- •Державний іспит з кримінального права
- •2.Поняття кримінальної відповідальності та її підстави. Форми реалізації кримінальної відповідальності. .
- •3. Поняття закону про кримінальну відповідальність. Його ознаки, структура та значення.
- •4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •5. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •6. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7.Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність.Поняття території України та місця вчинення злочину.
- •8. Зміст принципу громадянства.
- •9.Зміст космополітичного (універсального) та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •10.Поняття злочину та його визначення (формальне,матеріальне, формально-матеріальне).
- •11.Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •12. Значення ч.2 ст. 11 кк для поняття злочину.
- •1З. Класифікація злочинів та її значення.
- •14. Кваліфікація злочинів. Процес кваліфікації злочинів.
- •15. Поняття, ознаки та види складу злочину.
- •17. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •19.Непереборна сила, непереборний примус, психічний примус. Поняття та значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечну дію або бездіяльність.
- •20. Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення.
- •21.Причинний зв'язок між суспільне небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками. Види причинного зв'язку у кримінальному праві.
- •22. Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину та їх значення.
- •23. Поняття суб'єкту злочину, його ознаки та види.
- •24. Спеціальний суб'єкт злочину. 4.2 ст. 18 кк стосовно ознак спеціального суб'єкту злочину.
- •25. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •26. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.
- •28. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •29. Поняття вини у кримінальному праві, її значення та юридичні характеристики.
- •30. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.
- •31.Умисел та його види. Інтелектуальні та вольові ознаки умислу. Відмежування прямого умислу від непрямого.
- •32.Спеціальні (інші) види умислу у кримінальному праві.
- •33. Необережність та її види. Інтелектуальні та вольові ознаки необережності. Відмежування злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •34.„Випадок" як невинне заподіяння суспільне небезпечних наслідків. Відмінність випадку від злочинної недбалості.
- •35. Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
- •36. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •37.Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.
- •40. Поняття і види стадій злочину.
- •41. Поняття та види закінченого злочину. Момент закінчення злочину.
- •42. Поняття готування до злочину, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види готування до злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
- •43. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •46. Добровільна відмова від вчинення злочину, її ознаки та правові наслідки.
- •47. Діяльне каяття при вчиненні злочину: поняття і види.
- •48. Поняття і ознаки співучасті у злочину.
- •49. Види співучасників у злочині та їх визначення у кк України.
- •50. Форми співучасті у кримінальному праві.
- •51. Спеціальні питання відповідальності за співучасть. Ексцес виконавця.
- •52. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •53. Поняття і види причетності до злочину.
- •54. Повторність, сукупність та рецидив злочинів (множинність злочинів): поняття і кримінально-правова характеристика.
- •56. Поняття і види повторності злочинів.
- •57.Поняття і види сукупності злочинів.
- •58.Рецидив злочинів та його види.
- •59.Обставини, що виключають злочинність діяння: загальна характеристика, види ,кримінально-правове значення.
- •60. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки. Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони.
- •61. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •62. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •63. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •64. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •66. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •67. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •68. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Мета покарання.
- •69. Система і види покарань за кримінальним правом.
- •70. Позбавлення волі на певний строк.
- •71. Довічне позбавлення волі.
- •72. Загальні засади призначення покарання.
- •73. Обставини, які пом'якшують,, або обтяжують покарання, їх кримінально-правове значення.
- •74. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •75. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •76. Поняття та види звільнення від та його відбування
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •78. Поняття та правові наслідки судимості. Види припинення судимості.
- •79.Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 кк). Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •81. Державна зрада (ст. 111 кк). Поняття і форми державної зради. Суб'єктивні ознаки державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
- •84. Умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах (ст. Ст. 116-118кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочину.
- •85.Доведення до самогубства(ст.120кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •87. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк). Його поняття, види та критерії визначення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •88. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття, види, критерії визнання (ст. 125 кк).
- •89.Побої та мордування (ст.126кк).Поняття і відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •90. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •91.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк). Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •93. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину (ст. 156 кк).
- •94. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк). Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •95. Крадіжка (ст. 185кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •96. Грабіж (ст.186кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність насильницького грабежу від розбою.
- •97. Розбій (ст. 187кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •98. Вимагання (ст. 189 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність вимагання від розбою та від насильницького грабежу.
