Тема 5. Розпад радянського союзу і проголошення незалежності україни (1985 – 1991 рр.)

НАЧИТКА НОВОГО МАТЕРІАЛУ (Пари 27-28, 29-30)

С. 555-598 підручника О.Д. Бойка. Історія України Навчальний посібник, 2005. Київ: “Академвидав”

С. 216-275 підручника Ф.Г. Турченка Новітня історія України. (1939-2001). 11кл, 2001. Київ: “Генеза”

1. Україна в перші роки “горбачовської” доби (1985-1986 рр.)

Причини та початок “перебудови”. Чорнобильська катастрофа.

На момент обрання генеральним секретарем ЦК КПРС Михайла Горбачова (був на цій посаді 11 березня 1985 – 23 серпня 1991), у партії розуміли, що СРСР відстає від провідних країн світу за всіма напрямами НТР і не готовий дієво відповідати на більшість сучасних глобальних проблем: продовольчу, екологічну, безпеки людства тощо. Внутрішня соціально-економічна криза вимагала від політичної еліти Радянського Союзу реформ фактично в усіх галузях життя. Саме тому вже на квітневому пленумі Центрального Комітету компартії 1985 р. йшлося про “прискорення” і “перебудову”, а по суті – про модернізацію і переоснащення радянської моделі економіки, політичної системи і суспільних відносин. До 2000 р. планувалося створити виробничий потенціал країни, який був би рівний тому, що створила радянська влада за попередні 70 років. На 2000-й рік також обіцялося забезпечити квартирою або будинком кожну сім’ю, передбачалося повністю ліквідувати дефіцит на окремі товари та черги на них. Еліта Української РСР теж була втягнута до цієї авантюри. Але з усіх реформ, які були затіяні в часи Горбачова, вдалими можна вважати лише кадрові перестановки другої половини 1980-х рр. в СРСР та Українській РСР зокрема. З’явилася практика вибирати секретарів обкомів партії з-поміж декількох кандидатур. У 1987 р. за рішенням Президії ВР УРСР було проведено вибори до місцевих рад по багатомандатних виборчих округах. Набула також поширення виборність ключових посад на підприємствах України. Проте в економіці та соціальному захисті радянська держава не могла налагодити демократичного і ефективного забезпечення. Партія і чиновники дедалі частіше зазнавали критики з боку інтелектуалів. Авторитет компартії нестримно падав.

Ускладнила ситуацію катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (26 квітня 1986 р.), за наслідками якої було забруднено радіоактивними відходами величезні простори України, Білорусії та інших теренів. В Україні справедливо порушували питання: чому на території республіки, яка займала лишень 3% від усього СРСР, було споруджено 25% всіх шкідливих промислових об’єктів.

2. Економічне та соціальне становище Української рср у другій половині 1980-х рр.

Політика “прискорення” в економіці та її наслідки в Україні. Рівень життя населення.

Політичний курс на “перебудову” в економіці отримав назву “прискорення”. Проте, поставивши амбітні плани високого рівня виробництва, КПРС і її філія в Україні не змінили методів управління економікою. Навіть дозволена з 1987 р. кооперація не рятувала ситуації, тому що фактично не зачіпала виробничу сферу. Країна користувалася застарілою технікою. Центр (Москва) поглинав і розподіляв на свою користь більшість видобутих у республіках благ.

Рівень життя населення істотно не зростав, а в деяких випадках – і знижувався. Точніше сказати, люди заробляти стали більше. Але купити на ці кошти не було чого. Країною мандрував дефіцит. У магазинах стали традиційними черги за цукром, макаронами і власне за будь-яким товаром. Тільки в Україні у 1988 р. розрив між грошовою масою і товарною збільшився до 10 млрд. рублів. Це означало, що рубель знецінювався. Підприємства і люди стали вимагати за свою роботу натуральної оплати, адже рублі інакше як “дерев’яними” вже не називали. Криза призвела до того. Що в 1990 р. національний дохід України вперше після Другої світової війни знизився на 1,5% (для СРСР цей показник становив аж 4%).