2. Дія нормативних актів у часі, просторі, колі осіб

За параметрами чинності нормативно-правові акти діють:

а) у часі – визначаються періодом своєї дії;

б) у просторі, на який поширюється дія нормативно-правового акту;

в) за колом осіб, які підпадають під вплив нормативно-правового акту.

А. Дія нормативно – правових актів у часі обмежена моментом набрання ними юридичної сили і моментом її втрати.

Транспортні нормативно – правові акти можуть набирати чинності:

- з часу, зазначеного в самому нормативно – правовому акті, за яким цей акт

набирає чинності;

- з часу прийняття чи підпису, зазначених, як правило, у самому

нормативно–правовому акті;

- з часу опублікування нормативно – правового акту;

- нормативно – правові акти, в яких в тій чи іншій формі не зазначено час набрання

чинності, вступають в силу на всій території України одночасно після завершення 10–и днів з дня їх офіційного оприлюднення (стосується актів Верховної Ради України та актів Президента України), причому нормативно–правові акти повинні бути опубліковані не пізніше 15–и денного строку (згідно з Указом Президента України № 503/97 від 10 червня 1997 р. та відповідних змін до нього);

- з часу, за якого вони надійшли адресату (притаманне відомчим

нормативно–правовим актам).

Наприклад, для транспортних нормативно-правових актів (закони і кодекси) цей порядок має наступний вид:

Постанова Верховної Ради України від 4 липня 1996 року, якою було введено в дію закону України “Про залізничний транспорт” вказує, що цей закон вводиться в дію з дня його опублікування. Подібне міститься і в інших законодавчих актах, хоча зміст деяких з них вказує на певні специфічні моменти. Наприклад, в Постанові Верховної Ради України від 28 січня 1993 р., якою було введено в дію закон України “Про дорожній рух“, вказується наступне:

п’ята частина статті 29 не стосується володільців таких автомобілів, які придбані і зареєстровані в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України до 16 липня 1993 р.

дозволити органам Державної автомобільної інспекції зареєструвати автомобілі з правим розташуванням керма, які були придбані і ввезені в Україну до дня введення в дію закону України “Про дорожній рух“.

Транспортні нормативно–правові акти втрачають чинність внаслідок:

- закінчення обумовленого терміну дії;

- внаслідок зміни обставин, для врегулювання яких вони були призначені;

- внаслідок відміни (скасування) даного акту іншим чи спеціально призначеним

актом.

Б. Чинність транспортних нормативно–правових актів у просторі – це поширення їх впливу на певну територію (держави в цілому чи окремого її регіону). Транспортні нормативно–правові акти вищих органів законодавчої і виконавчої влади мають чинність на всій території держави, а місцевих – на території відповідного регіону.

Також чинність деяких нормативно–правових актів може поширюватися на територію, непідвладну суб’єкту її ухвалення. Це так звана екстериторіальна дія нормативно–правового акту, наприклад, по відношенню до судна, який плаває під прапором України і перебуває у відкритому морі.

В. Чинність транспортних нормативно–правових актів відносно кола осіб визначає підлеглість осіб вимогам цих актів. Згідно з загальними вимогами чинність цих актів поширюється на всіх осіб, які перебувають у межах певної території і вступають в транспортні суспільні відносини.

Але мають місце і винятки:

- фізичні і юридичні особи зобов’язані виконувати приписи транспортних

нормативно–правових актів і поза межами держави, наприклад, у ст. 2 Повітряного кодексу України зазначається, що його дія поширюється на всіх користувачів повітряного простору України в частині, що їх стосується, як на території України, так і за її межами;

- закони чи спеціальні нормативно–правові акти можуть бути адресовані певному

колу осіб, наприклад Кодекс торговельного мореплавства України у ст. 59 зазначає наступне: капітан судна зобов’язаний надати допомогу будь–якій виявленій у морі особі, якій загрожує загибель, якщо це він може зробити без серйозної загрози для свого судна та осіб, які перебувають на ньому; за невиконання зазначеного обов’язку капітан судна несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.