2.2.2 Індивідуальне завдання звіту з виробничої: адміністраторської практики

Індивідуальне завдання – передбачає поглиблене вивчення одного з напрямків діяльності об’єкту практики. Індивідуальне завдання формується, виходячи із специфіки діяльності підприємства.

Індивідуальне завдання розробляється для кожного студента керівником практики від кафедри до початку проходження практики. В календарному графіку проходження практики передбачається термін його виконання.

Результати виконання індивідуального завдання можуть бути використані студентами при підготовці доповідей, статей.

Можлива тематика індивідуальних завдань

1. Виконати діагностику менеджменту ЗЕД підприємства.

2. Проаналізувати механізм реалізації менеджменту ЗЕД на підприємстві.

3. Скласти посадову інструкцію консультанта у сфері ЗЕД фірми. 4. Сформулювати місію підприємства – бази практики.

5. Проаналізувати наявність сучасних інформаційних технологій у менеджменті ЗЕД підприємства.

6. Проаналізувати, чи відповідає кваліфікація персоналу, що займається ЗЕД, поточним і майбутнім завданням підприємства.

7. Дослідити творчий потенціал організації – бази практики у сфері ЗЕД та вказати напрямки його використання.

8. Визначити можливості розвитку на підприємстві міжнародного інноваційного підприємництва.

9. Розробити положення про відділ стратегічного планування у сфері ЗЕД для конкретного підприємства.

10. Розробити модель міжнародного інноваційного менеджера підприємства.

11. Проаналізувати економічну ситуацію (вплив зовнішніх чинників), в якій доводиться діяти підприємству – базі практики.

12. Виконати SWOT-аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

13. Запропонувати напрямки поліпшення організаційної культури у сфері ЗЕД конкретного підприємства.

14. Скласти перелік існуючих на підприємстві нормативно- законодавчих документів, які регламентують процес управління якістю продукції, що відповідає міжнародним вимогам.

15. Проаналізувати сильні й слабкі сторони продукту сфери ЗЕД підприємства: дизайн, якість, доставка, гарантії.

16. Перелічити та проаналізувати джерела одержання інформації у сфері міжнародного інноваційного розвитку певної галузі діяльності (специфічної для конкретного підприємства).

Наведений перелік індивідуальних завдань є орієнтиром для формулювання інших варіантів завдань керівниками практики.

Розділ 3 зміст виробничої: управлінської практики

3.1 Виробнича: управлінська практика студентів рівня вищої освіти магістр

Мета виробничої: управлінської практики:оволодіння студентами сучасними методами ведення бізнесу, розрахунково-аналітичними операціями, процедурами та технічними засобами управління у сфері ЗЕД.

У перебігу проходження практики на основі одержаних під час навчання знань формуються професійні компетентності для підготовки та прийняття відповідних організаційно-економічних рішень у реальних умовах функціонування господарських та управлінських структур, розвиваються потреби у постійному підвищенні інтелектуального потенціалу і творчих здібностей студентів.

Завдання виробничої: управлінської практики полягає в:

– систематизації теоретичних знань, здобутих під час навчання відповідно до вимог практичної діяльності;

– оволодінні сучасними методами аналізу та оцінки стану ЗЕД у науково-технічній, виробничій, торговельній, інвестиційно-фінансовій сферах;

– засвоєнні інструментарію регулювання зовнішньоекономічної діяльності на різних рівнях управління.

Посади, які може займати студент під час проходження виробничої: управлінської практики відповідно до «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327представлено в табл.2.2.

