- •1. Основні технології розробки web-додатків
- •1.1 Протокол http
- •Основні технології розробки web-додатків
- •1.3 Короткі підсумки
- •2 Структура html-документа
- •2.1. Елементи мови html
- •2.2 Структура html-документа
- •2.2.1.Початок
- •2.2.2 Тіло документа
- •Заголовки
- •Нижче на малюнку показаний результат використання наступних заголовків:
- •Списки в html
- •2.3 Використання графіки в html
- •2.4 Таблиці
- •Атрибут border. Значення цього атрибута визначає як будуть виглядати рамки таблиці. Якщо атрибут не заданий або його значення дорівнює нулю, то таблиця не матиме рамок.
- •2.5 Html-форми Форми використовуються в www для передачі інформації від клієнта до сервера.
- •3 Каскадні таблиці стилів css
- •3.1 Загальні відомості про css
- •3.2 Додавання стилю на веб-сторінку
- •3.2.1. Таблиця пов'язаних стилів
- •3.2.2 Таблиця глобальних стилів
- •3.2.3 Внутрішні стилі
- •3.3 Синтаксис css
- •3.3.1 Властивості css
- •3.3.2 Селектори тегів
- •3.3.3 Селектори класів
- •3.3.4 Селектори-ідентифікатори
- •3.3.5 Контекстні селектори
- •3.3.6 Сусідні селектори
- •3.3.7 Дочірні селектори
- •Селектор зі значенням атрибута – встановлює стиль елемента в тому випадку, якщо задано певне значення зазначеного атрибута. Синтаксис застосування наступний.
- •Наприклад:
- •3.3.9 Універсальний селектор
- •3.4 Псевдокласи
- •3.4.2 Короткі підсумки
- •4 Типи і структури даних в javascript
- •Скрипт в html документі
- •4.2 Змінні та літерали
- •4.2.1 Літерали
- •4.3 Оператори JavaSscript
- •4.3.2 Оператор обробки рядків
- •4.3.3 Оператор typeof Аргументом оператора є змінна або вираз. Оператор повертає рядок, що описує тип аргументу(див. Табл. 4.4).
- •4.3.4 Умовний оператор (Оператор If)
- •4.3.5 Оператор перемикання (switch)
- •4.3.6 Оператори циклу
- •4.4 Масиви
- •Метод reverse () – застосовується для зміни на протилежний порядок елементів масиву всередині масиву. Припустимо, масив натуральних чисел впорядкований по зростанню:
- •Впорядкуємо його по спаданню:
- •4.5.2 Інструкція return
- •4.5.3 Виклик функції
- •4.6.2 Константи
- •4.6.3 Математичні функції.
- •4.6.4 Приклад. Генератор випадкових чисел
- •4.7 Контрольні питання
- •Події та обробники подій
- •5.1.1 Спливання подій в dhtml
- •5.1.2 Стандартні події dhtml.
- •Способи зв'язування подій
- •5.2.1 Введення подій в якості атрибутів.
- •5.2.2 Обробники подій як функції.
- •5.2.3 Динамічне зв'язування подій у сценарії.
- •5.2.5 Атрибути for і event.
- •Об'єкти браузера
- •Об'єктна модель браузера
- •Об'єкт window (Операції з вікнами)
- •Об'єкт navigator (властивості браузера)
- •Об'єкт location (Інформація про документ і вікна браузера)
- •Об'єкт history (Переходи між Web-сторінками )
- •Робота з діалоговими вікнами
- •Управління документом
- •Об'єктна модель документа
- •7.1.1 Сімейства, властивості і методи
- •Дерево документа (Document Tree)
- •Переміщення по Дереву Документа.
- •Динамічний вміст
- •8.1.1 Найбільш популярні моделі даних
- •9.3.1 Поділ інструкцій.
- •9.3.2 Коментарі.
- •9.3.3 Змінні, константи й оператори
- •9.3.6 Типи даних
- •Висновок
- •Керуючі конструкції рнр
- •Умовні оператори
- •// Ця програма надрукує всі парні цифри
- •{// Друкуємо цифру, якщо вона парна
- •Оператори передачі управління
- •Оператори включення
- •10.5 Висновок
- •Функції і масиви в php
- •Функції, визначені користувачем
- •11.1.1 Повернення значень функцією.
- •Рекурсивні функції.
- •11.1.3 Функції-змінні.
