2. Причини розвитку сухого плевриту.

Сухий плеврит зазвичай є ускладненням хворобливих процесів в легенях або інших органах, розташованих поблизу плевральної порожнини, або служить симптомом загальних (системних) захворювань. Інфекційні плеврити поділяються за видом збудника, асептичні (неінфекційні) – за характером захворювання, проявом якого вони є. Сухий плеврит виявляють іноді після застуди, травми грудної клітки, а також при інфаркті легені, абсцесі легені, уремії, системному червоному вовчаку, системній склеродермії тощо. У більшості випадків є наслідком загострення туберкульозного процесу в легенях або у внутрішніх грудних лімфатичних вузлах, а також неспецифічних запальних процесах у легенях (гострі, хронічні пневмонії, гнійні процеси в легенях). Рідше спостерігається у хворих на ревматизм, хвороби сполучної тканини, інфаркти та пухлини легень, деякі гострі та хронічні інфекційні захворювання (черевний та інші тифи, бруцельоз тощо).

У патогенезі сухого плеврита поруч з інфекцією важливе значення має сенсибілізація організму з гіперергічною реакцією плеври, що проявляється гіперемією та набряклістю парієтального та вісцерального її листків з наступним їхнім потовщенням.

Найчастіше причинами серозного і серозно-фібринозного плевритів стають інфекційні запальні захворювання легень: туберкульоз, пневмонії (парапневмонический, метапневмонический плеврит), відмежований вогнище нагноєння легкого (абсцес).Іноді сухий плеврит розвивається як ускладнення активної фази ревматизму або інших системних уражень сполучної тканини (ревматичний, вовчаковий плеврит).

Уремія – кінцева стадія хронічної ниркової недостатності, також супроводжується запаленням оболонки легені. Уремічний сухий плеврит виникає в результаті подразнення плевральних листків азотистими шлаками, які виділяються через серозні оболонки при нирковій недостатності.

Патогенез – механізм розвитку сухого плевриту. Проникнення мікробів-збудників в плевральну порожнину при інфекційних плевритах відбувається прямо з вогнищ запалення, розташованих під оболонкою легені.Хворобливі зміни плеври представлені запальним набряком плевральних листків і скупченням там білих кров’яних тілець – лейкоцитів. Всередині порожнини плеври з’являється невелика кількість запальної рідини – випоту або ексудату.

У міру перебігу хвороби невелику кількість серозного випоту розсмоктується. Якщо запальний ексудат багатий білком, тоді на плевральних листках осідає фібринозний наліт. Надалі ці фібринозні накладення проростають елементами сполучної тканини. У підсумку на плевральних листках утворюються фіброзні рубці – шварты, і листки зростаються між собою. У підсумку плевральна порожнина повністю або частково заростає. Такий результат запалення плеври називається адгезивний плеврит.

Сухий плеврит може бути викликаний також пухлиною або травмою.

Деякі випадки захворювання плевритом відбуваються за певних захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо печінки і підшлункової залози, які можуть воспалить діафрагму (велику м’яз, що відокремлює грудні й черевні порожнини) і частини плевр, які покривають діафрагму. Іноді сухий плеврит з’являється спонтанно, без супутніх захворювань і не будучи ускладненням.