Х ширину х висоту, м

Пропонуємо кілька рекомендацій, які допоможуть швидко і якісно зібрати інформацію про МГХ для проведення технологічного проекту у випадку, якщо раніше такі дані в інформаційній системі складу не реєструвалися:

• необхідно використовувати каталоги продукції - у них може бути зазначена необхідна інформація про габаритні розміри й масу (штук, упакувань);

• необхідно використовувати додаткову інформацію, наприклад, габаритні розміри книжкових і журнальних видань, які можна досить точно розрахувати, виходячи із зазначеного формату;

• для товарів, що не мають чітких розмірів (наприклад, мішки), варто вказувати розміри паралелепіпеда, у який цей вид упакування вписується;

• необхідно визначити обсяг вагового товару або товару, що не має упакування стандартного розміру (наприклад, сири, ковбаси тощо);

• необхідно розрахувати обсяг однієї упаковки, ж зазначено вище, і потім обчислити щільність товару (виходячи з того, що щільність, кг/м³, дорівнює масі, поділеній на об'єм). Далі, знаючи значення щільності, обчислюють обсяг усіх партій цього товару. Точними розмірами можна зневажити, якщо товар покладений на стандартні піддони або досить щільно розміщується в стандартні осередки складу;

• необхідно вказати додаткові характеристики товару, які впливають на спосіб розміщення на складі, можуть бути наведені в інформаційній системі як приналежність до певних товарних груп.

Не завжди дані про масогабаритні характеристики товару, занесені в інформаційну систему, відповідають дійсності. Помилки, плутанина з одиницями виміру, помилки персоналу при внесенні в друковані й електронні документи - все це відбувається часто й призводить до перекручування інфор­мації. Для виявлення некоректних даних застосовують такий спосіб. Для кожного товару (артикула), виходячи з даних, внесених в інформаційну систему, розраховують щільність. Отримане значення для помилкових МГХ буде або занадто великим, або занадто малим. Таким чином, відразу виявля­ється помилка в даних про обсяг одиниці товару або в даних про масу. Діапазон припустимих значень щільності для кожного товару буде унікальним і визначається емпірично.

Для розрахунку параметрів зони зберігання, визначення типу й кількості стелажів необхідно знати не тільки габаритні розміри товарів, але й максимальний запас кожного з них.

Запас товару = Сумарний обсяг постачань товарів

За період/Коефіцієнт обертання товару

Хоча параметри системи управління запасами (опти­мальний рівень запасу, обсяги й частота поставок) повинні визначати параметри складу, найчастіше на практиці відбува­ється навпаки. Як правило, одним із завдань технологічного проектування є визначення граничних значень місткості зони зберігання й граничного вантажообороту, що склад у змозі обробити, зберігаючи стабільність функціонування й дотримуючись технології виконання операцій.

Запас товару = Середньодобове споживання х

Х Період зберігання запасу на складі

За відсутності чітких параметрів системи керування запасами використовують кілька способів визначення кількості товару, яких потрібно розмістити на складі. Для визначення рівня запасу повинен аналізуватися піковий період наванта­ження на склад. Це роблять для того, щоб розроблені об'ємно-планувальні рішення забезпечили усталену роботу протягом усього року, у тому числі в періоди сезонних сплесків попиту. Розрахунок потреби в обсягах і площах складських приміщень роблять як для поточного рівня запасів на складі, так і з урахуванням прогнозів зміни обсягу або інтенсивності вантажообігу.

Один з найбільш простих способів визначити кількість товару - використати дані щодо залишків на складі в піковий період. У цьому випадку за значення рівня запасу товару, для якого розраховують типорозміри осередків і їхню кількість, приймається кількість товару на певний день. Як правило, виявлену кількість/

товару збільшують на 10...20% (так званий коефіцієнт нерівномірності поставок), а також коректують відповідно до прогнозів розвитку бізнесу.

Другий спосіб визначення рівня запасу - використання значення обсягу поставок. Якщо оборотність товарів на складі близька до одиниці, можна взяти сумарні обсяги поставок за місяць у піковий період. Для складу з більш високою оборот­ністю як рівень запасу можна взяти обсяг однієї поставки для кожного товару або сумарний обсяг поставок за місяць у піковий період, поділений на коефіцієнт оборотності. Ще один спосіб - визначення рівня запасу товару на підставі щоденної потреби. Для цього аналізують статистику відван­тажень у піковий період і розраховують середнє значення щоденної потреби для замовлень клієнтів. Під значенням рівня запасу для кожного товару буде розумітися запас на певний період, розрахований на основі даних щодо строків зберігання товарів і середнього періоду зберігання товарів на складі.

Однак при застосуванні цих способів можлива ймовірність помилки. Тому, перш ніж починати розробляти технологічний проект складу, варто звернути увагу на систему управління запасами, проаналізувавши дані попередніх періодів, згрупувати товари по оборотності, для кожної групи визначити оптимальний рівень запасу товару, рівень страхового запасу, частоту й обсяг поставки (рис. 6.20).

Рис. 6.20. Дані для технологічного проектування складу