- •11.1.4 Побудова бібліотек функцій.
- •11.2.1 Операції з масивами.
- •11.2.2 Сортування масивів.
- •Sort_regular – порівнювати елементи масиву звичайним чином; sort_numeric – порівнювати елементи масиву як числа; sort_string – порівнювати елементи масиву як рядки.
- •11.2.3 Сортування масиву за ключами.
- •11.2.4 Сортування за допомогою функції, заданої користувачем.
- •Ми застосували нашу власну функцію сортування до всіх елементів масиву.
- •11.2.5 Застосування функції до всіх елементів массиву.
- •11.2.6 Виділення підмасива
- •Висновок
- •12 Строкові функції php
- •12.1 Функції пошуку в тексті (substr(), strpos(), strrpos(), strstr(), strchr(), stristr(), strrchr(), substr_count(), strspn(), strcspn())
- •12.2 Функції strlen(), chr() і ord()
- •12.3 Trim-функції (функції видалення символів відступу) trim (), ltrim (), rtrim (), chop ()
- •12.4 Функції форматного виведення. Специфікатори перетворення printf (), sprintf (), sscanf ().
- •12.5 Функції перетворення кодування
- •12.6 Функції роботи з бінарними даними pack () unpack ()
- •12.7 Функції роботи з блоками тексту (wordwrap (), str_replace (), substr_replace (), strtr (), stripslashes (), stripcslashes (), addslashes (), addcslashes (), quotemeta (), strrev ())
- •12.8 Функції об'єднання / поділу рядків (str_repeat (), str_pad (), chunk_split (), strtok (), explode (), implode (), join ())
- •12.9 Функции сравнения строк (strcmp(), strncmp(), strcasecmp(), strncasecmp(), strnatcmp(), strnatcasecmp(), similar_text(), levenshtein())
- •12.10 Функції роботи з url (parse_url (), parse_str (), rawurlencode (), rawurldecode (), base64_encode (), base64_decode ())
- •12.11 Функції перетворення регістру (strtolower (), strtoupper (), ucfirst (), ucwords ())
- •12.13 Функція htmlspecialchars
- •13 Робота з файлами
- •13.1 Відкриття і закриття файлів
- •13.2 Читання з файлів і запис у файли
- •13.2.1 Читання з файлів.
- •13.2.2 Запис в файли
- •13.5 Переміщення по файлам
- •13.6 Робота з каталогами
- •13.7 Завантаження файлу на сервер
- •14.1 Авторизація доступу
- •14.2 Механізм сесій
- •14.3 Налаштування сесій
- •14.4.1 Відкриття сесії
- •14.4.2 Створення сесії
- •14.4.3 Реєстрація змінних сесії
- •14.4.4 Видалення змінних сесії
- •14.5 Безпека
- •14.6 Висновок
- •15.1 Проектування
- •15.2 Система адміністрування контенту
- •15.2.1 Вимоги до системи адміністрування контенту (cms).
- •15.2.2 Адміністрування списку користувачів.
- •15.2.3 Вхід на сторінку адміністрування
- •15.2.4 Відкриття списку користувачів.
- •15.2.5 Редагування запису користувача.
- •15.2.6 Видалення користувача
2.2.2 Тіло документа
Тіло документа <BODY> призначено для відображення даних на веб-сторінці, зокрема, в тілі розміщується текст, зображення, посилання, таблиці, списки і т.д.
Заголовки
Заголовок означає початок розділу документа. У стандарті визначено 6 рівнів заголовків: від Н1 до Н6. Текст, оточений тегами <Н1> </ Н1>, виходить більшим - це основний заголовок. Якщо текст оточений тегами <Н2> </ Н2>, то він виглядає дещо менше (підзаголовок); текст всередині <НЗ> </ НЗ> ще менше і так далі до <Н6> </ Н6>. Деякі програми дозволяють використовувати більшу кількість заголовків, однак реально більше трьох рівнів зустрічається рідко, а більш 5 - вкрай рідко.
Нижче на малюнку показаний результат використання наступних заголовків:
<H1> Заголовок 1 </ H1>
<H2> Заголовок 2 </ H2>
Списки в html
Списки є важливим засобом структурування тексту і застосовуються у всіх мовах розмітки. У НТМ є наступні види списків: ненумерований список (невпорядкований) (Unordered Lists <UL>), нумерований список (упорядкований) (Ordered Lists <OL>) і список визначень.
