- •Державний іспит з кримінального права
- •2.Поняття кримінальної відповідальності та її підстави. Форми реалізації кримінальної відповідальності. .
- •3. Поняття закону про кримінальну відповідальність. Його ознаки, структура та значення.
- •4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •5. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •6. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •7.Зміст територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність.Поняття території України та місця вчинення злочину.
- •8. Зміст принципу громадянства.
- •9.Зміст космополітичного (універсального) та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •10.Поняття злочину та його визначення (формальне,матеріальне, формально-матеріальне).
- •11.Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •12. Значення ч.2 ст. 11 кк для поняття злочину.
- •1З. Класифікація злочинів та її значення.
- •14. Кваліфікація злочинів. Процес кваліфікації злочинів.
- •15. Поняття, ознаки та види складу злочину.
- •17. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •19.Непереборна сила, непереборний примус, психічний примус. Поняття та значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечну дію або бездіяльність.
- •20. Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення.
- •21.Причинний зв'язок між суспільне небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками. Види причинного зв'язку у кримінальному праві.
- •22. Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину та їх значення.
- •23. Поняття суб'єкту злочину, його ознаки та види.
- •24. Спеціальний суб'єкт злочину. 4.2 ст. 18 кк стосовно ознак спеціального суб'єкту злочину.
- •25. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •26. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.
- •28. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •29. Поняття вини у кримінальному праві, її значення та юридичні характеристики.
- •30. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.
- •31.Умисел та його види. Інтелектуальні та вольові ознаки умислу. Відмежування прямого умислу від непрямого.
- •32.Спеціальні (інші) види умислу у кримінальному праві.
- •33. Необережність та її види. Інтелектуальні та вольові ознаки необережності. Відмежування злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •34.„Випадок" як невинне заподіяння суспільне небезпечних наслідків. Відмінність випадку від злочинної недбалості.
- •35. Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
- •36. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •37.Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.
- •40. Поняття і види стадій злочину.
- •41. Поняття та види закінченого злочину. Момент закінчення злочину.
- •42. Поняття готування до злочину, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Види готування до злочину. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
- •43. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •46. Добровільна відмова від вчинення злочину, її ознаки та правові наслідки.
- •47. Діяльне каяття при вчиненні злочину: поняття і види.
- •48. Поняття і ознаки співучасті у злочину.
- •49. Види співучасників у злочині та їх визначення у кк України.
- •50. Форми співучасті у кримінальному праві.
- •51. Спеціальні питання відповідальності за співучасть. Ексцес виконавця.
- •52. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •53. Поняття і види причетності до злочину.
- •54. Повторність, сукупність та рецидив злочинів (множинність злочинів): поняття і кримінально-правова характеристика.
- •56. Поняття і види повторності злочинів.
- •57.Поняття і види сукупності злочинів.
- •58.Рецидив злочинів та його види.
- •59.Обставини, що виключають злочинність діяння: загальна характеристика, види ,кримінально-правове значення.
- •60. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки. Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони.
- •61. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •62. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •63. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •64. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •66. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •67. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •68. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Мета покарання.
- •69. Система і види покарань за кримінальним правом.
- •70. Позбавлення волі на певний строк.
- •71. Довічне позбавлення волі.
- •72. Загальні засади призначення покарання.
- •73. Обставини, які пом'якшують,, або обтяжують покарання, їх кримінально-правове значення.
- •74. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •75. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •76. Поняття та види звільнення від та його відбування
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •78. Поняття та правові наслідки судимості. Види припинення судимості.
- •79.Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 кк). Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •81. Державна зрада (ст. 111 кк). Поняття і форми державної зради. Суб'єктивні ознаки державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
- •84. Умисне вбивство при пом'якшуючих обставинах (ст. Ст. 116-118кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складів злочину.
- •85.Доведення до самогубства(ст.120кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •87. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк). Його поняття, види та критерії визначення. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •88. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття, види, критерії визнання (ст. 125 кк).
- •89.Побої та мордування (ст.126кк).Поняття і відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •90. Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •91.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк). Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •93. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину (ст. 156 кк).
- •94. Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк). Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
- •95. Крадіжка (ст. 185кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність крадіжки від грабежу.
- •96. Грабіж (ст.186кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність насильницького грабежу від розбою.
- •97. Розбій (ст. 187кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність розбою від вимагання.
- •98. Вимагання (ст. 189 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність вимагання від розбою та від насильницького грабежу.
- •99. Шахрайство (ст. 190 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність шахрайства від крадіжки.
