- •Проектування магазинів та торговельних центрів
- •Тема 1:визначення потреби у будівництві нового або реконструкції існуючого об’єкта
- •1.1. Сутність, напрями та основні етапи організації передпроектних досліджень. Вивчення території та стану розвитку інфраструктури
- •Вивчення території та стану розвитку інфраструктури
- •1.2. Тип магазину та співвідношення торговельних зон
- •1.3.. Оцінка потенціалу та вибір місця розташування магазину
- •1.4. Обгрунтування необхідності створення парковки
- •1.5. Підготовка завдання на проектування торговельного об'єкта
- •Тема 2: об'ємно-планувальні рішення щодо приміщень магазинів
- •2.1. Основні засади проектування торговельних об'єктів. Організація земельної ділянки торгівелього обєкта
- •Організація земельної ділянки торгівелього обєкта
- •2.2. Вимоги до об'ємно-планувальних і конструктивних рішень приміщень магазину
- •2.3. Планування торговельної зали магазину самообслуговування
- •2.4. Проектування неторговельної площі магазину. Трансформація приміщень магазину.
- •Трансформація приміщень магазину
- •Тема 3: особливості проектування торговельних центрів
- •3.1. Типологія та класифікація торговельних центрів
- •2. Основні етапи проектування торговельного центру
- •3. Принципи зонування площі торговельного центру
- •4. Технологічне проектування торговельного центру
- •Тема 4: створення атмосфери магазину
- •4.1. Фактори, що формують атмосферу магазину
- •4.2. Проектування системи навігації у магазині
- •4.3. Створення дизайн-проекту магазину
- •Тема 5: розташування торговельно- технологічного обладнання
- •5.1. Розподіл торговельної зали магазину на зони, адекватні поведінці покупців, та формування асортименту
- •5.2 Визначення та оцінка ефективності
- •Ширина основних евакуаційних проходів у торговельній залі [6,12,15]
- •Діапазон загальної довжини холодильного обладнання для магазинів самообслуговування, м
- •5.3. Основні принципи та правила викладки товарів у магазині
- •Вертикальна викладка за типом товару
- •Викладка товарів за торговельною маркою
- •Основні правила розташування товару на полицях
- •Тема 6:основні підходи до проектування складів та розподільних центрів
- •6.1. Обґрунтування місця розташування складу чи розподільного центру
- •6.2 Моделювання та структуризація логістичного процесу
- •Функціональне зонування складських приміщень
- •Матриця результатів авс-, хyz-аналізу
- •Укрупнені показники розрахунку навантажень на дільницях приймання та комплектації (на 1м2)
- •Х ширину х висоту, м
- •За період/Коефіцієнт обертання товару
- •Х Період зберігання запасу на складі
- •Значення щільності товарів при укладці на піддони
- •Вибір стелажного обладнання складу
- •Основна
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
- •Проектування магазинів та торговельних центрів
Трансформація приміщень магазину
Група торговельних та неторговельних приміщень повинна складати гнучку структурну основу магазину, реконструкція цієї групи приміщень проводиться у середньому кожні 5— 7 років. Відносно більшою стабільністю відрізняються адміністративні та підсобні приміщення. Вони не беруть участі в основних операціях торговельно-технологічного процесу, проте пов'язані з ними. Термін модернізації цієї групи приміщень у середньому становить 8-10 років.
Третя, найбільш статична група, відрізняється жорсткою технологічною організацією та специфічним, важко трансформованим обладнанням. Вона включає технічні, санітарно- побутові приміщення, комунікації, стаціонарні холодильні камери. Перенесення і перепланування цих приміщень пов'язані зі значними грошовими витратами, модифікацією інженерних мереж, порушенням загальної функціональної структури. їх розміщення у плані завдання має вирішальне значення.
Приміщення великих магазинів за ступенем важкості трансформації розподіляють на три групи:
приміщення, які легко трансформуються;
приміщення, трансформація яких викликає певні ускладнення;
приміщення, які важко трансформуються.
Основними критеріями оцінки можливостей трансформації приміщень є:
конструктивне рішення, наявність спеціальних конструктивних заходів, пов'язаних з технологічними особливостями приміщення (наприклад, у санітарно-побутових приміщеннях понижується рівень підлоги, будуються внутрішні перегородки, у стаціонарних холодильних камерах специфічно вирішуються огороджувані конструкції, встановлюються подвійні двері, тамбури);
ступінь оснащення приміщень інженерним обладнанням (наявність санітарно-технічних кабін, мийок, кондиціонерів, монтаж електропроводки та інших інженерних мереж);
можливість трансформації технологічного обладнання (наприклад, наявність стаціонарних транспортерів, кранів, підйомників значно ускладнює трансформацію приміщень, а легке модульне обладнання торговельних зал дозволяє проводити різні перепланування).
Розміщення груп приміщень з різними можливостями трансформації є найбільш суттєвим фактором, який визначає можливості перепланування і розвитку будівель великих магазинів (супермаркети, гіпермаркети).
Приміщення, які важко трансформувати, слід групувати за функціональною та конструктивною ознакою. Наприклад, в окремі блоки слід об'єднувати технічні і сантехнічні приміщення. Розширення приміщень, які важко трансформуються, повинно проводитися обмежено за рахунок суміжних легко трансформованих приміщень або за допомогою прибудови при загальному збільшенні габаритів будівлі.
Розміщення у плані приміщень, які легко трансформуються, може бути різноманітним відповідно до прийнятої архітектурно-планувальної схеми.
У безпосередньому взаємозв'язку з торговельною залою розміщується зона зберігання і підготовки товарів до продажу. Товари, які не потребують попередньої обробки і з високою напруженістю вантажопотоків (хліб, рибні продукти, овочі і фрукти), повинні розміщуватися найближче до торговельної зали. Товари з низькою оборотністю можуть бути віддалені.
Холодильні камери слід об'єднувати у блоки. Необхідним є їх зручний взаємозв'язок з коморами та фасувальними приміщеннями. Тому доцільно під час компонування зони зберігання коридори передбачати спільними, щоб вони проходили через фасувальні ділянки.
Підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, пакувальних матеріалів, інвентарю) можуть розміщуватися окремим блоком, пов'язаним з допоміжною зоною.
Адміністративно-побутові приміщення розміщуються відокремленою групою і повинні мати зв'язок з основною та допоміжною зонами.
