Про людину потрібно судити не за її здібностями,

а за вмінням їх застосовувати в житті.

(Рене Декарт)

В с т у п

Ми живемо у вік науково-технічної революції, масового застосування інформатики, комп’ютерної та мікропроцесорної техніки. Кажуть, що провідні країни світу вступили в еру постпромислового розвитку, тобто в еру інформаційних технологій та інтелектуального виробництва. Основною рисою постпромислового суспільства є його здатність до створення і поширення інтелектуальних продуктів: винаходів, нових знань, ідей, принципів організації суспільства, технологій швидкого засвоєння і оперування знаннями, комунікаційних технологій, пошуку та розробки нових джерел енергії та технологій “співпраці” з довкіллям.

Для реалізації завдань, які виникають з глобальних екологічних проблем та проблем розвитку суспільства необхідний, висококваліфікований персонал, що орієнтований на пошук і творчість. Недарма в таких країнах, як Англія, Франція та США, на освіту, науково-дослідні роботи і перекваліфікацію персоналу затрачається до 15% від національного бюджету, а також заохочується імміграція висококваліфікованих спеціалістів з інших країн.

В усьому світі ведеться пошук нових технологій навчання в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах.

Країни, що не докладають зусиль в галузі науки, освіти і перекваліфікації персоналу відповідно до світових вимог, переходять у розряд відсталих (країн-паріїв), причому без перспективи на успіх у майбутньому.

Наш курс “Основи наукових досліджень та організація науково-дослідних (НД) та проектно-конструкторських робіт (ПКР)” має за мету ознайомити вас з суттю понять наука, науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи і заохотити до розвитку своїх інтелектуальних здібностей, познайомити з методиками їх удосконалення, виробити основні навички організації та виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Пропонований курс складається з таких частин:

1. Знайомство зі змістом та суттю понять:

• наука;

• науково-технічна діяльність.

2. Психологічні особливості науково-технічної творчості.

3. Основні методи роботи з науково-технічною та патентною літературою.

4. Принципи організації роботи наукового колективу.

5. Етапи, організація та методика виконання НД та ДКР.

1. Основні поняття курсу

1.1. Наука

Це сфера людської діяльності, яка спрямована на вироблення і використання систематизованих знань про світ (реальність), складова частина духовної культури суспільства, одна з форм суспільної свідомості. Наука вивчає різні рівні організації та форми руху матерії, духовний розвиток та організацію особи і суспільства. Наука вивчає причинно-наслідкові зв’язки явищ природи та суспільства, формулює їх закони з метою управління природними та суспільними процесами, прогнозування їх розвитку, створення нових технологій і розвитку суспільства.

Як система знань наука охоплює не лише фактичні дані про навколишній світ, людську думку та дії людей, формулює закони і методи вивчення природи, а й певні форми і способи їх усвідомлення і збереження.

Як соціальний інститут наука включає вчених, наукові заклади, форми і способи функціонування та використання знань. Загальним методом наукового мислення є діалектика, основними засобами наукового пізнання світу є спостереження, індукція і дедукція, аналогія, формалізація.

Існують три основні напрями наукових досліджень і, відповідно, зв’язані з ними науки:

• природничий;

• технічний;

• суспільно-гуманістичний.

Наукові дослідження діляться на фундаментальні (пізнання законів, що пояснюють суть і взаємодію основних структур природи, суспільства та мислення) і прикладні (застосування результатів фундаментальної науки для потреб виробництва чи вирішення соціальних проблем).

Наука інтернаціональна, можна говорити про глобальний науковий простір і єдину світову систему фундаментальних наукових знань та інституцій для збереження і поширення знань – ноосферу в розумінні Вернадського. Одним із шляхів реалізації ноосфери є комп’ютеризація бібліотек та доступу до їх фондів через систему Інтернету, поширення результатів наукових досліджень та фіксації їх пріоритету з використанням WEB- сторінок наукових закладів та окремих вчених, створення глобального наукового інформаційного простору.

Важливими поняттями науки є науково-дослідна діяльність та пріоритет її результатів.

1.1.1. Діалектика

В давньогрецькій філософії діалектика – це мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення і подолання суперечностей в судженнях противника.

Сучасна діалектика створена Гегелем у вигляді діалектичної логіки. Гегель розглядав суперечності у мисленні, що виникають без порушення законів логіки, як внутрішнє джерело пізнання, а осягнення єдності протилежностей, як логічний метод пізнання істини.

Основними законами діалектики є:

• перехід кількісних змін у якісні, наприклад, „матеріальна точка → ідеальний газ”, „людина → суспільство ”;

• єдність і боротьба протилежностей - теорема фон Ноймана: „ у межах будь – якої системи понять можна сформулювати питання, що не має відповіді у цій системі”, „ свобода – усвідомлена необхідність”;

• заперечення заперечень – заперечення хаосу породжує порядок, знання. Заперечення вимагає дії, зусилля, отже творення порядку неможливе без зусиль. Навпаки, бездіяльність заперечує порядок - породжує хаос.

Діалектика розкриває зв’язки між необхідністю і випадковістю; можливістю і дійсністю; сутністю і явищем; змістом і формою; свободою і необхідністю.

Ядром діалектики є закон єдності і боротьби протилежностей, вчення про суперечності як причину саморуху і саморозвитку всього сущого.