3.2. Оцінка радіаційної обстановки у районі дій невоєнізованих формувань цз при аварії на аес

Оцінку радіаційної обстановки можна здійснювати ме­тодом прогнозування і за даними розвідки, враховуючи джерела радіоактивного зараження.

Визначення розмірів зон радіоактивного зараження здійсню­ється за даними розвідки, отриманими за допомогою вимірюва­льних приладів, які дозволяють встановлювати рівні радіації на місцевості і ступінь забруднення радіоактивними речовинами поверхонь.

Визначення розмірів зон радіоактивного забруднення радіоак­тивними речовинами необхідно прогнозувати для прийняття за­хисних заходів. Радіоактивне зараження при аварії АЕС може відбуватися за рахунок викиду парогазової фази (аварія без руйнування активної зони). Можлива висота викиду — 150—200 м, час викиду 20—30 хв. Склад радіоактивних ізотопів: ксенон, криптон, йод. Більш серйозною аварією є викид продуктів ділення з реакто­ра (аварія з руйнуванням активної зони). При цьому радіоактивні продукти миттєво викидаються на висоту до 1 км з наступним виходом струменів радіоактивного газу на висоту до 200 м. Бі­льша частина активності припадає на вихід газів. Викид триває до повної герметизації реактора. Визначення рівнів радіаційного забруднення на місцевості має вирішальне значення для проведення аналізу його впливу на життєдіяльність і для вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей.

Рис.1.1. Слід радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху з рівнями радіації через 1 год. після вибуху: 1 - напрямок середнього вітру; 2 - вісь сліду: А - зона помірного забруднення; Б - зона сильного забруднення; В - зона небезпечного забруднення; Г - зона надзвичайно небезпечного забруднення; L - довжина сліду; b - ширина сліду.

Основні задачі з оцінки радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань після аварії на АЕС

При оцінці радіаційної обстановки в зоні радіоактив­ного зараження (ЗРЗ) найбільш типовими задачами є:

- визначення дози опромінення, отриманої працюючими в ЗРЗ;

- розрахунок тривалості перебування людей в ЗРЗ по заданій дозі опромінення;

- визначення часу початку входу в ЗРЗ по заданій дозі ви­промінювання;

- розрахунок кількості змін, які працюють в ЗРЗ по заданій дозі випромінювання;

- визначення часу можливого входу в ЗРЗ по заданій дозі ви­промінювання;

- розрахунок радіаційних втрат людей при діях в ЗРЗ;

- визначення дози опромінення за 70 років життя при прожи­ванні на території ЗРЗ.

3.3. Прилади дозиметричного контролю

Радіоактивні речовини не можна визначити за допомогою органів відчуття, бо вони не мають кольору, запаху, інших будь-яких ознак. Тому їх можна визначити тільки за допомогою дозиметричних приладів (ДП).

ДП дозволяють виявити радіоактивні речовини і визначити рівень радіації на місцевості, ступінь забруднення предметів і об’єктів, а також виміряти сумарну дозу радіоактивного опромінення людей.

У залежності від завдань, що виконуються, прилади радіаційної розвідки поділяються на:

- індикатори радіоактивності - призначені для виявлення радіоактивного зараження місцевості та орієнтовного вимірювання рівнів радіації (ДП-64; РМГЗ-01; СПСС-0,2; СЗБ-03; СЗБ-0,4; РЗБ-0,5; РЗБ-0,4; РЗГ-0,5);

- рентгенметри (вимірювачі потужності доз) - призначені для вимірювання рівнів радіації (ДП-ЗБ; ИМД-21Б (21С); «Кактус» 4 ПМР-1; ГРБ-3; Карагач-2; МРМ-1; МРМ-2; ПМР-Ім; РП-І);

- радіометри-рентгенметри - широкодіапазонні комбіновані прилади (ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В, ИМД-1);

- радіометри призначені для вимірювання ступеню зараження поверхонь (КРБ-1, СРП-68-01, РГБ-0,2, РЖС-0,5, РЖГ-0,7Ц;

- дозиметри - дозволяють вимірювати дозу випромінювання, що діє на особовий склад сил ЦЗ та населення (ДП-22В, ДП-24, ДК-02, ИД-1, ИД-11, ДП-70М (70 МП), КДТ-0,2(КДТ-02-01,0,2,0,3), КИД-6А, ДРГ-3-0,4, ДРГ-2-01);

- лічильники-установки - призначені для вимірювання кількості електричних імпульсів при визначенні ступеню зараження радіоактивними речовинами продовольства, харчової сировини, фуражу, води (Бета, КРК-1, РКБ4-01М, установка ПП-9).