3. Виймально-навантажувальні роботи.

Основним завданням при виконанні розділу курсового проекту «Виймально-навантажувальні роботи» є розрахунок теоретичної, технічної, а також, з урахуванням режиму роботи підприємства й окремих його ділянок, експлуатаційної продуктивності виймально-навантажувального устаткування. Ґрунтуючись на отриманих результатах, необхідно розрахувати парк виймально-навантажувального устаткування для забезпечення заданої виробничої потужності кар'єру.

У якості вихідних даних для виконання цього розділу проекту є наступні показники:

• тип основного виймально-навантажувального устаткування;

• тривалість технологічного екскаваторного циклу;

• середнє значення коефіцієнта наповнення ковша екскаватора з урахуванням різновиду порід;

• середнє значення коефіцієнта розпушення гірських порід у ковші екскаватора з урахуванням їх різновидів;

• тривалість зміни;

• добовий, тижневий і річний режими роботи екскаваторних ділянок;

• коефіцієнт використання екскаватора протягом зміни.

1. Теоретична продуктивність екскаватора враховує тільки конструктивні його параметри і визначається за формулою:

, (Т.44)

де Е – ємність ковша екскаватора, м³;

Т_{ц. теор.} – тривалість теоретичного екскаваторного циклу, вибирається з таблиці технічних параметрів вибраної марки екскаватора, с.

2. Технічна продуктивність враховує умови роботи екскаватора у вибої і є максимально можливою для даної моделі при безупинній роботі в конкретних умовах. Вона є вихідною для визначення експлуатаційної продуктивності екскаватора.

Технічна продуктивність екскаватора визначається за формулою:

(Т.45)

Коефіцієнти розпушення порід у ковші екскаватора ( ) і коефіцієнт наповнення ковша ( ) приймаються з урахуванням різновиду порід, що відпрацьовуються, з технологічних довідників.

3. Експлуатаційна продуктивність екскаватора враховує не тільки конкретні умови, але також і організацію процесу виймально-навантажувальних робіт за допомогою коефіцієнта використання екскаватора в часі і визначається за формулою:

, (Т.46)

де k_вик. – коефіцієнт використання екскаватора на чистій роботі. Значення даного коефіцієнта залежить від виду застосовуваного транспорту й прийнятої схеми подачі його під навантаження, і може бути узяте з технологічних довідників, або із звітів технічних служб діючого підприємства.

1. Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:

, (Т.47)

де Т_ЗМ – тривалість зміни, година.

5. Добова Q_доб., місячна Q_міс. і річна Q_річ. експлуатаційні продуктивності екскаватора визначаються відповідно за формулами:

(Т.48)

де N_зм – число робочих змін у добу;

N_доб. – число робочих діб на місяць;

N – число робочих днів у році.

6. Ґрунтуючись на вихідних даних річної продуктивності кар'єру за різними різновидами порід, визначаємо необхідну кількість виймально-навантажувального устаткування для виконання даних робіт:

(Т.49)

де А_Р, А_СК., А_проз– річна виробнича потужність кар'єру відповідно за корисними копалинами, скельними і пухким розкривом, м³;

Q_РІЧ.Р., Q_РІЧ.СК., Q_{РІЧ.П.РОЗ.} – експлуатаційна річна продуктивність екскаватора відповідно в рудних і скельних вибоях, а також у вибоях пухкого розкриву, м³/рік.

7. Інвентарний парк екскаваторів визначається з урахуванням коефіцієнта резерву за формулою:

, (Т.50)

де – коефіцієнт резерву ( _.=1,2).