1. Сутність і загальні принципи управління педагогічними системами

Управління – це діяльність, яка забезпечує цілісне функціонування, збереження і розвиток будь-якої системи.

Система – це сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія.

Системи можуть бути :

• природні і штучні;

• відкриті і закриті;

• статичні і динамічні;

• прості і складні;

• біологічні, технічні, соціальні.

Різновидом соціальних систем є педагогічні системи. Педагогічна система – це соціально зумовлена цілісність активно взаємодіючих учасників педагогічного процесу, духовних і матеріальних факторів, спрямованих на формування особистості, здатної до саморозвитку і розвитку оточуючої дійсності.

Педагогічною макросистемою є система освіти, мезосистемою – навчальний заклад, мікросистемою – урок, позакласна діяльність учнів тощо.

Окрім поняття «управління» використовують близьке за значенням поняття «керівництво». Інколи їх ототожнюють, інколи поняття «управління» відносять до діяльності органів освіти, а поняття «керівництво» – до освітніх закладів, іноді взагалі навпаки.

В останні роки з’явилось поняття «педагогічний менеджмент», яке розглядається як цілеспрямована соціальна взаємодія учасників цілісного педагогічного процесу на основі пізнання його об’єктивних закономірностей з метою досягнення оптимальних результатів.

Педагогічний менеджмент має управлінський аспект, який забезпечує прогнозування, програмування, планування, організацію, регулювання, контроль, стимулювання, корекцію та аналіз педагогічного процесу.

Педагогічною макросистемою є система освіти України. Система освіти України складається із закладів освіти (загальноосвітні навчальні заклади, ВНЗ), наукових (академічні інститути, наприклад, Інститут педагогіки АПН України), науково-методичних і методичних установ (методичні кабінети, інститути післядипломної освіти), науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти в Україні

- дошкільна освіта й виховання (сім’я й дошкільні заклади);

- загальна середня освіта:

• початкова загальна освіта (початкова школа (1-4 кл.) – 1 ступінь);

• базова загальна середня освіта (основна школа (5-9 кл.) – II ступінь;

• повна загальна середня освіта (старша школа (10-11 кл.) – III ступінь;

• 12-річна загальна середня школа має III ст. – 10-11-12 кл. з профільними класами.

Крім того, існують такі типи загальноосвітніх навчальних закладів, як спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси, об’єднання.

- позашкільна освіта (палаци, будинки, центри дитячої і юнацької творчості, клуби, ДЮСШ, школи мистецтв, бібліотеки, оздоровчі заклади);

- професійно-технічна освіта (ПТК, вищі ПТУ, навчально-виробничі центри);

- вища освіта (університети, академії, консерваторії, інститути, коледжі, технікуми, училища):

І рівень акредитації – технікуми, училища;

II рівень акредитації – коледжі;

ІІІ-ІУ рівень акредитації – інститути, консерваторії, академії, університети.

- післядипломна освіта: спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів (академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати, підрозділи вищих закладів освіти: філіали, факультети, відділення тощо; професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та підприємствах);

- самоосвіта (народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо-, відеонавчальні матеріали тощо).

Органами державного управління освітою в Україні є:

• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту КрАР;

• міністерства і відомства, які мають навчально-виховні заклади;

• управління освіти і науки обласної державної адміністрації;

• управління освіти і науки міських (районних) адміністрацій, їхні повноваження визначені Законом України «Про освіту».