2. Проблеми організації юридичної роботи в пострадянський період.

В незалежній Україні 27.08.1995 року постановою Кабінету Міністрів України №690 було затверджене Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організа­ції, що втратила чинність у зв'язку з затвердженням іншої редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації від 26.11.2008 року №1040'.

Проте необхідно відзначити, що зазначений Урядовий документ не врегульовує питання діяльності юридичних служб суб'єктів господарського права інших форм власності ніж державна. Але Міністерство юстиції України у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та про­тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», у зв'язку з розширенням переліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу, та включення в цей перелік нотаріусів, адвокатів, суб'єктів господарювання, що надають юридичні пос­луги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин), було включено у перелік суб'єктів державного фі­нансового моніторингу. Зокрема, ч. 3 ст. 6 цього Закону зобов'язує суб'єктів первинного фінансового моніторингу вживати посиле­них застережних заходів стосовно клієнтів діяльність яких свід­чить про підвищений ризик проведення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів та фінансового тероризму. А серед основних обов'язків, покладених на спеціально визначених суб'єктів фінан­сового моніторингу, відносять: стати на облік у спеціально уповно­важеному органі як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, в нашому випадку, це Міністерство юстиції України; повідомляти спеціально уповноважений орган про операції; забезпечувати на документальний запит безпосередній доступ суб'єктів державного фінансового моніторингу до відповідних документів тощо. Зазна­чимо, що поряд із внесенням до кола суб'єктів первинного фінан- сового моніторингу нотаріусів, адвокатів, суб'єкти господарюван ня які надають юридичні послуги, цим Законом передбачено певні обмеження щодо повідомлення такими особами спеціально упов­новаженого органу про свої підозри.

3. Поняття ,значення,зміст та ознаки правової роботи на підприємствах,в установах, організаціях.

В нових умовах господарювання особливого змісту набуває правова робота та, відповідно, зростає роль юридичних служб, оскільки у процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність - одностайне розуміння, суворе і неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя.

Організація правової роботи спрямована на правильне застосування, неухильне додержання законів та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерствами, підприємствами, їхніми керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

Правова робота - особливий, багатоплановий вид діяльності суб'єктів господарювання, спрямований на забезпечення підвищення їхньої ділової активності, розвиток підприємництва та на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотримання планової, договірної, трудової дисципліни.

Організація правової роботи на підприємстві, установі, організації – це комплекс заходів, що здійснюються державними органами управління, посадовими особами з метою забезпечення суворого дотримання закону в усіх сферах діяльності.

Правова робота - це діяльність, пов’язана із застосуванням права і спрямована на правове забезпечення діяльності конкретного підприємства або установи.

Правова робота як вид юридичної діяльності, охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме:

виготовлення та реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність та дають можливість визначити основні завдання правової роботи такі як:

- дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;

- активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників;

- забезпечення зберігання майна підприємства;

- захист прав і законних інтересів підприємств.

Виконання зазначених завдань вимагає не тільки знання законодавства, але й уміння організувати його реалізацію на практиці. Для цього необхідні розуміння суті правової роботи, її місця та значення в управлінні виробництвом, правильний підхід до самої правової роботи.

Правова робота за своїм змістом має універсальний характер, тому що вона, охоплюючи всі сторони діяльності підприємств, одночасно пронизує всі сфери правової дійсності: нормотворчість і правову реалізацію; аналіз практики застосування законодавства і правове виховання.

Правова робота повинна забезпечувати виконання законів, планів та угод не тільки підприємством, установою, організацією, а й іншим господарським органом цього підприємства. Таким чином, до основних аспектів правової роботи відноситься, багатопланова діяльність, що охоплює всі напрямки діяльності, безпосередньо пов'язані зі створенням матеріальних цінностей, застосуванням праці робітників та службовців, вирішення питань соціально-економічного, науково-технічного, культурного забезпечення колективів підприємств та установ, а не тільки діяльність юридичної служби, що спрямована на організацію контролю за виконанням законів, пропаганду права, складання юридичних документів, участь у розгляді господарських та інших справ юрисдикційними органами.

До системи правової роботи належать суб'єкти господарювання, об'єкти, юридичні (правові) дії, засоби і способи їх здійснення, результати юридичних (правових) дій.

Суб'єктами правової роботи є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єктами правової роботи є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, а також філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), структурні підрозділи підприємств (юридична служба, бухгалтерія, відділ кадрів та ін.).

Об'єктами правової роботи є дії суб'єктів правової роботи, правові процеси (розгляд господарських спорів у господарських судах, трудових спорів - у місцевих), правові документи (договори, акти, претензії, позовні заяви, положення, інструкції та ін.).

Успішній організації правової роботи на підприємстві сприяє аналіз і узагальнення практики застосування та реалізації правових норм, які містяться в різних галузях права: цивільному, господарському, трудовому, фінансовому, аграрному та іншому.

