6. Охорона праці та навколишнього середовища

Протягом усього свого розвитку людство постійно зіштовхується з потребою в забезпеченні безпеки. Бурхливий науково-технічний прогрес не тільки сприяв підвищенню продуктивності та якості праці, зростанню добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й привів до появи великої кількості нових загроз як для окремої людської особистості, так для суспільства і цивілізації в цілому. На наших очах гине природа, виснажуються ресурсні можливості Землі, спостерігається зростання кількості виникаючих катастроф природного та техногенного характеру і масштабів збитків від них. У сучасній техносфері формуються такі фактори умов праці і життя людини, які перевищують всі адаптаційні, фізіологічні і психофізіологічні можливості організму. Таким чином, проблеми, пов'язані із забезпеченням безпеки праці, є актуальними на сьогоднішній день.

1. Загальна характеристика регіону функціонування аес

Площадка АЕС розташована в Миколаївській області в 3 км на південний схід від міста Южноукраїнська. Обласний центр – м. Миколаїв, що знаходиться в 120 км на південний схід від станції. АЕС розташована на лівобережжі середньої течії річки Південний Буг в 3 км від неї. Річка в цьому місці має велику кількість порогів, тому не судноплавна. Територія району інтенсивно висічена балками і ярами.

Застосування під'їзної залізничної колії довжиною в 2 км виконано до станції Південноукраїнська ділянки Помічна – Колосівка Одеською залізною дорогою. Найближчою до промислової зони АЕС автомобільною дорогою загального користування є дорога республіканського значення Миколаїв – Вознесенськ – Первомайськ – Криве Озеро, яка проходить в 0,7 км від АЕС.

Південноукраїнська АЕС розташована в зоні помірного клімату з переважанням західних і північно-західних вітрів, у степовій зоні. Клімат досить сухий, річний рівень опадів становить 659 мм. Середньорічна температура становить 15˚С. Частково впливає на клімат ставок-охолоджувач, в якому вода має досить високу температуру навіть взимку.

2. Стандартні показники навколишнього середовища, характеристика можливих забруднень та їх вплив на екологічний стан регіону

На всіх енергоблоках Південноукраїнської АЕС встановлені водо-водяні енергетичні реактори, в яких звичайна хімічно обезсолена вода служить одночасно і сповільнювачем нейтронів, і теплоносієм, що відводить тепло, яке виділяється при поділі ядер урану в працюючому реакторі. На всіх енергоблоках застосовується зонне завантаження палива (з різним збагаченням або вигорянням урану в зонах) для вирівнювання розподілу енерговиділення. Заміна вигорілих тепловиділяючих збірок проводиться на зупиненому реакторі. Графіком перевантаження передбачається почергова зупинка реакторів, причому зазвичай перевантаження виконується у весняно-літній період, коли навантаження енергосистеми мінімальне.

Система технічного водопостачання забезпечує охолодження конденсаторів турбін, допоміжного обладнання турбогенераторів, теплообмінного обладнання реакторної установки та обладнання інших допоміжних систем, заповнення дисбаланстних вод і втрат станції.

Найважливішою умовою, яка забезпечує охорону довкілля навколо АЕС, є дотримання норм радіаційної безпеки.

Навколо АЕС передбачено створення трикілометрової санітарно-захисної зони, де виключено проживання людей. Службою радіаційної безпеки здійснюється контроль у цій зоні та зоні спостереження (25-30 км від АЕС) наступних параметрів:

• радіоактивність атмосферних опадів;

• забрудненість повітря радіоактивними аерозолями;

• доза і потужність дози гамма-випромінювання на місцевості;

• радіоактивність ґрунту, рослинності і снігу;

• радіоактивність води і донних відкладень;

• радіоактивність сільськогосподарської продукції.

Всі будівлі, споруди і територія проммайданчика АЕС розділені на дві зони:

• зону суворого режиму;

• зону вільного режиму.

