- •Державний іспит з кримінального права
- •2.Поняття кримінальної відповідальності та її підстави. Форми реалізації кримінальної відповідальності. .
- •3. Поняття закону про кримінальну відповідальність. Його ознаки, структура та значення.
- •4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •5. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •6. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7.Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність.Поняття території України та місця вчинення злочину.
- •8. Зміст принципу громадянства.
- •9.Зміст космополітичного (універсального) та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •10.Поняття злочину та його визначення (формальне,матеріальне, формально-матеріальне).
- •11.Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •12. Значення ч.2 ст. 11 кк для поняття злочину.
- •1З. Класифікація злочинів та її значення.
- •14. Кваліфікація злочинів. Процес кваліфікації злочинів.
- •15. Поняття, ознаки та види складу злочину.
- •17. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •19.Непереборна сила, непереборний примус, психічний примус. Поняття та значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечну дію або бездіяльність.
- •20. Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення.
- •21.Причинний зв'язок між суспільне небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками. Види причинного зв'язку у кримінальному праві.
- •22. Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину та їх значення.
- •23. Поняття суб'єкту злочину, його ознаки та види.
- •24. Спеціальний суб'єкт злочину. 4.2 ст. 18 кк стосовно ознак спеціального суб'єкту злочину.
- •25. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •26. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.
- •28. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •29. Поняття вини у кримінальному праві, її значення та юридичні характеристики.
- •30. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.
- •31.Умисел та його види. Інтелектуальні та вольові ознаки умислу. Відмежування прямого умислу від непрямого.
- •32.Спеціальні (інші) види умислу у кримінальному праві.
- •33. Необережність та її види. Інтелектуальні та вольові ознаки необережності. Відмежування злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •34.„Випадок" як невинне заподіяння суспільне небезпечних наслідків. Відмінність випадку від злочинної недбалості.
- •35. Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
- •36. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •37.Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.
- •40. Поняття і види стадій злочину.
- •41. Поняття та види закінченого злочину. Момент закінчення злочину.
- •42. Поняття готування до злочину, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види готування до злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
- •43. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •46. Добровільна відмова від вчинення злочину, її ознаки та правові наслідки.
- •47. Діяльне каяття при вчиненні злочину: поняття і види.
- •48. Поняття і ознаки співучасті у злочину.
- •49. Види співучасників у злочині та їх визначення у кк України.
- •50. Форми співучасті у кримінальному праві.
- •51. Спеціальні питання відповідальності за співучасть. Ексцес виконавця.
- •52. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •53. Поняття і види причетності до злочину.
- •54. Повторність, сукупність та рецидив злочинів (множинність злочинів): поняття і кримінально-правова характеристика.
- •56. Поняття і види повторності злочинів.
- •57.Поняття і види сукупності злочинів.
- •58.Рецидив злочинів та його види.
- •59.Обставини, що виключають злочинність діяння: загальна характеристика, види ,кримінально-правове значення.
- •60. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки. Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони.
- •61. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •62. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •63. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •64. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •66. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •67. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •68. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Мета покарання.
- •69. Система і види покарань за кримінальним правом.
- •70. Позбавлення волі на певний строк.
- •71. Довічне позбавлення волі.
- •72. Загальні засади призначення покарання.
- •73. Обставини, які пом'якшують,, або обтяжують покарання, їх кримінально-правове значення.
- •74. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •75. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •76. Поняття та види звільнення від та його відбування
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •78. Поняття та правові наслідки судимості. Види припинення судимості.
- •79.Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 кк). Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •81. Державна зрада (ст. 111 кк). Поняття і форми державної зради. Суб'єктивні ознаки державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
- •84. Умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах (ст. Ст. 116-118кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочину.
- •85.Доведення до самогубства(ст.120кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •87. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк). Його поняття, види та критерії визначення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •88. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття, види, критерії визнання (ст. 125 кк).
- •89.Побої та мордування (ст.126кк).Поняття і відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •90. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •91.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк). Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •93. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину (ст. 156 кк).
- •94. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк). Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •95. Крадіжка (ст. 185кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •96. Грабіж (ст.186кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність насильницького грабежу від розбою.
- •97. Розбій (ст. 187кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •98. Вимагання (ст. 189 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність вимагання від розбою та від насильницького грабежу.
- •99. Шахрайство (ст. 190 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •100. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •101.Знищення або пошкодження чужого майна (ст.Ст. 194 та 196 кк). Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •102. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •103.Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •105.Контрабанда (ст. 201кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •106. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •107. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •108. Обман покупців та замовників (ст. 225 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •109. Бандитизм (ст. 257 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •110. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •112. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •113. Хуліганство (ст. 296кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •114. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •115. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту (ст. 309 кк).
- •116. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт (ст. 371 кк).
- •118. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі
- •120. Найманство. Види діянь, їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки, (ст. 447 кк).
15. Поняття, ознаки та види складу злочину.
Склад злочину – сукупність встановлених у КЗ юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно-небезпечне діяння як злочин. .Об'єкт злочину – це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.Об'єктивна сторона – зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину.
Суб'єкт злочину – це особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст.18 суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.Суб'єктивна сторона – це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками суб'єктивної сторони, як елементу складу, є вина, мотив і мета злочину. Обов’язкового (необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи.
Види складів злочину.
1 За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) виділяють:
1.простий склад злочину – він містить у собі основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин;2.склад із кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію;3.склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами, 4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами
2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.До простих складів відносять ті, які містять у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Складним є склад, законодавча конструкція якого ускладнена якими-небудь обставинами
3. За особливостями конструкції виділяють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом.Злочинами з формальним складом називають такі, що не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільно небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь. Злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конструюванні яких як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включаються певні суспільно небезпечні наслідки вчиненого злочину. Злочинами з усіченим складом вважаються такі, в яких момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху.
16.Поняття об'єкту злочину, його місце у структурі складу злочину та значення. Види (класифікація) об'єктів злочину. Об’єкт злочину – це те, на що посягає особа, яка вчиняє злочинне діяння. Об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди.Об'єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність, У широкому розумінні об’єкт злочину – це елемент складу злочину, що утворений суспільними відносинами, які охороняються кримінальним законом та у сфері яких завдається шкода чи створюється загроза її заподіяння (обов’язкова ознака), а також включає в себе предмет злочину і потерпілого від злочину (факультативні ознаки).
Об’єкт злочину слід відрізняти від об’єкта кримінально-правової охорони.
Об’єктом кримінально-правової охорони є будь-які суспільні відносини, що забезпечуються кримінально-правовою охороною. Про об’єкти кримінально-правової охорони, зокрема, йдеться у ст. 1 КК: права і свободи людини та громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир та безпека людства.
До структури об’єкта злочину належать такі ознаки:
1. Суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом та у сфері яких завдається шкода чи створюється загроза її заподіяння (обов’язкова ознака).
2. Предмет злочину (факультативна ознака).
3. Потерпілий від злочину (факультативна ознака).
Класифікація об’єктів злочину, її критерії і значення.:У науці кримінального права найпоширенішою є триступенева класифікація об'єктів «за вертикаллю» (загальний, родовий і безпосередній).
У теорії кримінального права існує класифікація безпосередніх об'єктів злочинів «по горизонталі». Безпосередній об’єкт злочину буває основним і додатковим, в свою чергу, безпосередній додатковий поділяється на два види – додатковий обов’язковим і додатковий факультативний.