МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ"

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Соціологія»

для учнів

освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст

на базі повної загальної середньої освітизі спеціальності

Розроблено викладачем Дирдою В.О.

Дніпропетровськ, 2016

Конспект лекцій затверджено на засіданні предметної комісії «Історії та суспільних дисциплін»

Протокол від «___» ____________ 20__ року N ___

Голова предметної комісії ______________ Л.М. Воробйова

«___»____________ 20___ року

Змістовний модуль І. Теоретична соціологія.

Тема 1. Соціологія як наука

Студент повинен знати: предмет, структуру, функції, принципи, методи, основні категорії та закони соціології як науки; структуру та зміст спеціальних соціологічних теорій.

Студент повинен уміти: володіти основними соціологічними термінами, пояснювати їх зміст; трактувати теоретичний матеріал, пояснювати та узагальнювати його.

Лекція 1. «Предмет і структура соціології».

План

1. Об’єкт, предмет і науковий статус соціології.

2. Структура сучасної соціології.

1. Об’єкт, предмет і науковий статус соціології.

Термін „соціологія”, вперше впроваджений французьким філософом, соціологом Огюстом Контом, походить від латинського слова Societas(суспільство) і грецького слова logos (слово, вчення). В буквальному значенні, соціологія – це наука про суспільство.

Філософія О. Конта, будучи одним із провідних напрямів тогочасного суспільствознавства, отримала назву „позитивізм”.

Позитивізм – філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань. Роль соціології О.Конт вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного буття. Філософське їх осмислення заперечував як „ехоластиску” й „метафізику.

На побутовому рівні поняття „суспільство” (спільнота) передбачає совокупність або організовану групу людей.

На мові соціології слово „суспільство” означає тип соціальної організації явищ і процесів, що склався історично. Таким чином, соціологи спостерігають за спільним життям, взаємодіями людей, але вивчають соціальні явища і процеси. Спільне життя людей служить для соціологів матеріалом наукових спостережень, або об’єктом. Спільне життя людей слугує об’єктом не тільки соціології, а і економіки, демографії, соціальної психології, політології, етнографії і т. п. Але у кожної із суспільних наук свій специфічний предмет. Саме предмет визначає зміст тієї чи іншої науки. Предмет науки – це ті аспекти або особливі риси „які дослідники виділяють в об’єкті, керуючись своїми науковими інтересами. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта дослідження.

Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Об’єкт соціології – це соціальна реальність, тобто реальне суспільне життя, суспільство як цілісний організм. Суспільство є обєктом вивчення також інших соціальних наук – філософії, історії, політології, економічної теорії, права тощо, але кожна з них має свій предмет вивчення.

Предмет сучасної соціології може бути визначений як соціальна обумовленість будь-яких явищ. Це певні сторони, аспекти, зв’язки, закономірності становлення й розвитку будь-якого суспільства. Тобто предметом соціології як науки є соціальні відносини, соціальні спільноти, соціальні інститути, явища та процеси, а також механізми їх взаємодії. Це те, на що спрямовані соціологічні дослідження, тобто вся сукупність властивостей, зв’язків, відносин, які мають назву «соціальних».

У центрі соціального життя – взаємодія людей, а індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо.

Соціальна спільнота – це реально існуюча сукупність індивідів, яка характеризується відносною цілісністю. Вони виникають у ході історичного розвитку людства на всіх рівнях його існування і різняться величезною різноманітністю форм та змістовних зв’язків всередині них.

Існують три основні соціальні спільноти, їх розрізняють за кількістю та способом скупчення. Функціонально спільноти виникають для досягнення групової мети. Соціальні спільноти можуть виникати спонтанно або організовано, мають формальний або неформальний вигляд.

Соціальні спільноти бувають масовими та груповими. Масові мають статистичний характер, вони не є структурованими та однорідними. Групові визначають цілісність внутрішньою структурою.

За Мертономіснує три основних риси груп:

1. Взаємодія між членами групи;

2. Почуття приналежності до групи;

3. Усвідомлення єдності з групою.