Зона суворого режиму характеризується можливим впливом на персонал радіаційних чинників: зовнішнього ,  і нейтронного випромінювання, забруднення повітряного середовища радіоактивними газами та аерозолями, забруднення поверхонь виробничих приміщень і обладнання радіоактивними речовинами.

Використовувані в проекті обладнання та конструкції, фізичні бар'єри, а також системи безпеки дозволяють зберегти нормальну працездатність реакторної установки в умовах сейсмічних впливів за проектом (5 балів) і забезпечити радіаційну безпеку при максимально можливому землетрусі (6-7 балів).

В якості максимально можливої проектної аварії прийнятий миттєвий розрив трубопроводу Ду 850 мм головного циркуляційного контуру в умовах повного знеструмлення АЕС та дії максимального розрахункового землетрусу. З цією метою на АЕС передбачені захисні і локалізуючі пристрої.

До захисних пристроїв відносяться:

• система керування і захисту (СКЗ);

• система аварійного охолодження активної зони реактора (САОЗ).

Вони укладені в спеціальну герметичну захисну оболонку, розраховану на надлишковий тиск 4 кгс / см². Оболонка забезпечує утримання радіоактивних продуктів аварії всередині герметичного приміщення без погіршення радіаційної обстановки зовні понад допустимої межі. Таким чином, основний елемент локалізуючих пристроїв – оболонка реактора.

Технологічна схема блоку – двоконтурна.

В реакторному відділенні передбачена система спецканалізації для збору протікання, які направляються в спецкорпус на переробку.

Стоки від санвузлів чистої та брудної зони і чистих лабораторій відводяться через господарсько-фекальну каналізацію.

Стоки від саншлюзів, кімнат прибирального інвентарю, брудних лабораторій відводяться в спецканалізації, звідки вони надходять на очистку в спецкорпус.

Тверді радіоактивні відходи з реакторного відділення в контейнерах направляються в сховища радіоактивних відходів.

Непопадання активності в технічну воду з водосховища (ставка-охолоджувача) забезпечується або за рахунок застосування проміжних контурів охолодження, або за рахунок забезпечення постійного перевищення тиску технічної води над тиском активного середовища в теплообмінних апаратах.

Бризкальні басейни. Охолодження води від відповідальних споживачів передбачається на бризкальних басейнах. Для кожної системи відповідальних споживачів передбачається свій бризкальний басейн. Розміри кожного басейну прийняті з умови забезпечення перепаду температур в аварійному режимі 20⁰ С, номінальному – 20⁰ С.

Враховуючи, що в охолоджуючу воду можливе попадання радіоактивних речовин, з метою запобігання фільтрації в бризкальних басейнах влаштовуються протифільтраційні облицювання. В якості протифільтраційного покриття дна і укосів бризкальних басейнів прийнятий екран з гідротехнічного водонепроникного асфальтобетону товщиною 0.06 м, який укладається на щебеневу основу товщиною 0.15 м.

Стан води в системі відповідального водопостачання в разі протікання радіоактивної води. При аварійному повний розрив трубки теплообмінника САОЗ до припинення засобами автоматики виходу води з теплообмінника можливе проскакування активної води в систему бризкального басейну протягом 15 секунд.

Допустима середньорічна концентрація практично всіх ізотопів для води вище разової, одержуваної в системі технічного водопостачання внаслідок протікання радіоактивної води.

Спецводоочистка. Установки спецводоочистки призначені для очищення радіоактивних середовищ різного солевмісту і ступеня радіоактивності з метою повторного їх використання в циклі станції. Для запобігання виходу радіоактивних вод в технічну воду і в конденсат другого контуру тиск "чистих" середовищ вибрано вище, ніж тиск радіоактивних.

У тих випадках, коли необхідний постійний дозиметричний контроль над радіоактивністю потоку (наприклад, продувальна вода, ПГ) проектом передбачається установка безперервного дозиметричного контролю.

Водопостачання та каналізації. Системи господарсько-питного та виробничого водопостачання на АЕС влаштовані окремо. Для забезпечення питною водою персоналу в ЗСР в місцях найменш можливого забруднення встановлюються питні фонтанчики. Виробниче водопостачання влаштовується за принципом оборотного водопостачання та повторного використання води для технічних цілей.

