Очищення зерна

Зерно, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно вологе. Затримка з очищенням вологого й сирого зерна може призвести до його самозігрівання й погіршення якості вже через 10-12 годин зберігання.

Очищення може бути попереднім, первинним і вторинним залежно  від чистоти, вологості та призначення  зернової маси. Попереднє застосовують у разі значного (понад 15 %) засмічення, підвищеної вологості та перед сушінням у шахтних зерносушарках. Первинному очищенню підлягає все свіжозібране зерно. На цій операції виділяють основну фракцію зерна, відокремлюють великі й дрібні домішки. Вторинне очищення застосовують для насіння й продовольчого зерна, щоб довести його до норм чистоти, встановленої на готову продукцію.

Основну частину домішок  відокремлюють на повітряно-решітчастих  зерносепараторах і аспіраторах. Для  вилучення важковідокремлюваних домішок  застосовують трієри, пневмосортувальні столи, гірки.

На сьогодні пропонують досить великий вибір зерноочисних машин як вітчизняних, так і зарубіжних. До таких машин належать зерносепаратори серій БСХ, БИС, БЦС, КБС, СС, які застосовують окремо або вони входять до складу зерноочисних комплексів. Потужність машин різна: для підприємств заготівельної системи (хлібоприймальні пункти, елеватори) вона має бути не менше 50 (100) т/год, для господарств – до 20 т/год. Для очищення зерна й буртування на майданчиках надійнішою є машина типу ОВС.

Зерноочисні машини мають  бути укомплектовані змінними робочими органами, щоб забезпечити різні режими очищення. Режим очищення обирають для кожної культури окремо, користуючись наведеною таблицею. Але в конкретному випадку режим уточнюють, виходячи з чистоти й розміру зернівки, її вологості.

Різні культури потребують також особливих підходів до висушування. Овес допускається нагрівати до температури 50 °С незалежно від вологості зерна, тільки слід постійно контролювати стан зернової маси, бо в разі підсихання облущується плівка від ядра й погіршуються умови сушіння. Для висушування застосовують різні сушарки: шахтні прямоточні й рециркуляційні, колонкові, бункерні. Головним у їхньому виборі є дотримання техніко-технологічних норм і режимів сушіння, спрямованих на забезпечення якості зерна, продуктивність обробки, раціональну витрату енергорекурсів.

Активне вентилювання

У процесі збирання, обробки  й зберігання зерно може мати дещо вищі вологість і температуру, що знижує його стійкість та якість. У цьому разі ефективним є активне вентилювання, тобто продування маси зерна атмосферним повітрям за допомогою вентиляційного обладнання. За підвищеної вологості зерно вентилюють сухим повітрям, у разі підвищеної температури – холодним. Цей метод має кілька суттєвих переваг, а саме: обробляється зерно без його переміщення й травмування, він не потребує значних капіталовкладень і енерговитрат, прискорює дозрівання недостиглого зерна, підвищує стійкість і тривалість зберігання. Таким чином зерно, зібране з вологістю до 17 %, можна довести до сухого стану, охолодити в осінньо-зимовий період, уникнути самозігрівання й перейти до етапу тривалого зберігання.

Активне вентилювання здійснюють у наземних зерноскладах за допомогою вентиляційних установок чи у бункерних сховищах-силосах, які мають вентиляційну систему.

Надійність зберігання залежить від вологості й температури  зерна. Зерно, яке спрямовують на переробку чи зберігання, повинно мати вологість відповідно до культури та її призначення. В даному випадку,овес зберігають при вологості 13-14 %. У процесі зберігання створюють такі умови, які забезпечують стійкість продукції, запобігають її ушкодженню шкідниками та хворобами, унеможливлюють зволоження й самозігрівання. Особливо позитивним є зберігання зерна в охолодженому стані за нульової температури.