17

МОЗ України

Івано-Франківський національний медичний університет

Кафедра патоморфології та судової медицини

Методичні вказівки

до практичних занять із секційного курсу

для студентів стоматологічного факультету

зі спеціальності «Стоматологія» 7.12010005

Івано-Франківськ

2014

ЗМІСТ

Практичне заняття № 1 Завдання і методи патологоанатомічної

служби. Структура і логіка формулювання діагнозу.

Метод клініко-анатомічного аналізу………………………………………….3

Практичне заняття № 2 Розтин померлого. Клініко-анатомічний

аналіз змін при смерті від захворювань серцево-судинної

системи (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба).

Протокол патологоанатомічного розтину і його

частини. Патологоанатомічний епікриз і танатогенез……………………….5

Практичне заняття № 3 Розтин померлого. Клініко-анатомічний

аналіз змін зі сторони органів і систем при смерті від

захворювань органів дихання, нирок та шлунково-кишкового тракту,

Причини смерті. Лікарське свідоцтво,

правила його оформлення……………………………………………………7

Практичне заняття № 4 Розтин померлого.

Клініко-анатомічний аналіз морфологічних змін при смерті

від захворювань органів зубо-щелепної системи.

Гостра хірургічна патологія: абсцес, флегмона та їх ускладнення.

Патологія тканинного росту, пухлини одонтогенні, неодонтогенні

та м'яких тканин.

Лікарські діагностичні помилки………………………………………………9

Практичне заняття № 5 Розтин померлого.

Клініко-анатомічна конференція. Лікувально-контрольна комісія.

Їх значення в покращенні лікувально-діагностичноі

діяльності лікувальних установ. Підготовка і проведення

клініко-патологоанатомічної конференції і

лікувально-контрольної комісії………………………………………………11

Практичне заняття № 6 Біопсія. Дослідження біопсійного та

операційного матеріалу. Робота гістологічної

лабораторії. Документація……………………………………………………13

Практичне заняття №7 Підсумковий модульний контролю №1

«Секційний курс»…………………………………………………………..……15

Практичне заняття № 1

Завдання і методи патологоанатомічної служби. Структура і логіка формулювання діагнозу. Метод клініко-анатомічного аналізу

Актуальність теми: Лікар будь-якого профілю зобов’язаний правильно сформулювати діагноз - медичний висновок про стан здоров’я людини, про наявне захворювання (травму) або причини смерті. Метод клініко-анатомічного аналізу патологоанатомічних змін і клінічних спостережень дозволяє виявити діагностичні помилки, причини їх виникнення і дефекти лікування.

Мета заняття:

1. Знати: Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її значення в системі охорони здоров’я. Положення про патологоанатомічне дослідження і про порядок розтину померлих у лікувально-профілактичних закладах.

2. Вміти: Формулювати патологоанатомічний діагноз відповідно до наказу МОЗ України № 81. Синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і зіставляти їх з клінічними спостереженнями і симптомами.

Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до заняття

l. Для реалізації мети навчання необхідно використати базисні знання-вміння, отримані на ІІ-ІІІ курсах при вивченні загальної та спеціальної патоморфології:

1. Завдання, методи, рівні вивчення патоморфології.

2. Поняття про етіологію, патогенез, морфогенез і патоморфоз хвороби.

3. Смерть, види смерті. Ранні та пізні трупні зміни.

ІІ. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками.

ІІІ. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Принципи організації патологоанатомічної служби, її значення в системі охорони здоров’я.

2. Основні завдання патологоанатомічних відділень (ПАВ).

3. Порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.

4. Порядок оформлення медичної документації на померлих, їх патологоанатомічного дослідження.

5. Документація патологоанатомічних досліджень померлих.

6. Патологоанатомічний діагноз, принципи його конструкції.

7. Метод клініко-анатомічного аналізу.

Обсяг самостійної роботи на практичному занятті

l. Вивчення карт стаціонарних хворих (історій хвороби), які померли в лікувальних закладах міста і направлені на розтин (при відсутності розтинів заняття проводиться з використанням архівних матеріалів: історії хвороби, протоколи розтинів) з письмовими відповідями на питання:

1. Ким встановлюється акт настання біологічної смерті хворо­го в лікувальному закладі? 2. Які записи про це виконуються в карті стаціонарного хворого? 3. Через який час труп та історія хвороби доставляються в ПАВ? 4. Вимоги до оформлення історії хвороби померлого, що направляється на розтин.

II. Конструкція патологоанатомічного діагнозу (участь в розтині або вивчення архівних протоколів розтинів):

- основне захворювання (просте і комбіноване):

- ускладнення основного захворювання

- супутні захворювання.

В письмовій формі дати 4 приклади патологоанатомічних діагно­зів, в яких в рубриці основного захворювання є: просте, конкурую­чі, супутні та фонове захворювання.

III. Клініко-анатомічний аналіз результатів розтину: синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і зіставити їх з клінічними спостереженнями і симптомами; зіставити клінічний і патологоанатомічний діагнози та епікризи; вия­вити помилки діагностики.

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патоло­гичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Конспект лекцій з секційного курсу.

4. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № 2

Розтин померлого. Клініко-анатомічний аналіз змін при смерті від захворювань серцево-судинної системи (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба). Протокол патологоанатомічного розтину і його частини. Патологоанатомічний епікриз і танатогенез.

Актуальність теми: Хвороби серцево-судинної системи займають провідне місце в патології сучасної людини і складають найбільший відсоток серед причин смертності. Клініко-анатомічний аналіз посмертних змін має важливе значення для розуміння танатогенезу даних захворювань і для попередження діагностичних лікарських помилок і дефектів лікування.

Мета заняття:

І. Знати: Етіологію, патогенез та морфологічні характеристики захворювань серцево-судинної системи (атеросклероз, гіпертонічна та ішемічна хвороби, вади серця). Знати перелік документації патологоанатомічних досліджень померлих.

2. Вміти: Синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляти їх з клінічними. Складати протокол розтину, патологоанатомічний діазноз та епікриз. Проводити співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів з виявленням діагностичних помилок і встановленням причин їх виникнення.