1.2. Сутність туризмології, туристики, туризмознавства

Наукове пізнання у сфері туризму та рекреації відбувається паралельно на трьох рівнях [1,c.11]:

1 рівень - емпіричний – іде нагромадження інформації про наявні умови та закономірності розвитку туризму;

2 рівень - рівень теоретичних узагальнень – визначення основного понятійного апарату, об’єкту та предмету дослідження, пояснення причин і можливих наслідків туристсько-рекреаційної діяльності;

3 рівень – рекомендації впровадження теоретичних узагальнень.

Теорію туризму, як туристичну науку розглядають переважно з двох сторін: з'ясовуючи особливості цього дисциплінарного поля і оцінюючи перспективи економічної діяльності туризму [1,c.11].

Структура загальної теорії туризму включає такі розділи, як філософія туризму, географія туризму,історія туризму, економіка туризму, соціологія туризму, педагогіка туризму, психологія туризму тощо.

Рисунок 1.1 – Структура загальної теорії туризму [1,c.11]

У той же час, кожна з цих дисциплін входить у певну систему наук: історичних, економічних, географічних, соціальних, психологічних і т.п. Таким чином, до вивчення туризму може бути застосований як галузевий принцип побудови наукових досліджень, так і проблемний [1,c.11].

Саме проблемний принцип покладений в основу формування нового наукового напрямку – туризмології [1,c.11].

Завданням туризмології є розробка теорії функціонування туризму.

Безперечно, полеміка з проблеми статусу туристичної науки, її структури, функцій etc. збагачує сучасні туристичні дослідження. Необхідність туристичної науки, або туризмології стає все більш очевидним [1,c.11].

Теоретико-методологічні положення туризмології включають розробку філософських засад, принципів і підходів до різнобічного вивчення туризму як явища, спираючись на наявні досягнення галузевих наукових дисциплін, які займаються розробкою певних напрямків (аспектів) функціонування туризму [1,c.11].

В узагальненому вигляді курс туризмології покликаний [1,c.11]:

- визначити сутність теорії туризму, яка законодавчо закріплена пріоритетною галуззю економіки і культури;

- систематизувати наукові підходи до розуміння феномену туризму, з'ясувати генезу та еволюцію туризмологічної науки,

- визначити зміст основних туризмологічних концепцій, які впливають на соціально-економічний розвиток країни;

- осмислити структуру туризмологічного знання, його системну архітектоніку та зв'язок з іншими суспільними науками;

- з'ясувати функції туризмології та її соціальні "призначення";

- виявити діалектику зв'язків між теорією і практикою туристської діяльності.

Туризмологія – науковий напрям, у рамках якого поєднуються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища [2].

В кінці ХХ століття почав формуватися теоретичний каркас нової науки “туризмології”. Вона інтегрувала філософський, соціологічний, економіко- соціальний, правовий, історичний та ін. аспекти туризму [2].

Нині в системі наукових концепцій розвитку туризму значне місце посідає соціоніка, соціальна психологія - як сфера людинознавчих дисциплін, що розкриває взаємозв’язок людини і суспільства.

Поряд із терміном “туризмологія” застосовується термін “туристика”. За змістом вони, загалом, означають нову наукову систему, яка охоплює два рівні [1,c.12]:

перший теоретичний рівень – це галузь загалом (її структура, ресурси, міжгалузеві зв’язки, закономірності розвитку, а також територіальна організація, управління, економіка, тощо);

другий виробничий рівень – це туристський суб’єкт (туристичне підприємство) зокрема та особливості його функціонування.

Туризмологія, туристика - як наука про туризм претендує на самостійність і вдало відображає автономність туристського знання. Тим не менш, термін «туризмознавство» на думку київських фахівців набагато милозвучніше і змістовніше терміна «турістіка» [3].

Поняття «туризмологія», як вказують автори, найбільш повно відображає завдання туристської науки на сучасному етапі її становлення і розвитку, а також відображає сутність туризму як об'єкта наукових досліджень.

Туристика – цілісна система сучасних фундаментальних і прикладних наук про туризм, туристичну діяльність, туристичну економіку, менеджмент туризму і туристичне законодавство [4]. Туристика - комплексна дисципліна, що досліджує всі фактори та явища, пов'язані з туризмом [5]. Туристика - це наука, яка синтезує дані різних наукових дисциплін, що вивчають туризм, і займається формуванням і розвитком цілісної концепції туризму [3].

Синонимом туристики вважають туризмознавство.

Туризмознавство – наука, що систематизує дослідження трьох основних проявів феномену «туризм»: теоретичний аспект, практичну діяльність та історію становлення і розвитку туризму.

Термін «туризмознавство» вперше запропонований і активно розробляється українськими вченими. Зокрема, ще в 1980 р. вийшла книга М. П. Крачило «Основи туризмознавства» [6].

Туризмознавство - концептуальне бачення туризму; як науковий напрям зазначено в генезі двома основними етапами, де перший відзначає туризмознавство в вузькоспеціалізованому, методичному вигляді і другий - туризмознавство в широкому соціальному вигляді [1,c.13].

Але оскільки туризм, який виступає об'єктом туризмознавства, - надзвичайно складний, комплексний за своєю суттю, то й туризмознавство має бути багатоплановою наукою. При цьому в ньому як системі, що відрізняється багатоаспектністю і багатомірністю, можна зустріти рекреаційну, екологічну, техніко-господарську, економічну, фінансову, правову, інформаційну, соціологічну, освітню, психологічну та інші підсистеми [1,c.13].

Дослідницьку сферу туризмознавства утворює наступний ряд основних наукових блоків [1,c.14]: архітектурно-містобудівна (організація місць відпочинку і туризму; фізіології людини (туриста); історія туризму; географія туризму; екологія навколишнього середовища; психологія і педагогіка в туризмі; соціологічні дослідження в туризмі; економіка туризму; правові питання туризму; наукове забезпечення функціонування засобів розміщення, об'єктів харчування, транспорту, індустрії розваг.

Даний перелік може бути значно розширений з урахуванням постійно відбувається диверсифікації туризмознавства, а також при деталізації окремих його складових.

Турізмографія - має на увазі деякий звід письмово зафіксованих відомостей про туризм, а також систему різних описів, довідників, підручників і монографій, словників тощо. Сюди ж можна включити і різного роду популярну літературу - путівники, що дають уявлення про туристичних подорожах, поїздках, визначні пам'ятки і інфраструктурі туристських дестинацій [1,c.15].

Туризмометрія – розділ комплексної науки про туризм, науковий напрямок, де на перший план виходять можливості математичного вимірювання та опису основних проявів туристської діяльності. Основою туризмометрії є апарат багатовимірної статистики. Отже, основним завданням туризмометріі є опис основних тенденцій і проявів туристської діяльності, а також економічної та соціальної ефективності туризму за допомогою математичного моделювання і статистичних методів [1,c.15; 8].