- •99. Шахрайство (ст. 190 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •100. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •101.Знищення або пошкодження чужого майна (ст.Ст. 194 та 196 кк). Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •102. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •103.Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •105.Контрабанда (ст. 201кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •106. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •107. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •108. Обман покупців та замовників (ст. 225 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •109. Бандитизм (ст. 257 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •110. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •112. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •113. Хуліганство (ст. 296кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •114. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •115. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту (ст. 309 кк).
- •116. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт (ст. 371 кк).
- •118. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі
- •120. Найманство. Види діянь, їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки, (ст. 447 кк).
10.Поняття злочину та його визначення (формальне,матеріальне, формально-матеріальне).
Злочин – це передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину, що посягає на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля та конституційний устрій України. Поняття злочину в кримінальному праві є універсальною і фундаментальною категорією: воно лежить в основі змісту всіх кримінально-правових інститутів. Саме тому визначенню цього поняття в кримінальному праві надавалося і надається великого значення. В історії кримінального права поняття злочину визначалося по-різному. Залежно від того, чому надавалось більшого значення — соціальній чи правовій характеристиці злочину, — можна виокремити три визначення цього поняття: формальне, матеріальне і формально-матеріальне.
Формальне визначення — відбиває юридичну природу, юридичні ознаки злочину: злочином визнається таке діяння, яке передбачається законом як кримінально каране (злочинним є те, що карано, або злочинним є те, що передбачено кримінальним законом). Формальними, як є доктринальні визначення поняття злочину у зарубіжній теорії права/
Матеріальне визначення вирізняє лише соціальну сутність злочину, протиріччя його певним соціальним цінностям (злочин — суспільно небезпечне діяння).Формально-матеріальне визначення поєднує в собі соціальну і юридичну характеристику злочину (злочин —- суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння).
11.Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
Ознаки злочину:
– суспільна небезпека. Означає, що дія чи бездіяльність завдає шкоду чи створює загрозу завдання шкоди об’єктам, що охороняються кримінальним законом;
– протиправність. Означає, що злочином є лише те діяння, яке прямо передбачене кримінальним законом. Під проти-правністю розуміється порушення особою конкретної кримінально-правової норми.
– винність. Означає, що діяння вважається злочином тільки тоді, коли в Діях особи є вина у формі умислу чи необережності;
– караність. Означає, що злочином є тільки те діяння, за яке законом передбачений певний вид і розмір покарання.
Діяння не може вважатися злочином, якщо воно не має хоча б однієї з цих ознак. З іншого боку не є злочином діяння, яке формально має всі ознаки злочину, але не становить суспільної небезпеки.
Злочин, як вид правопорушення, слід відрізняти не лише від малозначних діянь, а й від інших правопорушень, а як прояв суспільно небезпечної поведінки особи - слід відрізняти від інших видів людської поведінки.
Під правопорушенням розуміється антисоціальне протиправне і, як правило, винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке тягне юридичну відповідальність. Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Із цих конституційних положень однозначно випливає, що злочини, адміністративні, дисциплінарні правопорушення і цивільно-правові делікти є різними видами правопорушень. У теорії права виділяються й інші види правопорушень - господарсько-правові, фінансові, конституційні, трудові, корупційні, податкові, екологічні, земельні, сімейні правопорушення, порушення міжнародного права тощо.
Правильне вирішення питання про розмежування злочинів та інших правопорушень має важливе значення для дотримання як загальних, так і галузевих принципів кримінального права.
Критеріями відмежування злочинів від інших правопорушень є: 1) суспільна небезпека; 2) суб'єкт правопорушення; 3) винність; 4) кримінальна протиправність; 5) кримінальна караність.
Суспільна небезпека, як один із названих критеріїв, є характерною не тільки для злочинів, а й для інших правопорушень. Цей висновок випливає, зокрема, із ч. 2 ст. 1 КК, де зазначено, що «Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами».
Розрізняють характер і ступінь суспільної небезпеки. Характер - якісна ознака суспільної небезпеки - залежить від важливості об'єкта кримінально-правової охорони. Так, життя та здоров'я особи, її воля, статева свобода і статева недоторканність, мир, безпека людства, міжнародний правопорядок як найбільш важливі цінності захищаються кримінальним законом. Наявність факту посягання на них не викликає необхідності порушувати питання про відмежування такого злочину від інших правопорушень, оскільки таких законодавство не передбачає.
