Різновиди пігментів.

Пігментами називають тонкодисперсні порошки, нерозчинні у зв'язуючій речовині її розчиннику і здатні в суміші з ним утворювати непрозорі покриття різних кольорів і відтінків. Вибір того чи іншого пігменту й фарбового складу зумовлюється насамперед призначенням фарбованого покриття та вартістю фарбової речовини. Вибираючи пігменти, враховують колір, світло- та " атмосферостійкість, стійкість до дії зв'язуючих, масломісткість, луго- й кислотостійкість, стійкість проти сірководню та інших хімічних сполук, а також його вплив на здоров'я тих, хто з ним працює. Пігменти, до складу яких входять сполуки свинцю (свинцеві білила, свинцевий сурик тощо), токсичні й

потребують додержання правил охорони праці.

За кольоровою ознакою пігменти поділяють на білі, чорні та з різними відтінками червоного, жовтого, зеленого, синього, коричневого кольорів. Основними вважаються пігменти червоного, синього та жовтого кольорів. Решту кольорів, крім білого, можна дістати, змішуючи їх між собою в різних пропорціях. Наприклад, зеленого кольору досягають змішуванням синього й жовтого пігментів, фіолетового — червоного й синього, оранжевого — червоного й жовтого тощо.

Здатність пігментів надавати при змішуванні один одному своє забарвлення називають барвною здатністю, або інтенсивністю. її визначають розбілюванням, тобто змішуванням пігментів із постійно зростаючою дозою крейди (для водних) чи білил (для олійних сумішей), та порівняльною оцінкою одержаних забарвлень. Пігменти низької інтенсивності, наприклад вохра, стають малопомітними вже при розбілюваннях 1 : 15, а високої, наприклад лазур, зберігають свій відтінок при розбілюваннях до 1 : 2017 і вищих. Такі інтенсивні пігменти для розбавлення й зменшення вартості змішують із напов­нювачами — крейдою, каоліном тощо.

Поправність, або покривна здатність,— це доза пігменту, необхідна для повного зафарбування нанесеного раніше на поверхню шару контрастної форми. Пігменти низької інтенсивності разом з тим можуть мати високу покривність. Наприклад, вохра характеризується високою покривністю (60...90 г/м²) за низької барвної здатності, лазур — навпаки. Покривність збільшується з підвищенням різниці показників заломлення світла пігментом і зв'язуючим.

Диспергованість — це властивість пігменту дрібнитися й розпилюватися в дисперсному середовищі під впливом механічної дії.

Термостійкість — це властивість пігменту зберігати свій колір при нагріванні.

Хімічна стійкість — здатність не змінювати початкового кольору під впливом лугів і кислот.

Антикорозійна стійкість — здатність пігменту оберігати від ржавіння чорні метали.

Білі пігменти. Крейду як пігмент і наповнювач використовують для розбілювання кольорових фарбових речовин. Її застосовують також для виготовлення клейових та силікатних фарб. Для олійних фарб крейду не використовують, оскільки в суміші з оліфою утворюються плівки з жовтим відтінком.

Вапно повітряне застосовується для того, щоб білити фасади промислових га громадських споруд.

Серед штучних білих пігментів, одержуваних хімічною переробкою мінеральної сировини, найчастіше використовують цинкові, свинцеві, титанові білила та літопон (сірчисті білила).

Цинкові білила (оксид цинку з невеликою кількістю добавок) виготовляють з цинкових руд або металевого цинку. Вміст оксиду цинку не менше ніж 92 %, істинна густина 5,6 г/см³. Покривність цинкових білил у межах 100...110 г/м². Вони світлостійкі, не ядовиті, використовуються при виготовленні фарб, емалей для внутрішнього фарбування.

Свинцеві білила за хімічним складом являють собою основну вуглекислу сіль свинцю 2РЬС0₃ • РЬ(ОН)₂. Вони покривисті, атмосферостійкі, застосовуються у фарбах для зовнішніх фарбувань металевих конструкцій. Використання їх у будівництві обмежене через токсичність.

Титанові білила (за хімічним складом Ті0₂) виготовляють у вигляді тонкого порошку двох кристалічних модифікацій. Вони мають високу покривність (50...70 г/м²), істинну густину 3,84.. 4,24 г/см³, стійкі проти дії кислот, лугів і підвищених температур, не токсичні. їх широко застосовують при виготовленні фарб, емалей для зовнішніх та внутрішніх опоряджувальних робіт.

