- •2. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.
- •3. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів, інгібітори біосинтезу дТмф як протипухлинні засоби.
- •4. Катаболізм пуринових нуклеотидів; спадкові порушення обміну сечової кислоти.
- •5. Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.
- •6. Реплікація днк: біологічне значення; напівконсервативний механізм реплікації. Послідовність етапів та ферменти реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •7.Транскрипція рнк: рнк-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки генома).
- •8. Процесинг - посттранскрипційна модифікація новосинтезованих мРнк.
- •9. Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.
- •10.Транспортні – тРнк та активація амінокислот. Аміноацил-тРнк-синтетази.
- •11.Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) в рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.
- •1. Ініціація трансляції.
- •2.Елонгація поліпептидного ланцюга.
- •3. Термінація трансляції.
- •12.Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.
- •13.Мутації: геномні, хромосомні, генні; механізми дії мутагенів; роль індукованих мутацій у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.
- •14.Біологічне значення та механізми репарації днк. Репарація уф-індукованих генних мутацій: пігментна ксеродерма.
- •2. Репарація дезамінування цитозину.
7.Транскрипція рнк: рнк-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки генома).
Біосинтез РНК на ДНК-матриці отримав назву транскрипції . Загальні закономірності цього процесу близькі у прокаріотів та еукаріотів. Транскрипція РНК різних класів на матричній ДНК каталізується фермен- тамиДНК-залежними РНК-полімеразами(РНК-полімеразами), які розрізняються у прокаріотичних та еукаріотичних організмів.
Ферменти та механізми транскрипції у прокаріотів
У прокаріотичних клітинах, на відміну від еукаріотичних, єдиним ферментом, що синтезує всі три класи РНК (матричні, транспортні та рибосо- мальні) є ДНК-залежна РНК-полімераза (РНК-полімераза).
Етапи синтезу РНК у прокаріотів
а) зв’язування РНК-полімерази з ДНК-матрицею;
б) ініціація cинтезу полірибонуклеотидного ланцюга;
в) елонгація (подовження) синтезу РНК;
г) термінація, тобто закінчення синтезу РНК (так званого “первинного РНК-
транскрипту”).
Промотори транскрипції
Зв’язування РНК-полімерази з ДНК-матрицею відбувається в специфічних ділянках геному —промоторах. Промоторні ділянки ДНК — послідовності, що складаються приблизно з 40 нуклеотидів. Важливими для ініціації транскрипції є такі короткі (6-нуклеотидні) послідовності, що містяться в складі різних промоторів: “-35-послідовність” і “-10-послідовність”, або “блок Прибнова” (“Pribnow box”).
Ініціація транскрипції
Безпосередньо ініціація синтезу РНК починається із включення в ланцюг першого (5'-кін- цевого) нуклеотиду, яким у всіх мРНК є пуриновий нуклеозидтрифосфат (Пур-5'-ФФФ) АТФ чи ГТФ. Ефективність дії промоторів залежить від нуклеотидних послідовностей, що розміщені між “-35” та “-10” -блоками; до того ж активність промоторів значно зменшується за умов мутацій у зазначених промоторах.
Елонгація та термінація транкрипції
У ході елонгації відбувається розплітання ділянок двоспіральної ДНК, які передують РНК-полімеразі, і утворення 3'-5'-фосфодіефірних зв’язків у полірибонуклеотидному ланцюгу. Вибір чергового НМФ в ланцюгу РНК, що синтезується, визначається будовою комплементарного дНМФ в кодуючому ланцюгу ДНК. У результаті елонгації утворюється ДНК-РНК-гібрид, що складається з кодуючого ланцюга ДНК та РНК-транскрипту.
Термінація транскрипції відбувається за умов:
досягнення РНК-полімеразою в її просуванні впродовж ДНК-матриці певних термінуючих ділянок. Специфічними для термінуючих ділянок є наявність зворотних повторів (“паліндромів”), тобто нуклеотидних послідовностей, що читаються однаково у прямому і зворотному напрямках, та наступних полі-АТ- пар. Ділянка РНК, що транскрибується з такої паліндромної послідовності, має будову типу “шпильки”.
допоміжної дії специфічного білка-термінатора, так званого ρ-(ро)-фактора.
Ферменти та механізми транкрипції в еукаріотів
Еукаріотичні клітини містять три основних класи РНК-полімераз, кожен з
яких відповідає за транкрипцію різних наборів генів і синтез певного типу РНК.
Клас РНК-полімераз Продукти транскрипції Локалізація
I (A) Рибосомальна РНК (рРНК) Ядерце
II (B) Гетерогенна ядерна РНК (гяРНК) Нуклеоплазма
III(C) Транспортна РНК (тРНК),5s РНК Нуклеоплазма
Крім зазначених РНК-полімераз, що розташовані в ядрі еукаріотичної клітини,
в мітохондріях функціонує власна РНК-полімераза, яка забезпечує транскрипцію
генів більшості мітохондріальних білків, відповідно до інформації, що закладена
в автономному мітохондріальному геномі.
Ядерним ферментом, що забезпечує транскрипцію генів, які програмують
синтез більшості клітинних білків, є РНК-полімераза II, яка забезпечує утворення
гетерогенних за розміром та нуклеотидною послідовністю попередників мРНК—
гяРНК.
Сигнали транскрипції
Сигналом ініціації транскрипції в генах ссавців є гомологічна блоку Прибнова
(TATAAT) послідовність TATAAAAGA, яка розміщена на відстані –32 від точки
початку синтезу полірибонуклеотиду. З цією послідовністю взаємодіє РНК-полі-
мераза II.Система транскрипційних сигналів у еукаріотів включає також сигнали, які
не лише вказують на місце початку синтезу РНК, а й регулюють його активність.
