3. Основні вимоги безпеки праці та заходи щодо їх реалізації

АЕС відноситься до виробництв з підвищеною небезпекою, оскільки процес отримання теплової та електричної енергії на ній пов'язаний з генерацією потужних потоків іонізуючих випромінювань і значних кількостей радіоактивних речовин.

Охорона праці – це система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку роботи, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Охорона праці включає в себе організаційно-правові питання, техніку безпеки, виробничу санітарію і пожежну профілактику, а для АЕС ще й радіаційну безпеку.

На здоров'я і працездатність людини впливають умови праці, санітарно-гігієнічна обстановка на виробництві, рівень технічної оснащеності, характер технологічного процесу, прийоми і методи праці, організація трудового процесу і робочих місць, режим праці та відпочинку і взаємини людей в трудовому колективі.

При цьому виробничі травми викликаються, як правило, недотриманням правил техніки безпеки на виробництві, а нещасні випадки пов'язані з впливом на людину небезпечних виробничих факторів.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Основними причинами травматизму та нещасних випадків на АЕС є причини організаційно-технічні, проектно-конструкторські, технологічні та психофізіологічні.

Основними травмуючими факторами є ураження електричним струмом, теплові опіки, удари, падіння людей і предметів на них, дорожньо-транспортні пригоди.

На кожній АЕС відповідно до Закону України про охорону праці розробляються "Положення про систему управління охороною праці та техніки безпеки на АЕС". Дія цього "Положення" поширюється на всі підрозділи АЕС і базується на основних принципах державної політики в галузі охорони праці:

• пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності АЕС;

• відповідальність керівників за створення нешкідливих і безпечних умов праці на АЕС;

• соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві;

• використання економічних важелів управління охороною праці, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

• створення умов праці на робочих місцях у повній відповідності з вимогами нормативних документів.

Спеціальний контроль за забезпеченням безпечних умов праці, безпечною експлуатацією устаткування на АЕС здійснюють органи державного нагляду, у своїй діяльності незалежні від адміністрації АЕС.

Технічні та експлуатаційні заходи захисту здійснюються з урахуванням класу приміщення та технічних характеристик обладнання, яке в ньому розміщується.

Забезпечення радіаційної безпеки на АЕС здійснюється відповідно до вимог "Правил забезпечення радіаційної безпеки при експлуатації атомних станцій (ПРБ АС-84), які містять:

• організаційні заходи з планування та проведення радіаційно-небезпечних робіт, включаючи роботи за нарядами-допусками і розпорядженнями на оперативне обслуговування обладнання в зоні суворого режиму;

• умови і порядок застосування засобів індивідуального захисту;

• порядок користування приладами індивідуального дозиметричного контролю та санітарно-гігієнічними пристроями;

• рекомендації по поведінці на роботі в ЗСР і по особистій гігієні;

• порядок збирання, транспортування та захоронення радіоактивних відходів.

Загальне керівництво з охорони праці покладається на керівника – генерального директора АЕС, а безпосередню організацію роботи з охорони праці здійснює головний інженер АЕС. У цехах, відділах, лабораторіях безпосередню організацію робіт з охорони праці здійснюють начальники цехів, відділів та лабораторій і несуть персональну відповідальність за стан роботи з охорони праці.

На АЕС існує триступеневий контроль з охорони праці:

• перша ступінь контролю стану охорони праці проводиться щодня безпосередньо керівниками робіт і оформляється в журналі першого ступеню;

• другий ступінь контролю стану охорони праці проводиться щодня начальником дільниці, цеху, служби з метою оцінки ефективності;

• третя ступінь контролю стану охорони праці проводиться щомісяця в день техніки безпеки, очолюється керівником підприємства.

Основними завданнями забезпечення радіаційної безпеки АЕС є:

• надійне утримання продуктів поділу, які утворюються в процесі поділу ядерного палива;

• зниження потоку нейтронного і - випромінювання у виробничих приміщеннях АЕС до проектних значень потужності еквівалентної дози.

Вирішення цих завдань вирішується комплексом технічних засобів і організаційних заходів. Для запобігання виходу продуктів поділу у виробничі приміщення АЕС та за її межі створюється система водно-хімічних режимів, що сприяють зменшенню швидкості корозії, підвищення очищення теплоносія від активних продуктів корозії і ділення, проведення дезактивації окремих видів устаткування або всього контуру. Крім того, в конструкцію ЯЕУ АЕС закладено застосування фізичних бар'єрів безпеки і локалізуючі системи, призначені для локалізації або запобігання поширенню радіоактивних продуктів за межі гермозони і території АЕС.

