2.3. Планування торговельної зали магазину самообслуговування

Особливості продажу товарів у магазинах самообслуговування передбачають певні правила до планування їх торговельних зал (рис. 2.4).

Організація торговельно-технологічного процесу висуває вимоги до будови та планування приміщень магазину, пов'язані іч застосуванням самообслуговування, забезпеченням найко- ротших шляхів руху товарів, впровадженням комплексної механізації та створенням максимальних зручностей (рис. 2.5).

Планування торговельних зал у магазинах самообслуговування має забезпечувати можливість розміщення централізованих (на поверх або будівлю в цілому) вузлів розрахунку та прилавків або камер (ячеєк) для зберігання особистих речей покупців.

У плануванні торговельних зал гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів) необхідно враховувати певні вимоги.

Для визначення частини площі, зайнятої обладнанням, відносно всієї площі торговельної зали універсаму (супермаркету та ін.) рекомендується використовувати такі орієнтовні величини:

• прилавки самообслуговування - 22-23 %;

• місця реєстраторів розрахункових операцій (РРО),

• прилавки індивідуального обслуговування - 3-4 %;

• усе торговельне обладнання - 25-27 %.

Столи для перекладання товарів з інвентарних корзин та візків у сумки покупців необхідно розміщувати відповідно до напрямку руху покупців до виходу.

У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід приймати залежно від площі торго­вельної зали на одне робоче місце контролера-касира (РРО):

• до 100 м² включно - у продовольчих магазинах;

• до 160 м² включно - у непродовольчих магазинах.

Місця РРО необхідно розміщувати по прямій лінії з організацією проходів для покупців від кожного місця, яка повернута так, щоб касири (реєстратори) розташовувалися обличчям до покупців, які виходять з торговельної зали.

Площу вузла розрахунку слід приймати не більше 15 % від площі торговельної зали, не враховуючи площу торго­вельної зали, призначену для додаткового обслуговування.

Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах зазначено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Найменша ширина основних проходів у торговельних залах

Види основних проходів між:	Мінімальна ширина в магазинах,м
	міст і селищ міського типу	у сільських поселеннях
Торговельним оснащенням і стінами, прергородками або вітринами при розміщенні торгівельного обладнання паралельно до стін, перегородок
у магазинах з тогівельними залами меньше 100 м2	2,0	1,5
у магазинах з тогівельними залами 100 м2	3,0	2,0
Паралельно розташованими прилавками або гірками	2,0	1,6
Прилавками або гірками і боком тамбура без дверей	2,8	2,0
Прилавками або гірками і боком тамбура з дверей	3,0	2,0

Ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом до товару, продажем за зразками і індивідуальним обслуговуванням надана у табл. 2.6.

У таблиці 2.5 наведено рекомендовану ширину проходів у межах відділів і секцій з самообслуговуванняму торгівельних залах.

Таблиця 2.5 – Найменьша ширинапроходів у межах відділів і секції з самослуговуванням у торгівельнх залах

Види основних проходів між:	Мінімальна ширина в магазинах,м
	міст і селищ міського типу	у сільських поселеннях
Паралельно розташованими гірками	1,4	1,2
Місцем регістратора розрахункових операцій або прилавком обслуговування і встановленою паралельно гіркою	3,0	2,0
Місцем регістратора розрахункових операцій або прилавком обслуговування і встановленою торцем до них гіркою	2,2	1,4
Місцем регістратора розрахункових операцій	1,0	1,0
Місцем регістратора розрахункових операцій і стіною, вітриною або неробочим боком обладнанням	1,4	1,4

Таблиця 2.6 - Найменша ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом до товару, продажем за зразками та індивідуальним обслуговуванням

Види основних проходів між:	Мінімальна ширина в магазинах,м
	міст і селищ міського типу	у сільських поселеннях
1	2	3
Паралельно розташованими гірками	2,0	1,6
Паралельно розташованими гірками, стендами, вітринами зі зразками товарів	1,4	1,2

Продовження таблиці 2.5

1	2	3
Прилавками і обладнаннями, встановленими паралельно до прилавку	2,7	2,0
Прилавок і обладнанням, всатоновленим торцем до прилвку	1,7	1,2
Паралельно розташованими вішалами і примірочними кабінами	1,8	1,8
Гірками і кріслами для примірки взуття	1,2	1,2
Прилвками і обладнанням за прилавком	0,9	0,9

Мінімальну ширину експлуатаційних проходів у торговельній залі слід приймати з урахуванням розміру торговельної площі.

Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів- касирів (місцями реєстраторів розрахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельної зали вздовж вузла розрахунку до площі основних евакуаційних проходів не входить.

Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальний розподіл рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах слід передбачати заходи із захисту поверхонь охолодження від запотівання та обледеніння, а за необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках та відділах замовлень вітрин з експозиційними площадками передбачати, як правило, не треба.

Заслуговує на увагу особливість організації розміщення магазинів при АЗС. При проектуванні АЗС слід дотимуватись «Державних санітарних правил і норм розміщення, проектування, будівництва та експлуатації автозаправних станцій (комплексів). Державні санітарні правила і норми. - ДСанПіН 2.2.2.-2004». У цих санітарних правилах і нормах приймаються такі терміни, визначення та скорочення.

• Автозаправна станція (АЗС) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання з наземним чи підземним розміщенням резервуарів та паливороздавальними колонками, що розміщуються на вулицях населеного пункта, на дорогах загального користування за його межами або на території підприємств і призначається для заправки автотранспортних засобів рідким паливом і мастильними матеріалами.

• Автозаправний комплекс (АЗК) - комплекс будівель, споруд та технологічного обладнання АЗС, доповнений приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування автотранспортних засобів, а також сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.

При плануванні та забудові територій повинно бути забезпечено врахування думки громадськості (громадських інтересів) (ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»).

Відповідно до Державних будівельних норм «Планування і забудова міських та сільських поселень» (ДБН 360-92**), АЗС у населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.

У великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - вздовж магістральних вулиць та доріг,а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх тєриторіях. Розміщувати АЗС на вулицях та проїздах всередині кварталів забороняється (п. 7.57 ДБН 360-92**). Норми щодо розміщення АЗС за межами житлової території містяться також у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 р. та Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 9 липня 1997 р.

Необхідно приділити увагу розміщенню магазинів при АЗС. У цілому для магазинів на АЗС важливі ті ж технології, що і для звичайної роздрібної мережі. Так, площа торговельного об'єкта при АЗС, який може пропорційно поділятись на три частини: кафе, касову зону і магазин, складає всеред- ньому 200-300 м. Асортимент, який пропонується для продажу у магазинах при АЗС - це витратні матеріали для автомобіля, друкарська продукція (карти доріг, книги, газети), аудіо-, відеокасети і деякий невеликий продуктовий набір: напої, закуски, продукти харчування тривалого зберігання. На Заході в таких магазинах продають ще квіти і лотерейні білети, але в Україні ці товари не користуються попитом. Так, у Західній Європі, наприклад, торгівля супутніми товарами на автозаправках приносить їх власникам до 70% прибутку, близько третини міських мешканців здійснюють покупки в магазинах на АЗС не рідше ніж один раз на тиждень. На АЗС доцільно пропонувати тільки те, на вибір чого у потенційного покупця не піде багато часу: преса, напої і снеки, базові товари для автомобілістів (рідина для обмивання скла, щітки,ремені тощо). Хорошим доповненням може стати розміщення об'єктів громадського харчування, де пропонують гарячі напої, випічку і легкі закуски типу «хот-догів».

За рахунок організації додаткового сервісу при АЗС виручка збільшується на 20-30%, причому ціни в автозаправних магазинах дійсно вищі, ніж у су пер- чи гіпермаркетах, оскільки покупці готові платити за зручність. В Україні, наприклад, надбавка у таких магазинів може досягати близько 50-60%.

Таким чином, комплексний підхід до оформлення АЗС включає розроблення фірмового стилю заправної станції,підготовку проекту з урахуванням вимог пожежної і електробезпеки, проведення робіт і після продажне обслуговування. Зовнішнє оформлення будівель виготовлення написів, маркування бензоколонок і ємностей, виготовлення покажчиків, схем руху по території АЗС, освітлення – усі ці роботи здійснюються відповідно до спеціальних вимог.