Технопарк

Науково-технологічний парк – це самостійна організаційна структура, створювана у сфері науки і наукового обслуговування з метою підтримки малого науково-технічного підприємництва та формування середовища для освоєння виробництва та реалізації на ринку високотехнологічної продукції.

Технопарк являє собою науково-виробничий територіальний комплекс, до якого відносяться дослідні інститути, лабораторії, експериментальні заводи з передовою технологією, створювані на заздалегідь підготовлених територіях навколо великих університетів з розвиненою інфраструктурою, до якої належать: лабораторні корпуси, виробничі приміщення багатоцільового призначення, інформаційно-обчислювальні центри колективного користування, системи транспортних та інших комунікацій, магазини, житлово-побутові приміщення, сервісні та виставкові комплекси.

Основні завдання створення технопарків:

• перетворення знань і винаходів в технології;

• перетворення технологій у комерційний продукт

• передача технологій у промисловість через сектор малого наукоємного підприємництва;

• формування і ринкове становлення наукомістких організацій;

• підтримка організацій у сфері наукомісткого підприємництва.

Технопарки дозволяють сформувати те економічне середовище, яке забезпечує сталий розвиток науково-технологічного і виробничого підприємництва, створення нових малих і середніх організацій, розробки, виробництва і постачання на вітчизняний та зарубіжний ринок конкурентоспроможної наукомісткої продукції.

Регіон, сприяє створенню і розвитку технопарків, отримує можливість формування та прискореного розвитку науково-виробничої та соціальної інфраструктури, залучення в регіони висококваліфікованих фахівців, підтримки та розвитку сектора економіки і, у зв'язку з цим, створення нових робочих місць.

Промисловим організаціям надається можливість повною мірою використовувати потенціал науково-технічного комплексу регіону для прискорення конкурентоспроможності своєї продукції, прискореного впровадження нових технологій, цільового відбору випускників, які пройшли школу роботи в малих інноваційних та ризикових організаціях.

Технопарки можна класифікувати за такими групами:

1. дослідний парк здійснює неприбутковий, як правило, фундаментльно-прикладної науковий трансфер (переносити, переміщати), діє від стадії завершення фундаментальних досліджень. Його основним об'єктом є новітні, авангардні наукові ідеї і які з них проекти та розробки, що можуть мати або мають прикладне значення, нерідко в довгостроковій перспективі (понад 10 років). Тому держпідтримка тут повинна бути визначальною;

2. науково-технологічний парк здійснює прибутковий або неприбутковий прикладний науково-експериментальний трансфер, функціонує переважно від стадії прикладних НДДКР до стадії виробництва дослідно-експериментальної партії нового продукту (відробітки нової технології) нерідко середньострокової перспективи (понад 5 років). Організації технопарку тиражують технічну документацію і готують продукт (технологію) до освоєння у виробництві (випуск першої промислової партії);

3. технологічний парк здійснює, як правило, прибутковий експериментально-виробничий трансфер, діє переважно зі стадії дослідно-конструкторських і експериментальних робіт до організації серійного виробництва нової продукції (освоєння нової технології), що має майже гарантований попит на ринку. Організації технопарку реалізують готову документацію (ноу-хау), виробляють новий продукт (можливо малими партіями) або беруть участь у його серійному виробництві. Тут очевидна головна роль бізнес-підтримки;

4. промислово-технологічний парк здійснює прибуткову діяльність, пов'язану з наданням у тимчасове користування площ, приміщень та обладнання для організації виробництва нової продукції за новою технологією. Такого роду парки можуть повністю підтримуватися бізнесом.

