МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра соціальної роботи, соціальної педагогіки та дошкільної освіти

В.А. Волкова

Конспект

лекцій з дисципліни «Педагогіка. Модуль 2. Педагогічна деонтологія»

для студентів спеціальності 8.01010101 Дошкільна освіта

заочної форми навчання

Склав: канд. пед.. наук, доцент Волкова В.А.

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

соціальної роботи, соціальної педагогіки та дошкільної освіти

Протокол № ____ від «___»_____20__р.

Завідувач кафедри_________________

науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б.

____________________________

підпис

Лекція 1.

Тема: Педагогічна деонтологія як наука про професійну поведінку вчителя

Мета вивчення: визначити наукові підходи до визначення поняття «деонтологія»

План лекції

1. Поняття «деонтологія»

2. Основні категорії пед. деонтології

3. Предмет педагогічної деонтології

Зміст лекції

1. Поняття «деонтологія»

Поняття деонтології в словниках має певний спектр тлумачень:

• в «Словнику іноземних слів» під ред. Н.Г.Комлева деонтологія «[гр. deon (deontos) - належне + logos - вчення] - 1) вчення про борг, що становить розділ етики; 2) сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконанні своїх професійних обов'язків (по відношенню до пацієнтів і до колег-лікарів)»;

• в «Новітньому філософському словнику» деонтологія «(грец. Deo - належне і logos - вчення, слово) - концепція, розділ етичної теорії, в якому розглядаються питання, пов'язані з поняттям боргу»;

• в «Оксфордському тлумачному словнику» деонтологія «(deontology) - наука, що займається вивченням етики і коректної поведінки людей»;

• в «Словнику з етики» деонтологія «(грец. Deon - належне і logos - вчення, наука про належне) - розділ етики, в якому розглядаються проблеми боргу і взагалі належного (всього того, що висловлює вимоги моральності в формі розпоряджень).

Термін «деонтологія» вперше був введений Бентамом, який вжив його для позначення теорії моральності. Джеремі (Єремія) Бентам (Jeremy Bentham) - (1748 р.-1832 г.) англійський філософ, юрист, один із засновників Лондонського університету. Організатор і економіст, в науці він відомий тим, що розробив один з вузьких напрямків в теорії утилітаризму (utilitas - корисний), стверджуючи, що кожна дія людини має оцінюватися з позиції тієї користі, яку вона приносить людям. Дотримуючись своєї теорії, в 21 рік І. Бентам залишив заповіт, в якому наказував, щоб після його смерті тіло його було передано для анатомічних дослідів, а після того, як від тіла залишиться один скелет, останній був одягнений у власний одяг І. Бентама, з'єднаний з висушеної головою і виставлений на видному місці, «... щоб нагадувати тим, хто живе, що кожен повинен приносити користь не тільки життям, а й смертю». Свою концепцію І. Бентам назвав «деонтологія». У 1946 році основоположник радянської онкології Микола Миколайович Петров пише книгу про хірургічну етику. 70-річний М.М.Петров розуміє, що в СРСР книга про етику видана бути не може і замінює в рукописи термін «етика» нікому не відомим терміном «деонтологія».

«Деонтологія» виявилася як важливий розділ наук, звернених до різних сфер соціальної практики: від медицини до спорту.

У деонтології, в залежності від змісту професійного обов'язку людей різних спеціальностей, можна виділити наступні галузі:

- Педагогічна деонтологія - наука про поведінку педагога відповідно до професійного обов'язку (Г.М.Кертаева, Г.М.Коджаспірова, А.Е.Кудеріна, К.М.Левітан і ін.);

• медична деонтологія, що означає сукупність принципів поведінки, професійних прийомів спілкування лікаря зі здоровою або хворою людиною, яка звернулася до нього [(А.Ф.Білібін, Ф.П.Гааз, А.А.Грандо, М.М.Пірогов і ін.) ;

• психологічна деонтологія, що вивчає етичні аспекти взаємодії «допомагає - приймає допомогу» і психологічні особистісні механізми, що забезпечують моральну надійність фахівців допомагаючих професій (М.А.Гуліна, А.А.Крилов, І.В.Сілуянова, А. И. Юрьев і ін.);

• соціальна деонтологія, що вивчає професійно-етичні норми і принципи поведінки і діяльності соціального працівника (Л.М.Анісімова, Н.Ю.Гуревіч, Л.П.Козиревская, Г.П.Медведева і ін.);

• юридична деонтологія, яка визначається як галузь юридичної науки, що представляє собою узагальнену систему знань про кодекс професійної поведінки юриста (Н.М.Блохін, Ю.А.Романов і ін.).

• журналістська деонтологія, як «система вимог, норм, принципів належної професійної поведінки журналіста; зведення правових і етичних норм відповідальної поведінки працівників ЗМІ; «Сукупність «обслуговуючих» журналістський обов'язок обов'язків і норм їх виконання незалежно від їх усвідомлення, як певної системи категоричних імперативів журналістської поведінки, заданих природою ЗМІ, що діють в тій чи іншій ситуації» (Є. Прохоров, Ю.М. Батурин, К. Крісченсен, М. Трейбер, К. Норденстренг і ін.)

Деонтологія - наука про поведінку фахівців системи «людина-людина» відповідно до їх професійних обов'язків.