Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики. Дієслово

§27. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена та особові форми. Не з дієсловами

Роль дієслова в мові іноді порівнювали із силою Геракла. У реченні воно виконує найскладнішу роботу!

Ну, а візьмімо назву – дієслово,

само підказує, що діє слово.

Дмитро Білоус

Ознайомившись із матеріалом, ти:

дізнаєшся	навчишся	зрозумієш
які особливості має дієслово як самостійна частина мови; як розрізняти дієслова, визначати їх граматичні ознаки і синтаксичну роль; як правильно вживати дієслова у мовленні; як утворюються займенники окремих груп; про стилістичні можливості способів дієслова.	розрізняти дієслова неозначеної форми, доконаного і недоконаного виду; визначати часи і способи дієслів; уживати одні дієслівні форми замість інших; розрізняти дієслова І та ІІ дієвідмін; дотримуватися орфографічного режиму; визначати способи творення дієслів; утворювати слова і форми слів різними способами; знаходити в тексті безоособові дієслова; виконувати морфологічний аналіз дієслова.	які граматичні категорії має дієслово; стилістичні можливості дієслів; особливості уживання дієслів у монологічному та діалогічному мовленні.

Вивчіть!

Дієслово (рос. глагол) – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? (ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).

Морфологічні ознаки дієслів. Синтаксична роль

Прагнемо знати більше!

Термін «дієслово» вперше використано в «Практичній граматиці німецької мови» (1862). Трапляється він і в «Методичній граматиці языка малорусского» Пилипа Микитовича Дячана (1865), хоча паралельно вживався й синонім «глагол». Часто автори старих граматик дієслово ще іменували «часівник».

Запам’ятайте!

Дієслово може означати:

1. процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);

2. процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);

3. конкретну фізичну дію (йти, будувати, учитися);

4. переміщення в просторі (бігти, їхати, іти);

5. сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);

6. бажання (воліти, хотіти, бажати);

7. стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);

8. ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);

9. зміни (розквітати, старіти, молодіти).

Загальне значення дії дієслово виявляє в численних дієслівних формах, а саме: особові форми теперішнього і майбутнього часу, а також наказового способу, родові форми минулого часу і умовного способу; безособові форми на –но, -то; неозначена форма (інфінітив); дієприкметник; дієприслівник.

Вивчіть

У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка (Він розповів усе, що знав. Ніч здавалася днем.