У нових умовах господарювання особливого змісту набувають завдання правової роботи та відповідно зростає роль юридичних служб, оскільки в процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність, тобто - одностайне розуміння, суворе і неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя.

Таким чином, правова робота є невід'ємною частиною діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, серед яких важливе місце належить юридичній службі як спеціалізованому правовому підрозділу підприємства. Але слід також мати на увазі, що проведення та організація правової роботи покладається на керівництво підприємств.

Точне і неухильне не порушення кордонів і виконання вимог законодавства - одна з головних умов нормального функціонування підприємств усіх форм власності, організацій та установ. Цим і визначається значна роль юридичної служби.

У широкому значенні під юридичної службою розуміється сукупність всіх правових підрозділів або спеціально уповноважених посадових осіб, у господарських та інших організаціях з метою сприяння законності у їх діяльності.

У вузькому розумінні цього поняття маються на увазі відповідний підрозділ, група посадових осіб або особа, що займається правовою роботою на підприємстві, в установі або організації.

Юридична служба - самостійна функціональна служба підприємства, що виконує контрольні функції за дотриманням чинного законодавства на даному підприємстві і надає правову допомогу керівникам, адміністрації та підрозділам підприємства у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням законодавства.

Говорячи про нормативні акти, що регулюють діяльність юридичної служби, необхідно враховувати, що основним правовим актом, що закріплює правове становище юридичної служби, є Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 (далі – Загальне положення). Даний нормативний акт визначає основні завдання, права та обов'язки юридичної служби.

Заборонено покладати на юридичну службу обов'язки, які не стосуються правової роботи і не передбачені Загальним положенням. Це є своєрідною гарантією того, що юристи будуть займатися виключно правовою роботою та виконувати функції, покладені на них законодавством.

Юридична служба підприємства безпосередньо підпорядковується керівникові підприємства.

Юридичні служби підприємств з питань організації та методики здійснення правової роботи керуються рекомендаціями Міністерства юстиції України. Підприємство зобов'язане створювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків, законодавчими та іншими матеріалами, літературними джерелами з правових питань.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємств, для доцільного юридичного обслуговування.

Особливе місце в діяльності юридичних служб посідає договірна робота.

Юридична служба органу виконавчої влади, підприємства організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів органу виконавчої влади, підприємства, а також погоджує (візує) проекти договорів за наявності погодження (візи) керівників заінтересованих структурних підрозділів.

Юридична служба у цілях правового забезпечення виконання договірних зобов’язань повинна:

- забезпечувати законність документів правового характеру з питань договірної роботи;

- організовувати разом з іншими структурними підрозділами договірну та претензійну роботу;

- приймати участь в укладанні господарських договорів;

- приймати участь в забезпеченні правовими засобами контролю за виконанням договорів;

- роз’яснювати чинне законодавство з питань укладання та виконання договорів;

- аналізувати практику договірно-претензійної роботи.

Крім договірної роботи на юридичну службу покладається організація претензійної та позовної роботи.

Претензійна та позовна робота на підприємстві повинна сприяти:

- забезпеченню виконання договірних зобов'язань у всіх сферах діяльності;

- економії та раціональному використанню матеріальних, трудових, фінансових, паливно-енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів;

- зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють;

- забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств, установ, організацій що охороняються законом;

- забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань;

- ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.

До претензійної та позовної роботи відносяться:

- підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів;

- пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів;

- підготовка необхідних документів при розгляді справи в суді (пооиви, заяви, скарги);

- захист інтересів підприємства при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів в господарському та інших судах;

- здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів);

- забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням;

- розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійної та позовної роботи;

- підготовка висновків, пропозицій щодо поліпшення претензійної та позовної роботи.

Юридична служба є самостійним структурним підрозділом. Залежно від обсягу, характеру та складності роботи визначається структура юридичної служби, установлюється порядок створення та взаємовідносин юридичної служби та інших структурних підрозділів.

Юридична служба – безпосередній організатор правової роботи в народному господарстві, який є складовою частиною управління виробництвом.

Разом з іншими структурними підрозділами юридична служба бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання  законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Таким чином, правова робота, будучи сукупністю нормотворчої та право реалізуючої діяльності, пронизує всі сфери правової дійсності і спрямована на досягнення подвійної мети, а саме забезпечує законність у діяльності суб'єктів господарювання і посилення впливу на суспільне виробництво. Попри таку обмежену єдність нормотворчої та правореалізуючої діяльності відводиться значне місце в усій правовій діяльності. Це не випадково, оскільки, здійснюючи свою статутну діяльність підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм реалізують правові норми як централізованого, так і локального характеру.

Юридична служба підприємств довела необхідність свого існування. В даний час її роль в господарській діяльності висока. І немає сумнівів у тому, що в міру подальшого розвитку ринкових відносин, підвищення самостійності підприємств роль юридичної служби буде ще більше зростати.