- •Державний іспит з кримінального права
- •2.Поняття кримінальної відповідальності та її підстави. Форми реалізації кримінальної відповідальності. .
- •3. Поняття закону про кримінальну відповідальність. Його ознаки, структура та значення.
- •4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •5. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •6. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7.Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність.Поняття території України та місця вчинення злочину.
- •8. Зміст принципу громадянства.
- •9.Зміст космополітичного (універсального) та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •10.Поняття злочину та його визначення (формальне,матеріальне, формально-матеріальне).
- •11.Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •12. Значення ч.2 ст. 11 кк для поняття злочину.
- •1З. Класифікація злочинів та її значення.
- •14. Кваліфікація злочинів. Процес кваліфікації злочинів.
- •15. Поняття, ознаки та види складу злочину.
- •17. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •19.Непереборна сила, непереборний примус, психічний примус. Поняття та значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечну дію або бездіяльність.
- •20. Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення.
- •21.Причинний зв'язок між суспільне небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками. Види причинного зв'язку у кримінальному праві.
- •22. Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину та їх значення.
- •23. Поняття суб'єкту злочину, його ознаки та види.
- •24. Спеціальний суб'єкт злочину. 4.2 ст. 18 кк стосовно ознак спеціального суб'єкту злочину.
- •25. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •26. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.
- •28. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •29. Поняття вини у кримінальному праві, її значення та юридичні характеристики.
- •30. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.
- •31.Умисел та його види. Інтелектуальні та вольові ознаки умислу. Відмежування прямого умислу від непрямого.
- •32.Спеціальні (інші) види умислу у кримінальному праві.
- •33. Необережність та її види. Інтелектуальні та вольові ознаки необережності. Відмежування злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •34.„Випадок" як невинне заподіяння суспільне небезпечних наслідків. Відмінність випадку від злочинної недбалості.
- •35. Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
- •36. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •37.Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.
- •40. Поняття і види стадій злочину.
- •41. Поняття та види закінченого злочину. Момент закінчення злочину.
- •42. Поняття готування до злочину, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види готування до злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
- •43. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •46. Добровільна відмова від вчинення злочину, її ознаки та правові наслідки.
- •47. Діяльне каяття при вчиненні злочину: поняття і види.
- •48. Поняття і ознаки співучасті у злочину.
- •49. Види співучасників у злочині та їх визначення у кк України.
- •50. Форми співучасті у кримінальному праві.
- •51. Спеціальні питання відповідальності за співучасть. Ексцес виконавця.
- •52. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •53. Поняття і види причетності до злочину.
- •54. Повторність, сукупність та рецидив злочинів (множинність злочинів): поняття і кримінально-правова характеристика.
- •56. Поняття і види повторності злочинів.
- •57.Поняття і види сукупності злочинів.
- •58.Рецидив злочинів та його види.
- •59.Обставини, що виключають злочинність діяння: загальна характеристика, види ,кримінально-правове значення.
- •60. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки. Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони.
- •61. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •62. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •63. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •64. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •66. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •67. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •68. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Мета покарання.
- •69. Система і види покарань за кримінальним правом.
- •70. Позбавлення волі на певний строк.
- •71. Довічне позбавлення волі.
- •72. Загальні засади призначення покарання.
- •73. Обставини, які пом'якшують,, або обтяжують покарання, їх кримінально-правове значення.
- •74. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •75. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •76. Поняття та види звільнення від та його відбування
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •78. Поняття та правові наслідки судимості. Види припинення судимості.
- •79.Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 кк). Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •81. Державна зрада (ст. 111 кк). Поняття і форми державної зради. Суб'єктивні ознаки державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
- •84. Умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах (ст. Ст. 116-118кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочину.
- •85.Доведення до самогубства(ст.120кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •87. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк). Його поняття, види та критерії визначення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •88. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття, види, критерії визнання (ст. 125 кк).
- •89.Побої та мордування (ст.126кк).Поняття і відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •90. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •91.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк). Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •93. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину (ст. 156 кк).
- •94. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк). Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •95. Крадіжка (ст. 185кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •96. Грабіж (ст.186кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність насильницького грабежу від розбою.
- •97. Розбій (ст. 187кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •98. Вимагання (ст. 189 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність вимагання від розбою та від насильницького грабежу.
- •99. Шахрайство (ст. 190 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •100. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •101.Знищення або пошкодження чужого майна (ст.Ст. 194 та 196 кк). Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •102. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •103.Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •105.Контрабанда (ст. 201кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •106. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •107. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •108. Обман покупців та замовників (ст. 225 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •109. Бандитизм (ст. 257 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •110. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •112. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •113. Хуліганство (ст. 296кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •114. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •115. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту (ст. 309 кк).
- •116. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт (ст. 371 кк).
- •118. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі
- •120. Найманство. Види діянь, їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки, (ст. 447 кк).
14. Кваліфікація злочинів. Процес кваліфікації злочинів.
Кваліфікація злочину є центральним питанням вирішення будь-якої кримінальної справи. Кваліфікація злочинів - це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, попереднього розслідування (досудового слідства), прокуратури й суду, внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму (и) кримінального закону, яка (і) передбачає(ють) відповідальність за скоєне, і встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання й ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплено висновок про наявність такої відповідності. Кваліфікація злочину – це певний розумовий процес, що виражається в послідовному встановленні точної відповідності усіх ознак конкретного суспільно небезпечного діяння ознакам складу злочину, закріпленого КК. Кваліфікація злочинів складається з таких дій: 1) вибір норми, яка передбачає відповідальність за скоєне. При цьому робиться попередній висновок про те, що посягання є саме злочином, а не адміністративним проступком, цивільним деліктом, дисциплінарним проступком чи іншим правопорушенням.
Також висувається припущення про те, яку з кримінально-правових норм може бути застосовано у даному разі, водночас констатують, що скоєне не підпадає під ознаки інших кримінально-правових норм; 2) встановлення відповідності між фактичними ознаками вчиненого посягання і ознаками складу злочину, передбаченими у кримінальному законі. Для цього з усієї інформації про злочин виділяють, по-перше, інформацію, зібрану законним процесуальним шляхом, а, по-друге, ту, що характеризує ознаки юридично значущі, з якими закон пов'язує наявність певного злочину - фактична підстава кваліфікації. Після цього, з кримінально-правової норми, яка обрана для юридичної оцінки вчиненого, виділяють ознаки, що характеризують вчинене посягання, і за наявності кількох альтернативних ознак обирають ті, які характерні для посягання, що підлягає кваліфікації - нормативна підстава кваліфікації. У цьому процесі використовується конструкція складу злочину; 3) процесуальне закріплення висновку про наявність або відсутність відповідності між фактичними ознаками вчиненого посягання і ознаками складу злочину, передбаченими кримінально-правовою нормою - закріплення результатів кваліфікації.
Закріплення (фіксування) результатів кваліфікації в процесуальних документах включає щонайменше три дії: виклад фактичних обставин справи; складання формули кваліфікації; виклад формулювання обвинувачення. Виклад фактичних обставин справи полягає у формулюванні фактичного складу діяння. З усіх встановлених у справі фактичних даних обираються ті, які мають значення, враховуються при її вирішенні й виступають фактичною підставою застосування правової норми. Формула кваліфікації - це вказівка на кримінально-правові норми Особливої, а в певних випадках - і Загальної частини кримінального закону КК використання скорочених, умовних позначень. Вона становить собою сукупність цифрових та буквених позначень, які вказують на статті (а також їх частини і пункти) Загальної та Особливої частин КК, за якими кваліфікується діяння.