На АЕС передбачено роздільний пристрій господарсько-фекальної, виробничо-зливової та спеціальної каналізації.

Вентиляція та опалення. На АЕС передбачені приточно-витяжні загальнообмінні і місцеві витяжні системи вентиляції. При цьому дотримується принцип роздільного вентилювання приміщень зони суворого режиму та зони вільного режиму. Основним принципом організації вентиляції виробничих приміщень ЗСР є забезпечення спрямованості руху повітряних потоків тільки в бік більш брудних приміщень. Опалення приміщень ЗСР передбачається повітряне, суміщене з приточною вентиляцією.

Освітлення виробничих приміщень. Раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць на АЕС має велике значення для виконання персоналом своїх функціональних обов'язків в умовах, коли в більшості приміщень відсутнє природне освітлення. На АЕС передбачається природне, поєднане і штучне освітлення. Для освітлення приміщень застосовуються, як правило, газорозрядні лампи низького і високого тиску – люмінесцентні, металлогенні, натрієві, ксенонові і дугові ртутні лампи.

Захист від шуму і вібрації. Джерелом виникнення шуму і вібрації є обертові машини, технологічні установки і апарати, в яких відбувається переміщення з великою швидкістю рідин і газів, електротехнічне обладнання зі змінними електромагнітними полями. З фізіологічної точки зору шум і вібрація погіршують умови праці, надають шкідливий вплив на організм людини.

Для попередження шкідливого впливу шуму застосовується цілий комплекс захисних заходів. Основний захід для захисту від шуму – зниження його в джерелі, висока якість виготовлення і правильна експлуатація. Для захисту від шуму застосовуються будівельно-акустичні заходи:

• звукоізоляція огороджувальних конструкцій;

• звукопоглинальні конструкції і екрани;

• глушники шуму;

• правильне планування і забудова.

В якості засобів індивідуального захисту від шуму застосовуються вкладиші, навушники, шоломи та костюми.

Електробезпека. Приміщення на АЕС характеризуються великою кількістю електричних приладів, обладнання різної напруги від 12В до 6кВ і більше. Це висуває підвищену увагу до питань електробезпеки. Технічні та організаційні заходи захисту здійснюються з урахуванням класу приміщення, напруги та призначення електроустановок.

Будинки і споруди, а також люди на АЕС, захищаються і від атмосферної електрики громовідводами.

До організаційних заходів щодо забезпечення безпеки робіт, які виконуються на електроустановках, відносяться:

• видача нарядів та розпоряджень;

• видача дозволів на підготовку робочих місць і допуску;

• виробництво допуску до робіт;

• нагляд під час роботи;

• організація перерв у роботі і т.д.

До технічних заходів, які забезпечують безпеку проведення робіт в діючих електроустановках, відносяться:

• виконання необхідних відключень та вжиття заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному включенню комутаційної апаратури;

• вивішування заборонних плакатів на приводах ручного і на ключах дистанційного керування;

• перевірка відсутності напруги на струмопровідних частинах, на яких повинно бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом;

• вивішування застережних плакатів, огородження при необхідності робочих місць і струмоведучих частин, які залишилися під напругою.

До роботи на електроустановках допускаються особи не молодше 18 років.

Створення безпечних умов при експлуатації електроустановок здійснюється їх конструктивними елементами (постійними огорожами, стаціонарними заземлювальними ножами і т.п.), які виконують захисні функції, а також колективними та індивідуальними електрозахисними засобами.

До електрозахисних засобів, які служать для захисту людей від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля, відносяться: ізолюючі штанги і кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими ручками, діелектричні рукавички, боти, калоші, ізолюючі накладки і підставки, переносні заземлення, огороджувальні пристрої та діелектричні ковпаки, плакати і знаки безпеки.

Крім цих дій застосовуються також і засоби індивідуального захисту: окуляри, каски, рукавиці, протигази, запобіжні монтерські пояси і страхувальні канати.