1. Відмінності між вегетативною і соматичною нервовими системами.

Вегетативна нервова система (автономна) – мимовільна, тобто не контролюється свідомістю. Соматична ж нервова система є довільною. Вегетативна нервова система іннервує внутрішні органи, залози зовнішньої і внутрішньої секреції, кровоносні і лімфатичні судини, гладку і скелетну мускулатуру, а також центральну нервову систему, підтримує сталість внутрішнього середовища організму. Соматична нервова система іннервує поперечносмугасту мускулатуру.

Рефлекторна дуга як соматичного, так і вегетативного рефлексу складається з трьох ланок: аферентного (сенсорного, чуттєвого), вставочного (асоціативного) і ефекторного (виконавчого). У вегетативній нервовій системі еффекторний нейрон розташовується за межами головного та спинного мозку і знаходиться в гангліях. Ганглії можуть розташовуватися біля хребта (паравертебральні), в нервових сплетеннях поблизу внутрішніх органів (паравертебральні) або в стінках внутрішніх органів (інтрамуральні). У соматичної нервової системи ефекторні нейрони знаходяться в ЦНС (сіра речовина спинного мозку).

Волокна вегетативної нервової системи виходять з ЦНС тільки на певних ділянках головного мозку, грудопоперекового і крижового відділів спинного мозку. У внутрішньоорганізаційному відділі рефлекторні дуги повністю знаходяться в органі і не мають виходів з ЦНС. Волокна соматичної нервової системи виходять зі спинного мозку сегментарно на всьому протязі і перекривають іннервацією не менше 3 суміжних сегментів.

Вегетативні нервові волокна мають менший діаметр, ніж соматичні. Звідси і різна швидкість проведення нервових імпульсів. Якщо у вегетативних нервах збудження поширюється зі швидкістю від 1 – 3 до 18 – 20 м/с, то в соматичних нервах – 70 – 120 м/с. Вегетативні нервові волокна менш збудливі, ніж соматичні, і мають більш тривалим рефлекторним періодом, більшою хронаксією і меншою лабільністю. Аксони соматичних нейронів довгі, на своєму протязі не перериваються. Вегетативні нервові волокна перериваються в гангліях.

Медіатором соматичної нервової системи є тільки ацетилхолін. У вегетативній нервовій системі медіаторну функцію виконують кілька речовин, головними з яких є: ацетилхолін, норадреналін, АТФ, аденозин, гістамін, серотонін.

Висновок до першого питання:

Таким чином, нервова система умовно ділиться на два відділи: соматичну (або анімальну) нервову систему і вегетативну (або автономну). Соматична нервова система здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищем шляхом подразнення рецепторів і скорочення скелетної мускулатури. Вегетативна нервова система впливає на процеси рослинного життя, що є спільним для тварин і рослин (обмін речовин, дихання тощо), тому вона і називається вегетативною – рослинною. Діяльність вегетативної нервової системи не залежить від волі людини, тому її називають автономною.

2. Структура і функції вегетативної нервової системи.

У вегетативній нервовій системі виділяють симпатичний і парасимпатичний відділи. Ці відділи мають центральну і периферичні частини. Центральні структури розташовані в середньому, довгастому і спинному мозку; периферичні представлені гангліями і нервовими волокнами. Багато внутрішні органи отримують як симпатичну, так і парасимпатичну іннервацію. Вплив цих двох відділів носить антагоністичний характер, але цей антагонізм відносний.

Багато внутрішні органи поряд з симпатичної та парасимпатичної іннервації мають власний місцевий нервовий механізм регуляції функцій, в значній мірі автономний. У складі вегетативної нервової системи (у периферичному її відділі) виділяють і третій відділ – внутрішньоорганний. Раніше до цього відділу відносили тільки інтрамуральну систему кишечника, тому його називали ентеральним. В даний час показано, що подібної автономією володіють і інтрамуральні системи інших органів. Тому був запропонований термін «метасімпатичний відділ» (А.Д. Ноздрачев), який останнім часом використовується в літературі.