Технопарки відрізняються від традиційних виробничих і впроваджувальних організацій тим, що:

• технопарк являє собою своєрідну «фабрику» з виробництва і випуску малих і середніх інноваційних організацій (безперервне формування нового наукоємного бізнесу є основною функцією технопарку);

• так само як і організації, технопарки розташовуються поблизу джерела сировини, яким у даному випадку виступає інтелект, але фундаментальна відмінність полягає в тому, що технопарки не так споживає інтелект, скільки сприяє його розвитку, працює на нього;

• технопарк надає комплекс послуг всім тим, чиї пропозиції та проекти визнаються перспективними і спрямованими на істотне поліпшення соціально-економічної ситуації в регіоні, де розташовується технопарк;

• в технопарку організації не можуть залишатися назавжди, повинен дотримуватися закон «кругообігу, припливу свіжих сил»;

• відмітною ознакою є виключно ринкова націленість діяльності технопарку, тобто тут займаються не просто будь-якими технологіями і продуктами, а тими технологіями і продуктами, які мають попит на ринку, потрібні споживачеві.

Технопарки України можна розділити на три категорії:

1. Ті, які створювалися при ВУЗах, НДІ без будь-якої підтримки держави і не мають жодних пільг (технопарк «Львівська політехніка»);

2. Ті, які функціонують у спеціальних економічних зонах (СЕЗ) і користуються такими ж податковими пільгами, як інші підприємства цих зон (технопарк «Яворів», бізнес-інкубатор СЕЗ «Славутич»);

3. Створені на базі великих наукових центрів або ВНЗ, що мають потужні дослідницькі підрозділи, які підпадають під дію Закону України № 991 - ХIV від 16 липня 1999 г. «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» та користуються спеціальними пільгами (технопарк «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона», технопарк «Інститут монокристалів», технопарк «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», технопарк «Вуглемаш», технопарк «Інститут технічної теплофізики», технопарк «Укрінфотех», технопарк «Інтелектуальні інформаційні технології», технопарк «Київська політехніка»).

Яскравою ілюстрацією технопарків другої категорії є науково-технологічний парк «Яворів» (Львівська обл.), Який можна вважати одним з перших масштабних інноваційних установ в Україні. У своїй діяльності він керується Законом України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» від 15 січня 1999 року і іншими нормативними актами України, що регулюють діяльність спеціальних економічних зон та інноваційних структур. Відповідно до них, всім проектам технопарку «Яворів» надаються пільги, які дозволяють зменшити податковий пресинг з боку держави майже на 40%.

А ось і плоди цієї економічної політики. На території СЕЗ «Яворів» зареєструвалися 83 підприємства, протягом 1999-2002 рр. фактичний сумарний обсяг інвестицій склав 49500000. дол. США, з них 41,3% – це іноземні інвестиції. Продукція підприємств технопарку різнобарвне: це і деревне борошно надтонкого подрібнення, і сучасні вікна і двері, і металочерепиця, і телефони, і пакувальні матеріали, і продукти харчування, і побутові освітлювальні прилади, і харчові добавки, і дезінфікуючі засоби.

Третя категорія технопарків народилася 16 липня 1999 з прийняттям Закону України № 991 - ХIV «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків».

Саме до третьої категорії відноситься найпотужніший в Україні технологічний парк «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», інноваційна продукція якого користується попитом не тільки в Україні, а й за її межами. Це флюси нового покоління, сучасні машини для контактного зварювання, обладнання для напівавтоматичного зварювання конструкційних матеріалів у різних середовищах, високопродуктивні плуги підвищеної стійкості, спеціальні машини та устаткування санітарної очистки з підвищеними продуктивністю і ресурсом експлуатації для міських комунальних і дорожніх господарств, високоефективні вітротурбіни потужністю 600 кВт з використанням зварних опорних веж, сучасні високопродуктивні зернозбиральні комбайни підвищеної ефективності і багато іншого.

Поки в Україні не створені умови для вітчизняних вчених, вони реалізують свої розробки в технопарках інших країн. Наприклад, минулого року в Китаї в місті Цзінань було споруджено будинок площею 128 тис. квадратних метрів для китайсько-українського технопарку. Там створені всі умови для роботи наших вчених: приміщення, лабораторії, оснащені за останнім словом техніки, передова телекомунікаційна інфраструктура і ін.