Тема: «Організація надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню» Основні джерела інформації:

№ ва-ріа-нта

Умова завдання

1

Забезпеченість ліжками в сільських районах М. і С. становить 86,0 і 82,3, забезпеченість лікарями відповідно 24,0 і 28,5 на 10 тис. населення. Штати сільських дільниць укомплектовані на 58 % і 75 %. Рівень госпіталізації досягає 18,0 і 19,3 на 100 жителів. Кількість відвідувань лікарів на 1 жителя сільських поселень дорівнює 4,2 та 6,4. Поширеність усіх захворювань протягом двох років коливається в межах 720—810 %₀ (район М.) і 920—1080 %₀ (район С). Первинна захворюваність становить 520—580 %₀ і 600—690 %

2

ЦРЛ району В. на 280 ліжок розташована на відстані 46 км від обласного центру, а ЦРЛ району Т. на 330 ліжок — на відстані 80 км. Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічних відділеннях цих ЦРЛ становила 318 і 338 днів за середньої тривалості перебування в стаціонарі відповідно 12,2 та 14,8 дня. Співвідношення хворих, госпіталізованих у плановому та екстреному порядку, приблизно однакове.

Склад хворих за видами операцій був таким:

3

Забезпеченість лікарями в районах І. і Р. досягає 21,0 і 26,4, забезпеченість ліжками — 81,4 та 84,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані на 58 % і 76 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сільських поселень дорівнює 3,8 і 5,6. Поширеність усіх захворювань становить відповідно 810 %₀ та 1020 %₀, первинна захворюваність — 680 %₀ і 810,5 %₀. Рівень загальної смертності населення району Р. на 25 % вищий, ніж у районі І., частота інвалідизації при всіх захворюваннях відповідно вища на 15 %. Район Р. розташований у зоні посиленого радіометричного контролю.

4

На території сільської лікарської дільниці мешкає 4600 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2300 жителів. У сільській амбулаторії працюють терапевт (на 1,5 ставки) та стоматолог. На дільниці діють два фельдшерсько-акушерських пункти (ФАПи), в тому числі в селі Д., де кількість жителів становить 1080 чоловік, відстань до пунктового села дорівнює 6 км. ФАП діє також у селі К., яке розташоване на відстані 7,2 км і в якому мешкають 310 жителів. У інших трьох селах проживає 283, 330 і 297 жителів. Ці села розташовані на відстані 8 км, 3 км і 3,5 км від пунктового села. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці - 4,1.

5

Забезпеченість населення сільського району лікарями становить 28,0 на 10 тис. населення, забезпеченість ліжками — 84,0 на 10 тис. населення. Середня кількість днів зайнятості ліжка в ЦРЛ в цілому становить 330 днів, у тому числі в терапевтичному відділенні 323 дні, а в неврологічному — 350 днів.

Середня тривалість лікування в ЦРЛ становить 13,4 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 15,8 дня, а в неврологічному — 14,6 дня. Питома вага мешканців райцентру серед усього населення району досягає 46 %, а серед госпіталізованих до ЦРЛ на них припадає 58 %, у тому числі в терапевтичному відділенні 75 %, а в неврологічному — 80%.

6

На сільських дільницях №1 і №2 району М. майже однакові умови розселення жителів, кількість населення становить відповідно 3,5 тис. та 4,6 тис. жителів. Радіус обох дільниць не перевищує 6 км. На дільниці № 1 є сільська лікарська амбулаторія та один ФАП. В амбулаторії працює терапевт. На дільниці № 2 є два ФАПи, в амбулаторії працюють терапевт і педіатр. Рівні госпіталізації мешканців цих дільниць дорівнюють 20,0 і 19,0 на 100 жителів, кількість відвідувань до лікарів становить відповідно 3,6 і 4,6 на одного жителя.

7

У сільських районах М. і С. проживає 39,1 тис. та 44,5 тис. населення, потужність ЦРЛ дорівнює 250 і 320 ліжок. У районі М. є три дільничні лікарні, в яких розміщено 70 ліжок, у районі С. у трьох дільничних лікарнях діє 50 ліжок. Рівень госпіталізації становить відповідно 16,0 і 18,8 на 100 жителів.

Середня кількість днів зайнятості ліжка в терапевтичних відділеннях ЦРЛ районів досягає 330 і 345 за середньої тривалості лікування в цих відділеннях 16,0 дня (район М.) і 13,3 дня (район С.). Середня кількість днів зайнятості терапевтичних ліжок в дільничних лікарнях району М. коливається в межах 305—310 за середньої тривалості лікування в цих лікарнях 16—17,2 дня. Зайнятість ліжка в дільничних лікарнях району С.— у межах 280—290 днів за середньої тривалості лікування 14—15 днів.

8

На території сільської лікарської дільниці мешкає 4350 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2150 жителів. Радіус дільниці не перевищує 6 км. Відстань від пунктового села до райцентру становить ЗО км. В амбулаторії працюють терапевт, педіатр і стоматолог, діє денний стаціонар на 10 ліжок. За три роки кількість хворих, яких проліковано на ліжку, зросла з 18 до 26. За цей період рівень госпіталізації жителів з цієї дільниці в стаціонарі ЦРЛ зменшився на 10 %. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці протягом трьох років коливається в межах 4,6—5,1.

