Глава 1

ПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІ

1. Юридична природа конституціϊ

Термін «конституція» одним з найдавніших юридичних терміҮ нів, йому вже понад дві тисячі років. Окремі елементи конституці були сформульовані в працях древньогрецьких філософів, зокрема Платона і Аристотеля. Попри це прийнято вважати, що це поняття походить від латинського слова «constitutio» 2 установлення, устрій. Імовірно, що поштовхом для використання слова «constitutio» як ноҮ рмативноҮправового терміна первинно послужило вживання як загоҮ ловкового (на початку тексту) в офіційних документах СтародавньоҮ го Риму словосполучення «Rem Publicum Constituere...», що буҮ квально означа «Римський народ установлю ...». Внаслідок довгоҮ тривалого ді слова «встановлювати» вживання цього на словосполучення іменник «встановлення, відбулася устрій»3.

трансформація

У сучасному розумінні термін «конституція» одним з перших поҮ чав вживати Шарль Лу МонтескГ : назву «Про конституцію Англі » мала глава його твору його концепцію розподілу «Про влад4. дух законів»(1748 р.), у якій викладено Саме Англія і вважа ться «батьківҮ щиною» конституці . У XVII ст. там були прийняті такі важливі конҮ ституційні акти, як Хабеас корпус акт (1679 р.), Біль про права (1688 р.), «Форма правління державою Англі , Шотланді , Ірланді та волоҮ діннями, які м належать», «Знаряддя правління» (1653 р.).

Поява конституці як диного кодифікованого акта повГязана з епохою буржуазних революцій. Першими конституціями цього періоду вважаються конституці штатів Північно Америки: КонҮ ституція Меріленда (1776 р.), Конституція Массачусетса (1780 р.), конституційні акти, прийняті в штатах Пенсільванія (Біль про права Пенсільвані 1776 р.), Віргінія (Декларація прав Віргіні 1776 р.), НьюҮЙорк, Південна Кароліна, НьюҮДжерсі та ін.

До перших конституцій держав належить Конституція США 1787 р., яка була розроблена установчими зборами і згодом ратиҮ

3 Сmецюк П. Б. Основи теорі конституці та конституціоналізму. Ч. 1: Посібник для студентів. 4

Шаповал 2 Л.: B. Астролябія, М. Сучасний 2003. конституціоналізм: 2 С. 829.

Монографія. 2 К.: Юридична фірма «Салком»; Юрінком Інтер, 2005. 2 С. 24.

7

фікована конституційними конвентами штатів. Першими констиҮ туціями також вважаються Конституція Пилипа Орлика 1710 р., Конституці Франці та Польщі 1791 р. Протягом першо половиҮ ни ХІХ ст. конституці були прийняті майже в усіх кра нах ЗахідҮ но і Центрально вропи, а в другій половині ХХ ст. явище конҮ ституці набуло загальносвітового характеру.

Нині в науці конституційного права термін «конституція» вжива ться в кількох значеннях: насамперед йдеться про констиҮ туцію юридичну і конституцію фактичну.

Юридична конституція 2 це система правових норм, які заҮ кріплюють основи конституційного ладу, основні права, свободи і обовГязки людини і громадянина, систему та принципи органіҮ заці державно влади та місцевого самоврядування, територіальҮ ну організацію держави. Юридична конституція може бути форҮ малізованою і неформалізованою (матеріальною).

Формалізована консmиmуція — це закон або рідше, кілька законів, які приймаються в особливому порядку і мають вищу юридичну силу. Якщо конституція прийма ться у вигляді одҮ ного акта, вона кодифікованою. Некодифікованою конституҮ ція в разі, коли утворюють кілька законів (наприклад, КонҮ ституцію Швеці складають чотири акти 2 Акт про престолоҮ наслідування 1810 р., «Форма правління» 1974 р., Акт про своҮ боду друку 1974 р. і Основний закон про свободу висловлюҮ вань 1991 р.).

Неформалізованою (маmеріальною) консmиmуці ю сукупҮ ність різних джерел, а саме: ухвалених у різні часи нормативноҮ правових актів, судових прецедентів, конституційних звича в, угод тощо. Часто таку конституцію називають неписаною, хоча це не зовсім правильно, адже поряд з неписаними джерелами воҮ на включа в себе також писані акти. Вказані конституці існують у Великій Британі та Новій Зеланді .

Фактична конституція 2 це реальний порядок організаці і здійснення державно влади, фактичні стосунки між державою та особою. Юридична і фактична конституці можуть збігатися. Ті положення юридично конституці , що узгоджуються з існуючиҮ ми суспільними відносинами, реальними, а ті, що не узгоджуҮ ються, 2 фіктивними5.

Функціями конституці основні напрями впливу на сусҮ пільні відносини і соціальну дійсність, які характеризують сутҮ

5

Шаповал B. М. Конституційне право зарубіжних кра н: Підручник. 2 К.: АртЕк, Вища школа, 1997. 2 С. 21.

8

ність і соціальне призначення. Функці конституці багатоплаҮ новими і мають різну спрямованість. За місцем і роллю конституҮ ці в суспільному житті виділяють такі основні функці : поліҮ тичну, економічну, соціальну, ідеологічну.

Правові функці конституці : ƒ установча 2 конституція встановлю найважливіші інстиҮ тути суспільства і держави, визнача х спрямованість;

ƒ регулятивна 2 конституція засобом правового регулюванҮ ня відповідних відносин. При цьому таке регулювання може бути основним, інколи вичерпним (статус вищих органів державно влади) або лише засадничим (визначення правових засад інституҮ тів безпосередньо демократі , власності тощо);

ƒ охоронна 2 поляга в закріпленні механізму забезпечення реалізаці конституційних норм, зокрема шляхом установлення відповідальності за х порушення;

ƒ системотворча 2 конституція, будучи основою чинного заҮ конодавства, забезпечу дність і збалансованість елементів праҮ вово системи держави.

Існу певна класифікація конституцій. За формою вираження 2 формалізовані і неформалізовані (матеріальні).

За xаракmерисmикою форми державного усmрою 2 констиҮ туці федеративних, унітарних держав, конституці субГ ктів феҮ дераці .

За порядком прийняmmя 2 даровані, народні, договірні: 9 даровані (октройовані) конституці 2 підготовлені і введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти;

9 народні конституці 2 приймаються демократичними споҮ собами: шляхом всенародного референдуму, установчими збораҮ ми або ж парламентським шляхом;

9 договірні конституці 2 приймаються через укладення відҮ повідно угоди між різними субГ ктами конституційного права (наприклад, конституція СРСР 1924 р.). За часом ді 2 тимчасові й постійні: 9 тимчасові конституці 2 приймаються на певний термін або до настання певно поді ;

9 постійні конституці 2 приймаються на невизначений терҮ мін (наприклад, Конституція Укра ни).

За порядком внесення змін і доповнень конституці традиційно поділяються на гнучкі й жорсткі:

9 гнучка конституція, зміню ться в тому самому порядку, що й звичайні закони;

9

9 жорстка конституція зміню ться в особливому порядку, ускладненому порівняно зі звичайною законодавчою процедуҮ рою. Це виявля ться, наприклад, у залученні до внесення змін і доповнень спеціального субГ кта (парламент вносить зміни в конституцію, але вони набувають чинності після референдуму), прийнятті закону про внесення змін і доповнень до конституці кваліфікованою більшістю парламенту тощо.

Не можна не погодитися з думкою про те, що цей поділ таҮ кий же некоректний, як і поділ конституцій на писані і неписаҮ ні без вказівки, про яку конституцію йдеться мова. Формальні конституці завжди жорсткими (за окермими винятками, які лише підтверджують це правило), матеріальні 2 завжди гнучҮ кими. Тому практичне значення ма лише класифікація формаҮ льних конституцій залежно від ступеня складності процедури х зміни на дуже жорсткі (наприклад, Конституція США 1787 р.) і менш жорсткі (наприклад, Конституція Іспані 1978 р., КазахҮ стану 1995 р.)6.

Спираючись на цю класифікацію, Конституцію Укра ни можҮ на охарактеризувати як формалізовану конституцію унітарно держави з автономним утворенням, а також як народну (демокраҮ тичну), постійну і жорстку конституцію.

Юридичні властивості конституці : а) основоположний характер. Це виража ться в тому, що, по-перше, предметом конституційного регулювання фундаменҮ тальні, найважливіші політикоҮправові, суспільні відносини, які визначають обличчя суспільства, а, по-друге, конституція вистуҮ па основою національного законодавства;

б) вища юридична сила, тобто всі інші нормативноҮправові акти повинні відповідати положенням конституці ;

в) підвищений ступінь стабільності. Він забезпечу ться спеціҮ альною процедурою внесення змін і доповнень до конституці , відмінною від процедури внесення змін і доповнень до звичайних законів.

Провідна роль Конституці в правовій системі, вища юриҮ дична сила і пряма дія не виключають, на жаль, випадків поҮ рушення норм Основного Закону, в тому числі й збоку вищих органів державно влади. Тому Конституція вимага особливо охорони, захисту, покликаних забезпечити дотримання як фізичними і юридичними особами, так і державою в особі органів і посадових осіб. Як справедливо зауважу Г. МураҮ

6

Сравнительное конституционное право. 2 М., 1996. 2 С. 144.

10

шин, у правовій демократичній державі неодмінно повинна ісҮ нувати надійна державна система, здатна швидко й ефективно реагувати на будьҮякий факт порушення Конституці , забезпеҮ чити правову охорону7.