6.3. Анотація

Анотація призначена для ознайомлення зі змістом курсової роботи. Вона має бути стислою, інформативною і вміщувати відомості про обсяг курсової роботи (кількість сторінок, таблиць, рисунків, літературних джерел);

Наприклад, робота складається з чотирьох розділів, виконана на 75 сторінках, ілюстрована 12 таблицями і 8 рисунками, висновків, списку літературних джерел з 32 найменувань і п’яти додатків.

Вказують також мету курсової роботи, об’єкт розроблення; заходи з вирішення поставленої мети; стислий зміст курсової роботи, основні технологічні, техніко-експлуатаційні характеристики та показники; перелік ключових слів.

Об’єкт розроблення – це процес, обраний для вивчення. Наприклад, об'єкт дослідження - технологія виробництва консервів «Паштет овочевий».

Ключові слова – визначальні для розкриття суті роботи. Їх перелік (від 5 до 15 слів і словосполучень) вміщують після тексту анотації.

Обсяг анотації – до одної сторінки. Приклад анотації наведено у дод. 5.

6.4. Зміст

Зміст розташовують після анотації, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ, послідовно наведені назви всіх розділів, список використаних джерел, номери сторінок, що містять початок матеріалу відповідного розділу чи підрозділу.

Назви розділів подаються великими літерами. Розділи, на яких розташовані вступ і список використаних джерел не нумеруються, всі інші розділи мають наскрізну нумерацію.

6.5. Вступ

У вступі коротко описують сучасний стан галузі, шляхи її подальшого розвитку, роль даного виду продукції в консервному виробництві, її харчову та дієтичні цінність, актуальність теми курсової роботи. Обов’язковим є посилання на сучасні наукові джерела. Їх наводять у кінці кожного абзацу, вказуючи порядковий номер вибраних джерел в квадратних дужках.

6.6. Технологічна частина

6.6.1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

У цьому розділі необхідно навести такі відомості.

1. Перераховують сорти сировини, культивовані в певному регіоні, що придатні для виготовлення визначеного виду консервів чи швидко заморожених продуктів. Потрібно охарактеризувати вибрані сорти за періодами дозрівання. Коротку характеристику хімічного складу і харчової цінності сировини подають у вигляді таблиць. У них для всіх видів основної використовуваної сировини вказують загальну масову частку сухих речовин, а також вміст компонентів, які визначають її фізіологічну і харчову цінність.

2. Перераховують допоміжну сировину і матеріали (згідно з рецептурою консервів), у тому числі воду і тару. На всі види сировини і допоміжних матеріалів подають список чинних державних стандартів (дод.6). Приблизні терміни дозрівання й збирання плодів, ягід та овочів наведено у дод. 7.

3. Описують способи транспортування основних видів сировини (транспорт, тара із зазначенням маси нетто, безтарна доставка), наводять вимоги до її приймання (методи визначення кількості і якості сировини за органолептичними, технохімічними і хімічними показниками).

4. Наводять способи і терміни зберігання сировини на сировинних майданчиках (в ящиках, контейнерах, навалом і т.д.), черговість подання сировини на перероблення. Вказують можливі способи продовження сезону переробки – сульфітація сировини, зберігання в холодильниках, заморожування, виготовлення напівфабрикатів тощо.

Оптимальні умови зберігання плодів та овочів у холодильних камерах наведені у дод. 8.