Невпорядковані списки – тег <UL>
Ненумерованний список. Ненумерованний список призначений для створення тексту типу:
перший елемент списку;
другий елемент списку;
третій елемент списку.
Записується даний список у вигляді послідовності:
<UL>
<LI> перший елемент списку
<LI> другий елемент списку
<LI> третій елемент списку
</ UL>
Теги <UL> і </ UL> – це теги початку і кінця ненумерованого списку, тег <LI> (List Item) задає тег елемента списку. Крім цих тегів, існує тег, що дозволяє називати списки – <LН> (List Header).
Атрибути маркерів в ненумерованном списку. Щоб не застосовувати одні і ті ж маркери на різних рівнях вкладеності, можна використовувати атрибут ТYРЕ. Можна ставити будь-який тип маркера в довільному місці списку. Можна навіть змішувати різні типи маркерів в одному списку. Нижче перераховані теги з атрибутами стандартних маркерів:
<UL TYPE = DISK> Тег створює суцільні маркери такого типу, як у списках першого рівня за замовчуванням.
<UL TYPE = СIRCLE> Тег створює маркери у вигляді кіл.
<UL TYPE = SQUARE> Тег створює суцільні квадратні маркери.
Впорядковані списки – тег <OL>
Нумеровані списки. Тег <OL> разом з атрибутом ТYРЕ дозволяє створювати нумеровані списки, використовуючи в якості номерів не тільки звичайні числа, а й малі та великі літери, а також малі та великі римські цифри. При необхідності можна навіть змішувати ці типи нумерації в одному списку:
<ОL ТYРЕ = l> Тег створює список з нумерацією
в форматі 1., 2., 3., 4. і т.д.
<ОL ТYРЕ = А> Тег створює список з нумерацією
в форматі А., В., С., D. і т.д.
<OL ТYРЕ = а> Тег створює список з нумерацією
в форматі а., b., с., d. і т.д.
<ОL ТYРЕ = I> Тег створює список з нумерацією
в форматі I., II., III., IV. і т.д.
Список визначень – тег <DL>
Теги списку (Definition List: <DL>, <DT>, <DD>) використовують для створення списку термінів і їх визначень. Схема використання тега наступна.
<DL> <DT> Термін </ DT> <DD> Визначення </ DD> </ DL>
Кожний термін записується на одному рядку, а його визначення - на наступному, з невеликим відступом вправо. Тег <DL> дозволяє створювати окремі абзаци з відступом без нумерації або маркерів. Відступ робиться від лівого краю. Якщо на сторінці декілька тегів <DL>, то текст поступово зсувається все більше вправо. В кінці визначення помістіть закриваючий тег </ DL>. Пам'ятайте, що тег <DL> здвигає тільки ліву границю абзацу.
Гіпертекстові посилання
Для запису гіпертекстового посилання використовується тег <А>, який називають "якір" (аnchor). Якір має кілька атрибутів, головним з яких є НREF. Просте посилання можна записати у вигляді <А НREF = "http://www.htmlbook.ua/index.htm">. Відображена назва гіпертекстового посилання
</ А>, де значення атрибута HREF – адреса документа "index.htm" на сервері "www.htmlbook.ua", доступ до якої здійснюється за допомогою протоколу НТТР. Форма запису цієї адреси називається універсальним локатором ресурсів URL і є складовою частиною технології WWW.
Таблиця 2.4 – Атрибути і значення
Атрибут
Значення
ТЕХТ=#000000
Колір тексту
(чорний)
ALINK=#FF0000
Колір "активних"
гіпертекстових
посилань
(червоний)
VLINK=#FF00FF
Колір пройдених гіпертекстових
посилань (пурпурний)
LINK=#0000FF
Колір гіпертекстового посилання
(синій)
Зміст контейнера гіпертекстового посилання, укладений між тегом початку і тегом кінця, виділяється в тексті кольором, визначеним для контекстних гіпертекстових посилань в атрибутах тега <ВОDY>: Іншою формою використання тега <А> є визначення точок (якорів) у тексті, на які можна звернутися за посиланням.
Для посилання на такий якір використовується наступна форма URL:
<А НREF = "http://www.ksp.ho.com.ua/index.html#роint"> Посилання на точку "роint" в документі "index.html" </ А>
Сам якір може являти собою також тег <A>, в якому є атрибут name = point або будь-який інший тег, де є атрибут id = point.