Типи даних та властивості полів.
Вибираючи тип даних, необхідно враховувати, які значення повинні міститись у полі, скільки місця необхідно для зберігання значень, які операції будуть виконуватись над даними.
Наприклад, не можна визначати для текстових даних числовий тип. Математичні операції можна виконувати лише над числовими та грошовими даними. Сортування даних типу МЕМО або об’єктів OLE виконувати неможливо.
При сортуванні чисел, які містяться у текстових полях, вони сортуються як рядки цифр (1, 10, 100, 2, 20, 200 і т. д.), а не як числові значення.
В MS ACCESS допускаються дані таких типів:
Текстові. Текстові дані – це текст, комбінація тексту і чисел або числа, які не потребують розрахунків (номер телефону, індекс, інвентарний номер, ідентифікаційний код і т.д.). Розмір текстового поля від 1 до 255 символів (за замовчуванням 50). Для зміни ширини поля потрібно в рядку РАЗМЕР ПОЛЯ в розділі СВОЙСТВА ПОЛЯ задати число, яке визначає ширину поля (від 1 до 255). ACCESS автоматично використовує задану кількість символів для кожного запису. Якщо символів менше, останні заповняться пробілами.
Числове поле. Цей тип для числових даних, які використовуються для виконання розрахунків. Зберігає 1, 2, 4 або 8 байт. Конкретний тип числового поля визначається значенням властивості Розмір.
Розмір поля для даних числового типу:
Поля грошового типу. Грошове поле аналогічне числовому. Використовується для грошових значень і для запобігання округленню під час обчислень. Кількість десяткових знаків дорівнює двом. За допомогою даних грошового типу можна робити обчислення з точністю до 15 знаків в цілій частині і до 4 знаків в дробовій частині. При цьому розмір поля становить 8 байт.
Поля ДАТИ\ЧАСУ. Використовуються для зберігання значень дат і часу. Розмір поля 8 байт.
Логічні поля. Логічні поля використовуються для збереження даних, які можуть приймати одне з двох можливих значень „TRUE/FALSE”, „Так/Ні”, „Включено/Виключено”. Значення NULL не допускаються. Зберігає 1 біт.
Поля типу СЧЕТЧИК (ЛІЧИЛЬНИК). Ці поля зберігають ціле значення, яке ACCESS збільшує автоматично при додаванні нових записів. Їх значення унікальні. Зберігає 4 байти.
Об’єкти OLE. Це поля, які містять картинки, музичні кліпи і відеозаписи. Зберігає до 1 Гігабайта (обмежується об’ємом диска).
Поля МЕМО – це довгі текстові поля. Розмір поля від 0 до 65 536 символів. Наприклад, характеристика, інструкція, примітка. Якщо розмір текстових даних в різних записах цього поля надто відрізняється довжиною (5, 250 символів), то при використанні цього типу відводиться стільки місця, скільки потрібно для кожного конкретного запису. Таким чином економиться пам’ять для збереження бази даних.
Тип даних МАЙСТЕР ПІДСТАНОВОК. Майстер підстановок призначений для створення поля, в якому пропонується вибір значень із списку, де містяться постійні значення або значення з іншої таблиці.
Поля ГІПЕРПОСИЛАННЯ. Поля даного типу призначені для зберігання рядків, які містять адресу. Гіперпосилання – це поле зв’язку в базі даних ACCESS, яке дозволяє швидко перейти до іншого документа. Зберігає до 64 000 знаків.
Властивості полів:
Розмір. Визначає максимальний розмір даних.
Ф
ормат.
Ця властивість допускає використання
як вбудованих, так і спеціальних
форматів, створених за допомогою
символів форматування. Формати впливають
лише на відображення даних, а не на
спосіб їх введення або збереження в
таблиці. Наприклад, вбудовані формати
для типу даних ДАТА/ВРЕМЯ наведені на
малюнку. Нижче перераховані символи,
які використовуються при визначенні
спеціальних форматів для будь-якого
типу даних.
Маска – показує, у якому форматі виводити дані. МАСКА ВВЕДЕННЯ – це шаблон, який дозволяє вводити в поле значення, що мають однаковий формат. Маска введення автоматично зображує в полі постійні символи. При введенні даних в поле нема необхідності набирати ці постійні символи, навіть якщо вони повинні бути включені в значення поля; достатньо заповнити порожні позиції в масці введення.
Для значення (999)000-00-00 маска - \(999\)000\-000. Значення властивості МАСКА ВВЕДЕННЯ може містити до трьох компонентів, розділених крапкою з комою.
Перша частина містить саму маску введення. Друга частина вказує, чи будуть зберігатись текстові константи разом з уведеними користувачем значеннями. (0 – текстові константи зберігаються, 1 або відсутнє значення даної частини вказують, що зберігається лише значення). Третя частина вказує символ, який буде використано замість пробілу в даній масці.