На АЕС при роботі з джерелами радіоактивного забруднення вводиться санітарно-пропускний режим для попередження поширення радіоактивного забруднення шляхом створення комплексу технічних і організаційних заходів. До санітарно-гігієнічним пристроїв відносяться санітарний пропускник, санітарні шлюзи, спецпральні та ін. До складу приміщень санпропускника входять: гардеробна для зберігання верхнього одягу, окремі приміщення для зберігання і одягання особистого одягу та спецодягу, пункти контролю рівнів забруднення, душові, умивальні та ін.

Велике значення у вирішенні питань радіаційної безпеки та здійснення всього комплексу захисних і профілактичних заходів має правильне застосування засобів індивідуального захисту. До засобів індивідуального захисту відносяться:

• спецодяг повсякденного застосування (комбінезони, костюми, халати) і короткочасного користування (плівковий спецодяг);

• засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори, протигази, ізолюючі дихальні апарати, пневмошоломи);

• ізолюючі костюми, спецвзуття;

• засоби захисту очей і обличчя (захисні окуляри, щитки-маски);

Оптимальні умови праці визначаються також і соціально-демографічними складом персоналу та особливостями підприємства. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат на підприємстві, що виражається у рівні стабільності персоналу, його згуртованості, характер взаємин між групами працівників, настроях, дисципліни праці, трудової активності та творчої ініціативи.

Висновки

Дипломний проект присвячений дослідженню автоматизованої системи управління потужності енергоблоку АЕС з реактором типу ВВЕР-1000 в режимі маневрування потужністю шляхом зміни концентрації рідинного поглинача – розчину борної кислоти – в теплоносії першого контуру.

Розглянута в даному проекті АСР енергоблоку була реалізована в середовищі Simulink пакету Matlab, яка працює по компромісно-комбінованій програмі регулювання. Модель включала 10-зонну модель реактора, модель парогенератора і модель турбогенератора. При моделюванні реактора АЗ розбита на 10 однакових по висоті ділянок, кожен з яких представлений у вигляді моделі із зосередженими параметрами.

Для синтезу АСР потужності була використана імітаційна модель потужності енергоблоку АЕС з реактором типу ВВЕР-1000, розроблена на кафедрі АТП. Розглядається робота каскадної системи регулювання в склад якої входить регулятор концентрації борної кислоти і регулятор потужності енергоблоку.Стабілізуючий регулятор являє собою стандартний регулятор , який працює по ПІ-закону.

Після синтезу АСР було проведено серію модельних експериментів по зміні потужності. А саме проводилося зниження електричної потужності реактора з 100% до 90%, 85% і 80%, витримка на зниженій потужності протягом 8 годин і підйом до 100%.

При цьому використання борного регулювання незначно змінює аксіальний офсет, а отже, і поле енерговиділення. Це дозволяє забезпечити оптимальний та безпечний перехід реактора з одного рівня потужності на інший при регулюванні потужності енергоблоку АЕС.

Література

1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. // Інформаційно-аналітичний бюлетень «Відомості Міністерства палива та енергетики України». Спеціальний випуск. — 2006. — 113с.

2. Іванов В. А. Експлуатація АЕС / В. А. Іванов. — СПб: Вища школа, 1994. — 53 С.

3. Maксимов M. В. Модель реактора ВВЕР-1000 як об'єкта управління: монографія / M. В. Maксимов, К. В. Беглов, Т. О. Цисельська // Сучасні технології упр. — О. : Вид-во Купрієнко С. В., 2012. — С. 108 — 122.

4. Демченко, В.А. Автоматизація та моделювання технологічних процесів АЕС і ТЕС / В.А. Демченко. — О.: Астропринт, 2001. — 308 С.

5. Спосіб стабілізації аксіального розподілу нейтронного поля при маневруванні потужністю ВВЕР-1000 / M.В. Maксимов, С.Н. Пелих, Т.О. Цисельська, В.Є. Баскаков // Ядерна та радіаційна безпека. — 2011. — Вип. 1(49). — С. 27 — 32.

6. Сангінова О.В. Розробка технологічних алгоритмів борного регулювання для реакторних установок типу ВВЕР-1000 // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. — 2001. — № 19. — С. 142 — 147.

7. Цисельська, Т.О. Удосконалена АСР енергоблоком реактора / О.Б. Максимова, Т.А. Цисельська // Збірник тезисів доповідей 10-ї Міжнародної науково-практичної конференції з атомної енергетики "Безпека, ефективність, ресурс ”. — Севастополь, Оргкомітет МНПК АЕ-10. — С. 33 — 40.

8. Maксимов M. В. Спосіб управління ядерним енергетичним реактором ВВЕР-1000 / M. В. Maксимов, С. Н. Пелих, К. В. Беглов, Т. О. Цисельська // Інформаційні технології та автоматизація — 2011: тез. доп. Всеукр. наук.-практ. конф., ОНАХТ, Одеса, 12-14 жовтня. 2011. С. 35 — 36.