlboro Menthol. У країні Marlboro запанувала плутанина, і в бренду почалися проблеми, оскільки справжні ковбої не курять сигарети з ментолом або надлегкі сигарети. Іншими словами, це не відповідає основі їхнього іміджу. Бренд послабив свій імідж. На щастя, Marlboro повернувся до ковбоїв і простих червоно-білих пачок сигарет. І справи в нього значно покращилися.
2) Первісний логотип компанії Nestle, заснованої в 60-х роках 19 століття, виглядав так: гніздо із трьома пташенятами і їхньою мамою (рис. а). Як торговельний знак для своїх перших продуктів, Анрі Нестле (Henri Nestle) використав фамільний герб. На той момент традиційною родиною вважалися батьки й троє дітей. Пізніше, ближче до середини 20 століття, традиції змінилися. Відповідно змінився й логотип. Тепер у гнізді, традиційно для Європи, усього 2 пташеняти (рис. б).

а) б)
***Приклад створення назви бренду
HP (Hewlett-Packard) – засновники Білл Хьюлетт (Bill Hewlett) і Дэйв Паккард (Dave Packard) кидали монетку, щоб вирішити, чиє ім'я буде першим у назві. Як ви розумієте, виграв Білл.

Тема 13 Маркетингові дослідження у сфері послуг
План
1 Характеристика та класифікація послуг
2 Особливості маркетингу послуг
1 Характеристика та класифікація послуг
Сфера послуг і маркетинг у цій сфері в цивілізованих країнах зростають дуже швидко. Наприклад, у Німеччині у сфері послуг зайнято 41% робочої сили, в Італії – 38%, Нідерландах – майже 50%, у США – 73%.
У зв'язку з переходом економіки України до ринкових принципіз господарювання сфера послуг стає, мабуть, єдиним сектором економіки, що в умовах десятирічної структурної кризи нарощує обсяги виробництва в порівняних цінах. Це пояснюється тим, що багато послуг, які раніше надавалися споживачам безкоштовно або за символічну плату (тобто фінансувалися з бюджету), стали платними. Маються на увазі освіта, охорона здоров'я, спортивні послуги, послуги радіо, телебачення тощо. Крім скорочення державного фінансування, сама трансформація економіки викликала до життя появу багатьох нових видів послуг (фінансово-кредитних і консалтингових, аудиторських, брокерських, трастових та інших). У результаті цього посилилася конкуренція між підприємствами сфери послуг. Ринок послуг став привабливим для підприємців, тому що деякі види послуг практично не потребують значного стартового капіталу. Це, з одного боку, дозволяє сподіватися на швидку віддачу вкладень, що важливо в умовах інфляції. З іншого боку, розвиток організації виробництва послуг створює необхідні умови для використання праці висококваліфікованих працівників, які опинилися під загрозою безробіття.
Саме в силу своєї невизначеності або мінливості сфера послуг потребує державного регулювання більшою мірою, ніж ринки інших товарів. Найчастіше державне втручання у функціонування ринку послуг викликається не тільки економічними, але й політичними та соціальними причинами. Наприклад, встановлення контролю або домінування будь-яких підприємницьких структур у таких сегментах ринку послуг, як банківська справа, інформація і телекомунікації тощо, може становити реальну загрозу національному суверенітету і безпеці країни. Тому практично у всіх країнах розробляються заходи для державного регулювання сфери послуг і встановлення певних стандартів, що регламентують зміст послуг та якість їх надання. Особливо важливі ці стандарти в таких секторах сфери послуг, як охорона здоров'я, освіта, телекомунікації, діяльність фінансових посередників на фондовому і кредитному ринках тощо.
До сфери послуг входять державний сектор з його судами, біржами праці, лікарнями; військові служби і пожежна охорона; навчальні заклади, пошти, музеї; авіакомпанії, юридичні фірми, консультаційні центри. Сюди належить і некомерційний сектор: церква, благодійні організації, різні товариства.
Послуга– це будь-який захід або вигода, які одна сторона може запропонувати іншій і які, в основному, невідчутні й не призводять до опанування чимось.
Характеристика послуг:
1. Невідчутність: послуги невідчутні, їх не можна повністю відчути до моменту придбання (жінка у косметолога не бачить результату, коли сплачує за послугу). Тому покупець просто змушений довіряти словам продавця, а продавець, в свою чергу, змушений викликати довір'я у покупця. Для цього продавець прагне підвищити помітність товару (малюнок, показані минулі роботи), зосередити увагу на перевагах, пов'язаних з послугою (розповісти випускникам про переваги працевлаштування після закінчення даного коледжу); придумати для послуги фірмову назву; залучити до пропаганди когось із відомих людей.
2. Невіддільність від джерела: послуга невіддільна від джерела, а товар у матеріальному вигляді існує незалежно від наявності або відсутності його джерела. Подолання пов'язаних з цим обмежень здійснюється такими засобами:
– умінням працювати не з одним, а з багатьма клієнтами;
– умінням працювати швидко ;
– збільшенням представників послуг (наприклад, забезпечити фірму не одним, а десятьма консультантами з оподаткування).
3. Несталість (русск. непостоянство) якості:якість послуг залежить від постачальника, часу і місця подання. Тому фірма повинна:
– залучати до роботи кваліфікованих фахівців;
– навчати робітників надавати послуги швидко і якісно;
– контролювати задоволення клієнтів за допомогою системи скарг і пропозицій.
4. Неможливість зберігання:послугу неможливо зберігати. Наприклад, лікарі отримують плату також і від пацієнтів, які не з'явились на прийом, оскільки вартість послуги існувала у момент неявки пацієнта.
У сфері послугрозроблені такізасоби щодо узгодження попиту і пропозиції.
1. Завдяки диференціюванню цін можна змістити частину попиту з часу пік на менш напружені години.
2. Можна культивувати попит на години його спаду (фірма "Макдональдс" відкрила службу сніданків).
3. Заохочувати клієнтів виконувати частину роботи (пацієнти заповнюють медичні картки).
4. Послуги надаються спільними зусиллями (дві лікарні разом купують і використовують коштовне обладнання).
