Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до заняття

l. Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння, отримані при вивченні загальної та спеціальної патанатомії, патфізіології, на клінічних кафедрах терапевтичного і хірургічного профілів:

1. Етіологія та патогенез захворювань органів дихання та нирок

2. Клінічні прояви та морфологічна характеристика їх.

3. Ускладнення, причини та механізм смерті при них.

ll. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Що таке безпосередня причина смерті, її патологоанатомічний вираз, відмінність від механізму смерті.

2. Лікарське свідоцтво про смерть, його значення для статистики. порядок заповнення.

Обсяг самостійної роботи на практичному занятті

І. Розтин померлого. Клініко-анатомічний аналіз результатів розтину при смерті від захворювань органів дихання та нирок (при відсутності розтину використовується архівний матеріал ПАВ: історії хвороби, протоколи розтинів). Проводиться виявлення окремих нозологічних форм, виділення з них основного захворювання з його проявами і ускладненнями, супутньої патології, визначення безпосередньої причини та механізму смерті.

ІІ. Конструкція патологоанатомічного діагнозу. В письмовій формі дати чотири приклади патологоанатомічних діагнозів при смерті хворих від патології органів дихання, нирок та захворювань шлунково-кишкового тракту.

ІІІ. Лікарське свідоцтво про смерть - статистична форма № 106. Засвоїти порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть. Записати 3-4 приклади заповнення пункту II свідоцтва про смерть, в якому вказати послідовність патоло­гічних процесів (станів), які привели до смерті: І) основна причина смерті (з підпунктами а, б, в): а) безпосередня причина смерті, б) патологічний стан (ускладнення), який зумовив безпосередню причину смерті, в) основна хвороба (нозологічна одиниця), яка зумовила смерть. 2) інші важливі хвороби, які сприяли смертельному наслідку, однак патогенетично не пов’язані з основною хворобою (основною причиною).

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патологичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № 4

Розтин померлого. Клініко-анатомічний аналіз морфологічних змін при смерті від захворювань органів зубо-щелепної системи. Гостра хірургічна патологія: абсцес, флегмона та їх ускладнення. Патологія тканинного росту, пухлини одонтогенні, неодонтогенні та м'яких тканин.

Лікарські діагностичні помилки.

Актуальність теми: За данини ВОЗ пухлини займають ведуче місце в загальній структурі смертності. Рак слинних залоз, слизової оболонки порожнини рота, одонтогенні пухлини та пухлини м'яких тканини в даний час мають тенденцію до значного зростання. Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін при опуховому рості має важливе значення для розуміння танатогенезу даних захворювання, попередження лікарських помилок і дефектів лікування.

Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін сприяє виявленню лікарських помилок і дефектів лікування з метою попередження їх в майбутньому. “Кожний практичний лікар повинен відверто говорити про свої помилки, щоб цим самим зберегти медичну науку від небезпечного панування особистих пристрастей” - М.І.Пирогов.

Мета заняття:

1. Знати: Етіологію, патогенез і патологоанатомічну характеристику захворювань органів зубо-щелепної системи (карієс, пульпіти, перидонтити, пародонтози, тощо), їх ускладнення та гострі хірургічні стани: абсцес, флегмона; Етіологію, патогенез і морфологічні характеристики одонтогенних, неодонтогенних пухлин, та пухлини м'яких тканин, їх ускладнення та причини смерті, класифікацію характеру лікарських помилок.

2. Вміти: Синтезуючи виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляючи їх з клінічними проявами вище перерахованих захворювань, виділяти з окремих нозологічних форм основне захворювання з його проявами і ускладненнями, визначати безпосередню причину та механізм смерті, виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування.

Завдання для самостійної