Міністерство освіти і науки україни

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

Х АРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ка­фе­д­ра безпеки

життєдіяльності

Фесенко О.О., Лисюк В.М., Сахарова З.М.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ В ГАЛУЗІ

(МОДУЛЬ 2 - ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ)

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

1. ЗАТВЕРДЖЕНО

2. Методичною Радою ОНАХТ

3. Протокол №__ від _______201__ р.

Одеса 2017

Фесенко О.О., Лисюк В.М., Сахарова З.М. Охорона праці та цивільний захист в галузі (модуль 2 - Цивільний захист). Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. Одеська національна академія харчових технологій, 2017. – 46 с.

Методичні вказівки розроблено згідно з робочою навчальною програмою дисципліни «Охорона праці та цивільний захист в галузі» для магістрів які навчаються за усіма напрямами підготовки

Призначено для виконання лабораторних робіт студентами по закріпленню окремих тем дисципліни. Наведено перелік теоретичних питань для поглибленого опрацювання з посиланнями на літературу, яка є в бібліотеці ОНАХТ.

Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності.

Протокол № від 2017 р.

Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

Протокол № 8 від 18 лютого 2013 р.

Лабораторна робота № 1 оцінка радіаційної обстановки

(2 год.)

1. Мета і завдання роботи

Мета: надати необхідні знання щодо оцінки радіаційної обстановки; вивчити призначення, принцип дії, порядок підготовки до роботи і зняття показань з приладів радіаційної розвідки та дозиметричного контролю; ознайомитися з методологією оцінки радіаційної обстановки і провести її за даними індивідуального завдання.

2. Завдання на підготовку до лабораторної роботи

Студент повинен вивчити призначення і принцип дії дозиметричних приладів, підготувати усні відповіді на контрольні питання, які наведені в п.4 даної лабораторної роботи

Знати: мету, завдання і зміст лабораторної роботи, порядок роботи з приладами ДП-5А, ДП-22В і методику вирішення завдань з радіаційної обстановки.

Уміти: аналізувати отримані результати.

Список ЛітературИ

1. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Оцінки радіаційної обстановки».

2. Стеблюк М.І. Цивільний оборона та цивільний захист: Підручник. - Київ.: Знання, 2010.-487 с.

3. Шоботов В. М. Цивільна оборона : навч. посіб. / В. М. Шоботов. - К. : Центр навч. літ-ри, 2006 − 438 с.

4. Альбом «Приборы радиационной, химической разведки и контроля радиоактивного облучения».

3. Загальні положення

3.1. Поняття про радіаційну обстановку та методи її виявлення

Найбільшу небезпеку для персоналу радіаційно-небезпечних об’єктів (РНО) і населення, що живе поблизу, представляє радіаційна аварія.

Радіаційна аварія - аварія, пов'язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об'єкта.

Наслідки радіаційних аварій, в основному, оцінюються масштабом та ступенем радіаційного впливу і радіоактивного за­бруднення, а також складом радіонуклідів та кількістю радіоак­тивних речовин у викиді. Радіаційному впливу піддаються люди, сільськогосподарські тварини, рослини і прилади, чутливі до ви­промінювань.

Радіоактивному забрудненню піддаються споруди, комуніка­ції, техніка, майно, продовольство, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.

Небезпека ураження людей вимагає швидкого виявлення та оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки здійснюється за результатами прогнозування наслідків радіацій­ної аварії і за даними радіаційної розвідки. Оскільки процес фор­мування радіоактивного середовища триває кілька годин, попе­редньо проводять оцінку радіаційної обстановки за результатами прогнозування радіоактивного зараження місцевості. Це дозволяє завчасно, тобто до підходу радіоактивної хмари, провести заходи щодо захисту населення. Метод прогнозування дозволяє змоделювати можливі аварійні ситуації на об'єкті і завчасно розробити й реалізувати ефективну систему захисту робітників та службов­ців, населення, що проживає поблизу об'єкта.

У ході радіаційної аварії, як результат градації її наслідків, утворюються зони, що мають різний ступінь небезпеки для здо­ров'я людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання (рис.1.1).

Зона радіоактивної небезпеки (Зона М) — ділянка забруд­неної місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 5 до 50 рад на рік. У межах зони необхідно скоротити перебування людей, які не залучаються для ліквідації наслідків радіаційної аварії.

Зона помірного радіоактивного забруднення (Зона А) — ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випроміню­вання на відкритій місцевості становитиме від 50 до 500 рад на рік. У межах зони невоєнізовані формування здійснюють РІНР у засобах захисту органів дихання з використанням бронетехніки.

Зона сильного радіоактивного забруднення (Зона Б) — ді­лянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 500 до 1500 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР у броньованих об'єктах техніки і розміщуються в захисних спорудженнях.

Зона небезпечного радіоактивного забруднення (Зона В) — ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випроміню­вання на відкритій місцевості буде становити від 1500 до 5000 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР із використанням радіаційно стійкої спеціальної техніки.

Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруд­нення (Зона Г) — ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості становитиме понад 5000 рад на рік.

Не слід допускати навіть короткочасне перебування особового складу формування в зоні.