Значення щільності товарів при укладці на піддони

Група товарів	Щільність, кг/м3	Маса вантажу на піддоні, кг, при висоті укладки 1,2 м
Ковбасні вироби	400	461
Молоко	800	922
М'ясо морожене	350	404
М'ясні копченості	500	576
Риба морожена	450	519
Сир	500	576
Апельсини	400	461
Банани	250	288
Консерви баночні	600	692
Соки (Тетрапак)	800	922
Макарони	200	231
Олія	650	749
Пиво	600	692
Цукор	750	864
Чіпси	55	64

Таблиця 6.9

Необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної й залізничної рамп) розрахо­вують так:

Lфр = nl + (n – 1)li , (6.11)

де п - кількість транспортних одиниць, що одночасно подають до складу;

l - довжина транспортної одиниці, м;

li - відстань між транспортними засобами, м.

На складах з великим обсягом робіт зони експедицій приймання й відправлення товарів проектують окремо, а з малим обсягом робіт - об'єднують. Розмір відпускної площадки розраховується аналогічно.

При розрахунках варто передбачати деякий надлишок площі на ділянці приймання, тому що на складі, нерідко виникає потреба у більш інтенсивній обробці продукції. Тому мінімальна площа зони приймання повинна розміщувати таку кількість продукції, яка може прибути і бути поставлена в неробочі дні.

Мінімальний розмір площі приймальної експедиції:

Sne = Qг * tbe * Kн (365qe), (6.12)

де Qг - річне надходження продукції, т;

tпе - кількість днів, протягом яких продукція буде перебу­вати в приймальній експедиції;

Кн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Кн = 1,2.. .1,5;

qе - укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м в експедиційних приміщеннях, т/м².

Мінімальна площа відправної експедиції повинна дозво­лити виконувати роботи з комплектування й зберігання усередненої кількості відвантажувальних партій. Її визна­чають як

Sвe = Qв * tвe * Kн (254qe), (6.13)

де tве - кількість днів, протягом яких продукція буде перебу­вати у відправній експедиції.

Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначають залежно від габаритів збереженої продукції й підйомно-транспортних засобів, а також розмірів вантажообігу. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного устаткування, то площа проходів і проїздів буде дорівнювати вантажній площі.

А = 2В + ЗС, (6.14)

де В - ширина транспортного засобу,

С - ширина зазорів між самими транспортними засобами й між ними й стелажами по обидва боки проїзду (приймається рівною 1,5-2,0 м).

У абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5 м, ширина бічних проїздів (проходів) - від 0,7 до 1,5 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затягування ферм або крокв звичайно становить від 3,5 до 5,5 м у багатоповерхових будовах і до 18м-в одноповерхових.

Розрахунок допоміжної площі. Площа службового приміщення складу розраховується залежно від кількості працюючих. При штатному розписі до трьох працівників площа контори визначається виходячи з того, що на кожну людину припадає по 5 м²; від 3 до 5 осіб - по 4 м²; при штаті більше п'яти працівників - по 3,25 м². Робоче місце завідувача складу (площа 12 м²) рекомендується розташовувати поблизу ділянки комплектування так, щоб була можливість максимального огляду складського приміщення. Якщо на складі планується перевірка якості продукції, що зберігається, то робочі місця відповідального за це персоналу рекомендується обладнати поблизу ділянки приймання, але осторонь від основних вантажопотоків.

Потреба в стелажному обладнанні:

Nст = Nп / Vст, (6.15)

Де Nm - кількість продукції, що підлягає зберіганню на стела­жах, м³;

Vст - місткість одного стелажа, м³.

Місткість складу

Е = Fс - qт, (6.16)

де Fс - площа, використовувана під безпосереднє складування вантажу, м² ;

qm - питоме навантаження, т/м².

Коефіцієнт корисно площі складу:

Кs = Sпол /Sо. с., (6.17)

де Sпол - корисна площа складу, м²;

Sо.с. - загальна площа складу, м² .

Цей параметр залежить від типу складського примі­щення, його планування, обладнання, що використовується, й інших факторів і може мати значення від 0,25 до 0,6. Чим більше ці цифри, тим ефективніше використаються складські площі.

На сьогодні будь-який склад незалежно від його призначення повинен відповідати певним вимогам пожежної безпеки. Ці вимоги мають бути враховані на самих ранніх стадіях зародження складу (на стадії проектування або реконструкції). Кожний склад

необхідно розглядати в комплексі з вивченням усіх деталей, адже кожний з них індивідуальний як по виконанню, так і розміщенню й експлуатаційним характеристикам. Тільки при детальному вивченні всіх вищевказаних факторів ви зможете правильно підібрати необхідний для вашого складу тип системи пожежогасіння. Це дасть змогу провести повноцінний комплекс заходів щодо системи пожежної безпеки на складі. Правильно виконаний проект повинен ураховувати всі фактори, які будуть мати місце в процесі експлуатації складу й відповідати всім вимогам безпеки.

Основними причинами виникнення пожеж на складах є: необережне поводження з вогнем, паління в неналежному місці, несправність електричних установок і електромереж, іскріння в енергетичних і виробничих установках, транспортних засобах, статична електрика, грозові розряди, а також само­займання деяких матеріалів при неправильному зберіганні.

Основними документами при проведенні заходів щодо системи пожежної безпеки на території України є нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ).

Відповідно до НПБ 105-03 «Визначення категорій примі­щень і будинків по вибухопожежній та пожежній небезпеці» склади класифікують за п'ятьма категоріями А, Б, В, Г и Д залежно від пожежної небезпеки збережених у них матеріалів. Більшість усіх сучасних складів належить до категорії А.

Основні нормативні розміри, на які необхідно звер­нути увагу при проектуванні або розміщенні обладнання на складі:

• відстань між стелажем і стіною (колоною, що виступає конструкцією, приладами опалення) повинна бути не менше 0,7 м;

• мінімальна відстань між стелажем і перекриттям (фермою або кроквами) - 0,5 м;

- мінімальна відстань між стелажем і світильником - 0,5 м

Відповідно до норм у складах заборонено:

• використання електронагрівальних приладів з нагріваль­ним елементом, температура якого більше 95 °С;

• використовувати пожежні проходи й розриви між штабе­лями для тимчасового розміщення вантажів, інвентарю й інших матеріалів.

Під час проектування зовнішньої частини складу варто пам'ятати про таке:

- до всіх будинків і споруджень по всій довжині повинен бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: з одного боку - при ширині будинку до 18 м та з двох боків - при ширині більше 18 м;

- територія складського комплексу повинна бути огоро­джена й мати достатнє освітлення відповідно до норм.