Літопон за хімічним складом є сумішшю сульфіду цинку ZnS і сульфату барію BaS0₄. Використовують його при виготовленні фарб та емалей для внутрішнього фарбування. Під впливом світла літопонні білила жовтіють, а тому їх звичайно застосовують у суміші з блакитними пігментами. Покривність їх не більша ніж 110 г/м³, істинна густина 4,1 ...4,3 г/см³.

Чорні пігменти. Сажі мають високу барвну здатність, покривність і стійкість щодо дії лугів та кислот.

Діоксид марганцю Мп0₂ у тонкодисперсному стані має хорошу покривну здатність. Його здобувають із природної марганцевої руди.

Графіт — це пігмент сірувато-чорного кольору; за хімічним складом має високий вміст вуглецю (до 95 %). Використовується для виготовлення олійних фарбових сумішей, має стійкість до дії кислот та високих температур.

Червоні пігменти. Залізний сурик випускають у вигляді тонкого порошку оксиду заліза цегляно- червоного кольору або інших відтінків, залежно від співвідношення складових частин Fe₂0₃ і CaS0₄.

Свинцевий сурик — порошок червоно-оранжевого кольору, який містить в основному РЬО • РЬ₂0₃. Токсичний і досить важкий пігмент (істинна густина 8,32...9,16 г/см³), застосовується в антикорозійних олійних фарбових сумішах по металу та дереву.

Крон червоний має високу світлостійкість та здатність захищати сталеві конструкції від корозії. За хімічним складом це хромовокислий свинець (тРЬСг₂0₄ • Pb (ОН)₂).

Редоксайд — червоний залізоокисний пігмент, який має підвищену стійкість до дії лужного середовища. Використовують для фарбування по деревині та штукатурці.

Жовті пігменти. Крон свинцевий — штучний пігмент, одержуваний внаслідок хімічної взаємодії хромпику із солями свинцю, має колір від світло-лимонного до темно-жовтого, токсичний. Завдяки високій покривній здатності та антикорозійній стійкості крон широко використовується в лакових і олійних фарбових сумішах по металу та дереву. Покривність крону 40... 190 г/м², істинна густина 6,12

г/см³

Вохри — природні пігменти жовтого, коричневого та червоного кольорів. їх здобувають із глин, які містять до 25 % (за масою) Fe₂0₃. Колір вохри залежить від вмісту оксиду заліза. Це найдешевші пігменти, їх широко застосовують для виготовлення фарб.

Сині пігменти. Ультрамарин — порошок синього кольору. За хімічним складом це алюмосилікат натрію, який містить сірку в колоїдному стані. Його одержують випалюванням композицій каоліну із содою та сіркою або сірчанокислого натрію з вугіллям. Значного поширення ультрамарин набув як барвник в олійних сумішах з метою усунення жовтих відтінків.

Лазур — інтенсивний штучний пігмент темно-синього кольору. Це порошок залізної солі залізисто-синеродистої кислоти. Світлостійкий пігмент, проте руйнується під дією лугів і тому не застосовується для фарб по штукатурці та цементних розчинах.

Зелені пігменти. Оксид хрому Сг₂0₃ стійкий до дії лугів, кислот та підвищених температур. Щоб одержати зеленкувато-сині відтінки, добавляють ультрамарин.

Цинкову зелень одержують, змішуючи крони, малярну лазур та наповнювач BaS0₄. Її використовують у фарбових сумішах для робіт по металу та дереву.

Зелень свинцева хромова — це механічна суміш жовтого крону з лазур'ю та наповнювачем. За властивостями подібна до жовтого свинцевого крону: має високу покривність, барвну здатність та антикорозійні властивості. Її використовують в олійних фарбових сумішах, проте внаслідок руйнування пігменту в лужному середовищі вона не придатна для робіт по штукатурці та цементних розчинах.

Металеві порошки застосовують у фарбових сумішах для декоративних робіт по металу.

Пудра алюмінієва — це тонкодисперсний, лускатоподібний порошок сріблястого кольору, добре відбиває сонячне проміння. Покривність її 10 г/м², істинна густина 2,5...2,б г/см³. Пудру добавляють до лаку перед його використанням, аби надати йому антикорозійних властивостей.