Найбільш скупченою є група з 5 чоловік

Розглянемо специфіку соціологічного підходу до явищ на двох прикладах.

Приклад перший: соціологічний погляд на економіку.

Чому жінки, виконуючи однакову з чоловіками роботу, в середньому отримують менше, ніж чоловіки? Тому що роботодавці при визначенні розміру винагороди керуються не розрахунком трудозатрат і їх ефективністю, але і так званими гендерними (від англ. Gender – стать) стереотипами, за якими чоловік є „годувальником”, а жінці відводиться роль берегти домашнє вогнище. На рівні економіки країни в цілому це виявляється в тому, що система оплати праці крім інших факторів обумовлена системою соціальних статусів.

Чому вчителі та лікарі, роками не отримуючи зарплату, продовжували працювати? Тому що вони керувалися не тільки міркуванням заробітку, але і етичними принципами професійного обов’язку і традиційними цінностями, до числа яких входить наявність постійного місця роботи і поваги зі сторони інших людей професії. Те, що з точки зору економіста є надання медичних або загальноосвітніх послуг для соціолога – виконання соціальних ролей, тобто така поведінка, яка в уяві людей відповідає соціальному статусу – званню лікаря і вчителя.

Чому в рекламі товарів та послуг знімають зірок спорту, кіно, шоу-бізнесу? Тому що потенційні споживачі керуються не тільки міркуванням корисності товару чи послуг, але і бажанням мати такий же вигляд, вести такий же „стильний” спосіб життя, як і знаменитості. Цінності і звички, які асоціюються з приналежністю до споживацької спільноти, яку мають уособлювати знаменитості, обумовлюють економічну поведінку. На рівні економіки країни в цілому ця соціальна обумовленість споживчої поведінки має вигляд обумовленості структури споживання (на які товари і в якій кількості є попит) крім інших факторів соціальної структури (для яких категорій людей які товари є символами престижного або достойного способу життя).

Таким чином, економічною поведінкою людей не завжди керує тільки економічний розрахунок „затрати – прибуток”. Дуже часто люди керуються цінностями, моральними нормами, звичаями, звичками, пов’язаними з приналежністю до спільноти – етнічної, гендерної, професійної і т.п.

Приклад другий: соціологічний погляд на політику.

Чому літні люди більш активніше приймають участь у виборах, ніж молодь? Тому що вони становлять дві різні спільності, для яких характерні різні цінності орієнтації. Для літніх людей важливим є виконання свого громадянського обов’язку.Молодь,яка вихована в пострадянський період, менше готова приділяти увагу політичній діяльності. З точки зору соціолога, відмінності між поколіннями в електоральній (від англ.Elections – вибори) обумовлені відмінностями в умовах соціалізації.

Соціалізація –процес засвоєння цінностних орієнтацій і навичок взаємодії з іншими людьми в ході виховання, отримання освіти, накопичення життєвого досвіду.

Чому серед міністрів і депутатів парламенту більше чоловіків, ніж жінок? Тому що керівники держави при призначенні чиновників і виборці при голосування керуються не тільки міркуваннями знань і політичного досвіду кандидатів, але і гендерними стереотипами, які передбачають, що політика – справа чоловіча.

Чому в виборчі списки сучасних політичних партій, наряду з професійними політиками, включають бізнесменів, зірок спорту і шоу – бізнесу? Тому що потенційні виборці керуються не знанням партійних програм, а враженням від агітації за ту чи іншу політичну партію під час виборчої компанії.

Таким чином, соціологічний погляд на політику дозволяє побачити, що політичною поведінкою людей не завжди керує тільки політичний розрахунок „мета – способи”. Дуже часто люди слідують цінностям, моральним нормам, звичаям, звичкам, пов’язаних з приналежністю до спільності – вікової, професійної, культурної і т.п. Таким чином політика виявляється пов’язаною з освітою, культурою, економікою.

У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв’язків, які називають соціальними законами.

Соціальний закон - об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальні закони :

• закони, які віддзеркалюють незмінне співіснування соціальних явищ;

• закони, які відображають тенденції розвитку;

• закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

• закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами.