Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції .docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
540.85 Кб
Скачать

Чинники, що сприяли виникненню соціології

Соціальні умови

Теоретичні передумови

Розвиток промисловості

Соціальні вчення

Загострення соціальних конфліктів

Математична статистика

Першим проект створення нової науки про суспільство сформулював французький мислитель Огюст Конт (1798-1857). В 1830-1842 рр. Конт опублікував свій головний твір – масштабний, в шести томах, „Курс позитивної філософії”, в якому нову науку про суспільство запропонував назвати соціологією. Необхідність такої науки Конт доводив сформульованим ним законом трьох стадій інтелектуальної і соціальної еволюції.

На першій, теологічній стадії люди готові пояснювати явища, які спостерігаються, прямим і постійним впливом надзвичайних сил – богів, духів, демонів. Соціальний порядок, який виникає на теологічній стадії, отримав у Конта назву військовесуспільство.

Друга стадія – метафізична. Це епоха бунтів, революцій, переворотів. Явища пояснюються скритими в речах принципами і силами, які можна розкрити силою розуму. Така постановка перетворює будь-які знання в метафізику, тобто в філософські роздуми про загальні принципи, суть, зміст явищ.

Третя стадія – наукова настає тоді, коли метафізичні абстракції змінюються позитивним, тобто дійсним, знанням – висновками, заснованими на опису і систематизації фактів. Соціальний порядок, що виникає на науковій стадії еволюції, Конт назвав промислове суспільство.

Промислове суспільство розглядалося Контом як втілення соціального прогресу. Однак промислове суспільство породжує іншу проблему: робітниче питання”. Спочатку вирішення цього питання Конт бачив в патронажі (від фр.Patronage – захищати, опікуватися), тобто опіці багатих і тих, хто має владу про освіту і покращення умов життя робітників. Але пізніше в труді „Система позитивної політики” Конт пропонує зовсім інший варіант вирішення проблеми: робітниче питання буде вирішення при переході на нову стадію інтелектуальної і соціальної еволюції. Цю стадію Конт назвав новим теологічним синтезом, поскільки бачив в об’єднанні наукового знання і релігійного почуття можливість об’єднати позитивні риси старого і нового типу устрою суспільства. Безумовно, релігійно-соціальний проект Конта є утопією.

Ієрархія наукОгюста Конта

соціальна фізика (соціологія)

фізіологія

хімія

фізика

астрономія

математика

Герберт Спенсер – досліджував еволюцію як загальну тенденцію розвитку. Суспільство розглядав як соціальний організм – ціле, що об’єднує індивідів. В процесі еволюції суспільство росте, тобто росте число людей, чиє життя воно організує. В ньому формується система органів, що виконують спеціальні функції, необхідні для підтримання і розвитку соціального організму. Кожне розвинуте суспільство має три системи органів у відповідності з трьома головними функціями – регулятивною, виробничою, розподільчою. Кожна система створюється соціальними інститутами – стійкими формами діяльності людей. Спенсер поділив соціальні інститути на категорії: сімейні інститути, політичні, церковні, професійні, промислові. Інститути забезпечують задоволення потреб.

Альтернативою позитивістському проекту науки про суспільство в серединіXIX ст. була концепція матеріалістичного розуміння історії, сформульована німецьким мислителем Карлом Марксом. Свої ідеї він виклав в „Тезісах про Фейєрбаха” і „Німецькій ідеології”. Його проект подібний до позитивістських ідей Конта, але на відміну від Конта, Маркс вважав, що не ідеї „управляють світом”, а матеріальні інтереси, обумовлені участю людей у виробництві і розподілу благ.

Суспільство Маркс трактував як систему відносин, характер яких визначається способом виробництва матеріальних умов життя людей. Структура економічних складає той „базис” на якому розвивається „надстройка” – структури політичних, правових, сімейних відносин, форми релігії, моралі, ідеології. Матеріалістичне розуміння історії заключається у відкритті послідовності зміни один одного способів виробництва. В роботі „До критики політичної економії” Маркс виділив азіатський, античний, феодальний і буржуазний способи виробництва.

Таким чином, труди Конта, Спенсера, Маркса, Енгельса можна кваліфікувати як протосоціологічні.

Протосоціологія – це сукупність створених в середині – кінці XIXст. проектів науки про суспільство, що заклали концептуальні основи розвитку соціології, але залишилися органічною частиною філософських доктрин і світогляду.