Таблиця 2.2

Види і найменування економічної діяльності

Розділ	Професія
12	Керівники підприємств, установ та організацій
	- Керівники підприємств, установ та організацій
	- Керівники виробничих та інших основних підрозділів: керівники, головні фахівці, начальники (інші керівники) та майстри
	- Керівники функціональних підрозділів
13	Керівники малих підприємств без апарату управління
	- Керівники малих підприємств без апарату управління
14	Менеджери (управителі) підприємств, установ, організацій та їх підрозділів
	- Менеджери (управителі) у сільському, мисливському, лісовому, рибному та водному господарствах
	- Менеджери (управителі) у добувній промисловості
	- Менеджери (управителі) в обробній промисловості та у виробництві електроенергії, газу та води
	- Менеджери (управителі) у будівництві, на транспорті, пошті та зв'язку
	- Менеджери (управителі) в торгівлі, готелях та закладах ресторанного господарства
	- Менеджери (управителі) у фінансовій діяльності
	- Менеджери (управителі) у сфері операцій з нерухомістю, здавання під найм та послуг юридичним особам
	- Менеджери (управителі) в освіті, охороні здоров'я та соціальній сфері
	- Менеджери (управителі) в інших видах економічної діяльності

Зміст виробничої: управлінської практики полягає у:

1) визначенні місця об’єкта виробничої практики у господарській та регулятивній структурі економіки України;

2) ознайомленні з наявним інформаційним та методичним забезпеченням аналізу діяльності бази виробничої практики;

3) оволодінні практикою застосування сучасних методів дослідження і прикладного ретроспективного та поточного аналізу діяльності підприємств (організацій) на основі достовірної звітно-облікової документації;

4) здійсненні аналізу тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності на базах виробничої практики;

5) оцінці конкурентних позицій об’єкта виробничої практики на внутрішньому та зовнішньому ринках;

6) формулюванні аналітичних висновків та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності функціонування об’єкта виробничої практики.

Результатамивиробничої: управлінської практикиє набуття студентами конкретних умінь та навичок у сфері менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

– визначати предмет та об’єкт зовнішньоекономічної діяльності;

– досліджувати та аналізувати зовнішньоекономічну кон’юнктуру в цілому та на основних товарних ринках;

– оцінювати відповідність стратегії розвитку підприємства (організації) сучасним тенденціям розвитку світового господарства;

– виявляти фактори прямого і непрямого впливу на зовнішньоекономічну діяльність підприємства (організації);

– розробляти конкретні пропозиції щодо удосконалення системи управління підприємством (організацією) з метою підвищення ефективності його (її) функціонування;

– використовувати існуючий арсенал методів та інструментів аналізу і прогнозування макроекономічних показників зовнішньоекономічної діяльності;

– розробляти нові методичні підходи до аналізу зовнішньоекономічної діяльності та розроблення прогнозних показників її розвитку на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу;

– професійно орієнтуватися у сучасних інформаційно-комунікаційних системах, володіти новітніми технологіями обробки інформації;

– визначати відповідність використання набутих світовим досвідом моделей і механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та адаптувати їх до реалій української економіки;

– брати участь у системах комунікації з вітчизняними і зарубіжними партнерами, засвоїти етику ділового спілкування з представниками різних структур країн світу з метою виявлення потенційних партнерів проектів, проводити їх попередню порівняльну оцінку і селекцію;

– володіти теоретико-методологічними засадами аналізу зовнішньоекономічної політики України та її пріоритетами за різними напрямами реалізації;

– застосовувати сучасні методи наукових досліджень світогосподарських процесів; знати процедури проведення аналітичного дослідження, класифікацію економічних показників. Уміти формулювати наукову проблему та обґрунтовувати тему дослідження;

– ідентифікувати об’єкт, предмет, мету і завдання наукового дослідження;

– скласти попередній план роботи, викладати текст роботи, літературно оформляти наукову роботу. Знати вимоги до оформлення науково-дослідної роботи;

– володіти методикою наукового прогнозування, економіко-статистичними та економіко-математичними методами і моделями в економічних дослідженнях і економічному аналізі. Уміти застосовувати ці методи і моделі при вирішенні конкретних аналітичних завдань;

– застосовувати в економічних дослідженнях основні поняття та категорії системного підходу, співвідношення системного підходу з комплексним і вузькоспеціалізованими критеріями. Уміти використовувати методи системного підходу під час проведення економічних досліджень;

– застосовувати синергетичну концепцію самоорганізації, ідеї та закони синергетики, синергетичну парадигму дослідження економічних процесів і явищ, основи економічної синергетики. Уміти використовувати методи синергетики при розв'язанні конкретних науково-дослідних завдань.