Лекція 3. Внутрішні каналізаційні мережі. Дворові системи каналізації. 2 год.

План 1. Обладнання та основні конструктивні елементи

2. Випуски

3. Обладнання та основні конструктивні елементи дворової каналізації

4. Прокладання дворових систем каналізації

1. Обладнання та основні конструктивні елементи внутрішньої каналізації

Стічні води від санітарно – технічних приладів поступають до відвідної лінії каналізаційного стояка, далі через випуск стоки поступають в колодязь дворової каналізації.

Розглянемо елементи внутрішньої каналізації.

Мал.1 .Елементи внутрішньої каналізації:1 –витяжна частина каналізаційного стояка,2 – відвідна труба,3 – каналізаційний стояк, 4 - горизонтальна збірна ділянка, 5 – ревізія

Розташування санітарно-технічних приладів

Схема каналізації міста

Відвідні труби – служать для відводу стічних вод від сантехнічних приладів до стояків. Їх прокладають з ухилом в сторону стояків і з’єднують з санітарно – технічними приладами за допомогою гідравлічних затворів (сифонів). Зі стояками відвідні труби з’єднують за допомогою трійників під кутом 45 та 60. Довжина відвідних труб не повинна перевищувати 10м. Випускають чавунні та пластмасові труби діаметром 50мм.

Стояки – приймають стічні води від відвідних труб на всіх поверхах будівель. Діаметр стояка по всій висоті повинен бути однаковим і не нижче діаметра відвідної труби. Як правило діаметр каналізаційних стояків приймають 100 мм. Стояки розміщують в кутах перегородок, в монтажних шахтах, санітарно-технічних кабінах. Стояки виконують з чавунних труб, які з’єднуються чавунними фасонними частинами або пластмасових труб.

Мережі внутрішньої каналізації вентилюються через стояки з використанням витяжних труб. Ці витяжні труби є продовженням стояка. Вони виводяться вище даху не менше, ніж на 0,7 м. Витяжні труби служать для урівноваження тиску атмосферного і в каналізаційній мережі (щоб не утворювався вакуум), тобто для забезпечення надійності роботи гідравлічних затворів. Для витяжних труб використовують чавунні, азбестоцементні, фанерні, пластмасові труби.

Ревізії (мал. а)– це оглядовий люк, закритий кришкою, який приєднується 2 або 4 болтами. Використовують ревізію, коли треба виконати двохсторонню прочистку трубопроводу. Ревізії встановлюють на стояках на висоті не менше 1м від підлоги, на першому і останньому поверхах, а також, в будинках вище 5 поверхів, через кожні 2 -–3 поверхи. Ревізії, також, виконують під водяним затвором (сифоном) біля санітарно – технічних приладів.

Мал.2 Ревізія і прочистка

Прочистки (мал. б) встановлюють в тих місцях, де необхідна прочистка труб тільки в одному напрямку, наприклад, на початкових ділянках відповідних трубопроводів, які обслуговують більше трьох санітарно – технічних приладів і де немає ревізії. Прочистки мають розтруб діаметром 50мм і щільно закриваються заглушкою.

Гідравлічні затвори – сіфони – встановлюють після кожного санітарно – технічного приладу з метою захисту навколишнього середовища від газів, які виникають в каналізаційній мережі. Сифони також входять в конструкцію унітазу

Найбільш часто використовують чавунні сіфони, U – подібні з ревізією (мал. а), сіфони латунні, сіфони пластмасові (мал. б,в)

Водяні затвори повинні мати гладку внутрішню поверхню, щоб не налипав бруд. Тому чавунні гідрозатвори зсередини і зовні покривають бітумною мастикою, або випускають з емалевою внутрішньою поверхнею. Якщо сифон не має ревізії, то для його прочистки передбачають спеціальний отвір, який закривають з пробкою з чавуна або гуми.

Труби, що застосовують для каналізаційних мереж виготовляють чавунні пластмасові, , асбестоцементні, керамічні, бетонні безнапірні.

Чавунні – виготовляють розтрубними діаметром 50, 100, 150мм довжиною від 500 до 2100мм. Для захисту від дії агресивного середовища їх покривають з середини нафтовим бітумом.

З’єднують труби розрубами. Для цього простір між розтрубом і трубою щільно і рівномірно забивають бітумінізованою паклею, далі заливають азбестоцементом або асфальтовою мастикою.

Для каналізаційних чавунних труб випускають фасонні частини – патрубки з розтрубами, відводи під кутом 110, 120, 135 і 150⁰, коліна, трійники, хрестовини.

Пластмасові труби мають переваги над чавунними. Вони легкі (в 5-7 разів легші за чавунні), корозійностійкі, мають гладку внутрішню поверхню. Але мають і недоліки: великі лінійні деформації при підвищені t⁰ стічних вод.

Випускають каналізаційні труби та фасонні частини з поліетилену високої щільності для районів з розрахунковою t⁰ до –20⁰С та з непластифікованого полівінілхлорида АПВХ (вінілпласту) для районів з розрахунковою t⁰ –30⁰С.

Діаметр пластмасових труб 50, 80,100 і 150мм довжина до 3м. Для з‘єднання пластмасових труб використовують розтрубне з‘єднання з гумовим кільцем. Поліетиленові труби також з‘єднують зварюванням, для чого кінці труб нагрівають до t⁰ 230-260⁰.