9

Забезпеченість ліжками населення сільського району П. становить 81,0 на 10 тис. населення. ЦРЛ має 270 ліжок. У трьох дільничних лікарнях розміщено 15, 25 і 25 ліжок, відстань до райцентру становить 20, 25 і 40 км. Дороги до пункто-вих сіл усіх дільниць мають тверде покриття. На трьох сільських дільницях діють самостійні лікарські амбулаторії, відстань до райцентру коливається в межах 18—20 км. Середня кількість днів зайнятості ліжка в ЦРЛ становить 338, у тому числі в терапевтичному відділенні 346 днів. Середня тривалість перебування в стаціонарі ЦРЛ становить 13,1 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 12,9 дня. Середня кількість зайнятості ліжок у дільничних лікарнях становить відповідно 270, 290 і 300 за середньої тривалості лікування 17,0, 15,4 та 16,0 дня.

10

Забезпеченість лікарняними ліжками населення сільських районів О. та П. достатня, забезпеченість лікарями досягає 29,2 та 23,8 на 10 тис. населення. Штати лікарів сільських дільниць укомплектовані відповідно на 70—75 % і 50—60 %. Поширеність усіх захворювань становить 965 %₀ і 734 %₀, у тому числі хвороб органів травлення 96 %₀ і 74 %₀. Поширеність виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки дорівнює 22,1 % в 13,2 %, повнота охоплення диспансерним спостереженням при цій хворобі досягає 72 % і 51,5 % на 100 хворих. Протягом року було зареєстровано 3,2 та 8,3 загострення на 100 хворих.

11

Забезпеченість лікарями в сільських районах І. та Р. досягає 21,0 і 26,4 на 10 тисяч населення, забезпеченість ліжками становить 81,4 та 82,0 на 10 тис. населення. Поширеність хвороб системи кровообігу у сільських районах І. та Р. становить відповідно 220,4 %₀ і 270,2 %₀. Під диспансерним спостереженням перебуває 42 % та 57 % хворих на ці хвороби. Рівень госпіталізації при хворобах системи кровообігу досягає 3,3 та 2,6 випадку на 100 жителів, а частота інвалідизації — 17,2 та 14,4 на 10 тис. дорослого населення.

12

Забезпеченість ліжками районів Б. і К., що належать до однієї області, достатня, забезпеченість лікарями становить у районі Б. 23,0, у районі К.— 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 % і 70 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця району досягає 7,4 та 9,8. Рівні госпіталізації досягають 22,0 і 18,0 на 100 жителів. Поширеність усіх захворювань дорівнює 760,0 %₀ і 980,3 %₀, первинна захворюваність становить відповідно 570,0 ‰ і 610,7 ‰

13

Забезпеченість лікарями населення районів 3. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 65 і 51 %. Умови розселення мешканців аналогічні. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 6,4 та 4,4, на 1 мешканця райцентрів відповідно 10,0 і 8,9. Рівні поширеності всіх захворювань досягли 1060,5 %₀ і 830,2 %₀, первинна захворюваність становить відповідно 670,0 ‰ і 620,0 ‰.

14

У сільських районах Б. і К. забезпеченість ліжками достатня, забезпеченість лікарями становить 23,0 і 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 % і 70 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця досягає 7,4 та 9,8. Рівень госпіталізації в районі Б. на 22 % вищий, ніж у районі К., поширеність усіх захворювань у цьому районі менша на 23 %. Поширеність хвороб системи кровообігу протягом трьох останніх років коливається в межах 230—240 ‰ (район Б.) і 268—270 ‰ (район К.).

15

Забезпеченість лікарями населення сільських районів 3. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 85 % і 61 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 9,8 та 7,4.

Повнота охоплення диспансерним спостереженням хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця, які проживають у селах, коливається в межах 51—47 % і 43—35 %. Забезпеченість ліжками становить відповідно 83,2 та 85,4 ліжка на 10 тис. населення. Рівні госпіталізації досягають 18,0 і 21,8 на 100 жителів, показники інвалідизації — 60,4 та 66 на 10 тис. населення, в тому числі при хворобах системи кровообігу відповідно 14,4 та 18,0.

Захворювання

Поширеність, ‰

Захворюваність, ‰

Разом

1080,2

605,4

Хвороби системи кровообігу

265,2

28,4

в т. ч. гіпертонічна хвороба

114,5

12,4

ішемічна хвороба серця

116,6

10,0

Хвороби органів дихання

280,4

255,6

Хвороби органів травлення

108,8

22,2

в т. ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

17,6

1,2

Рівень інвалідизації (на 10 тис. дорослого населення)

65,3

-

в т. ч. від хвороб системи кровообігу

15,8

-

ЦРЛ разом

Відділення

Дільничні лікарні

терапевтичне

хірургічне

неврологічне

кардіологічне

Середня кількість днів зайнятості ліжка

332

338

336

350

348

319

Середня тривалість перебу-вання хворого на ліжку, дні

12,8

14,5

12,6

15,4

16,7

16,0