- •100. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •101.Знищення або пошкодження чужого майна (ст.Ст. 194 та 196 кк). Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •102. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •103.Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •105.Контрабанда (ст. 201кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •106. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •107. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •108. Обман покупців та замовників (ст. 225 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •109. Бандитизм (ст. 257 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •110. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •112. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. .
- •113. Хуліганство (ст. 296кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •114. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
- •115. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту (ст. 309 кк).
- •116. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт (ст. 371 кк).
- •118. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк). Характеристика об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину. Кваліфікуючі
- •120. Найманство. Види діянь, їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки, (ст. 447 кк).
8. Зміст принципу громадянства.
Принципом громадянства охоплюються випадки, коли громадяни України або особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, вчинили злочин за її межами. Звичайно, їх, у разі встановлення факту вчинення злочину, вправі притягти до відповідальності держава, на території якої злочин вчинено. Але, якщо вказані особи вже знаходяться на території України і не понесли раніше відповідальності за вчинений злочин, вони, згідно з ч. 1 ст. 10 КК не можуть бути видані іншій державі.
У таких випадках згідно з ч. 1 ст. 7 КК вказані особи підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
Громадянин України - це особа, яка набула громадянства України у порядку, передбаченому законами України і міжнародними договорами України. Вичерпний перелік осіб, які належать до громадян України, визначено у Законі України «Про громадянство України». Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України .
Злочинність і караність діяння, вчиненого за кордоном громадянами України, а також особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, визначаються за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином в тій країні, де воно було вчинено. Таким же чином визначається відповідальність і для осіб, які мають подвійне громадянство - України та іншої держави. Якщо особи, які мають таке громадянство, вчиняють злочин поза межами України, то незалежно від того, чи є вони також громадянами держави, на території якої вчинений злочин, або ні, вони підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами .
Якщо громадяни України або особи без громадянства, що на законних підставах постійно проживають в Україні, за вчинені діяння, які КК визнаються злочином, вже зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть за ті ж самі діяння бути притягнені до кримінальної відповідальності в Україні [13]. Це положення відповідає міжнародному принципу «ніхто не може бути покараний двічі за той же самий злочин». Воно зафіксовано в більш широкому плані в ч. 1 ст. 61 Конституції: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
Згідно з ч. 2 ст. 9 КК рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.
9.Зміст космополітичного (універсального) та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність.
Універсальний принцип ще називають космополітичним, тобто міжнародним. За цим принципом іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають в Україні відповідальності за КК України у випадках, передбачених міжнародними договорами (ст. 8 КК) [13].
Іноземцем визнається особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (чи підданим) іншої держави або держав. Іноземцем треба визнавати і колишнього громадянина України, громадянство якого було припинено внаслідок виходу з громадянства України, втрати громадянства України або за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Особою без громадянства, що не проживає постійно в Україні, є особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином і яка при цьому перебуває на території України тимчасово, без отримання посвідки на постійне проживання (транзитом, як турист, з метою тимчасового працевлаштування тощо), або взагалі ніколи не перебувала в Україні.
Згідно з універсальним принципом зазначені особи, які вчинили злочини, передбачені КК України, за її межами, підлягають в Україні відповідальності за КК України лише у тих випадках, коли це прямо передбачено міжнародними договорами, під якими розуміється те, що вчинені злочини належать до міжнародних злочинів або злочинів міжнародного характеру
Відповідно до міжнародних договорів України іноземець або особа без громадянства, яка не проживає постійно в Україні, котрі вчинили вказані злочини, не користуються імунітетом від кримінальної відповідальності і можуть бути видані Україні
Зазвичай такі особи видаються іноземній державі для вирішення питання про їх відповідальність за місцем вчинення злочину на підставі ч. 3 ст. 10 КК.
Але у тих випадках, коли Україна є учасницею певних конвенцій або багатосторонніх договорів про боротьбу з певними видами злочинів, які дають право кожній державі-учасниці притягати до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили саме ці злочини, наша держава вправі сама вирішувати питання про відповідальність цих осіб, якщо вони опинилися на її території. Це так звані міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру, щодо яких передбачена універсальна юрисдикція.
Цей принцип відображає спільність інтересів декількох держав у боротьбі із злочинами, відповідальність за які випливає з міжнародно-правових актів. Виходячи із змісту цього принципу, за відсутності таких угод або договорів, а також за їх наявності, але відсутності їх ратифікації, іноземні громадяни і особи без громадянства, які постійно не проживають в Україні, що вчинили злочин за її межами, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за КК України
