7. Цивільне процесуальне законодавство, його система.

Досить радикальні зміни були внесені в кримінально-процесуальне законодавство. На посилення процесуальних гарантій громадян було спрямовано норми Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року.

Законом України "Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України" від 15 грудня 1992 року Кримінально-процесуальний кодекс України був доповнений рядом норм, які посилювали процесуальні гарантії громадян при зверненні їх до суду. Відтепер заарештований, його захисник мали право звертатися до суду з оскарженням санкції прокурора на арешт.

Розширенню прав підозрюваного, обвинуваченого і підсудного на захист сприяв Закон "Про внесення змін і доповнень до окремих статей КПК України" від 23 грудня 1993 року.

4 Лютого 1994 року було прийнято Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Аналогічно кримінально-процесуальному розвивалося цивільно-процесуальне законодавство. Наближенню цивільного судочинства до загального типу цивільного процесу сприяє нова редакція ст. 30 ЦПК, за якою суд звільняється від збирання доказів за власною ініціативою. Він може тільки сприяти сторонам у наданні доказів до судового розгляду.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" було скасовано прокурорський нагляд у цивільному судочинстві.

У зв'язку з проведенням судової реформи до процесуального законодавства України внесено суттєві доповнення, що набули відображення в законах України "Про внесення змін у Кримінально-процесуальний кодекс України" від 21 червня 2001 р., "Про внесення змін у Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України" від 21 червня 2001 р. і 14 березня 2002 р., "Про внесення змін в Арбітражно-процесуальний кодекс України" від 3 квітня 2003 р. У липні 2005 р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою України Кодекс адміністративного судочинства України, що дасть можливість "запустити" давно заплановану систему адміністративних судів. Як і раніше, актуальним залишається прийняття нових процесуальних кодексів: кримінально-процесуального, цивільного процесуального, господарського процесуального.

Але тільки змінами та доповненнями до чинних актів проблему процесуального законодавства вирішити було неможливо. Життя вимагало його кодифікації.

Цивільно-процесуальне законодавство.

За роки незалежності значну кількість змін, якими вирішувалися окремі проблеми цивільного судочинства, було внесено до Цивільного процесуального кодексу України 1963 р. Такі фрагментарні зміни положень цього Кодексу призвели до неузгодженості, розбалансованості його норм, що ускладнило їх застосування.

18 березня 2004 р. Верховна Рада України прийняла новий Цивільний процесуальний кодекс України, який мав основним завданням забезпечити повноцінне функціонування судової системи шляхом урегулювання порядку провадження у цивільних справах у судах відповідно до Конституції та законів України. Кодекс надає судам можливість реалізувати покладені на них обов'язки, забезпечити правильний та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав та свобод фізичних і юридичних осіб, а також охорону державних та громадських інтересів. Цивільний процесуальний кодекс України складається з одинадцяти розділів, кожний з яких містить глави: розділ І "Загальні положення"; розділ 11 "Наказне провадження"; розділ III "Позовне провадження"; розділ IV "Окреме провадження"; розділ V "Перегляд судових рішень"; розділ VI "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень"; розділ VIІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень"; розділ VIII "Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні"; розділ IX "Відновлення втраченого судового провадження"; розділ X "Провадження у справах за участю іноземних осіб"; розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення". Кодекс містить деякі принципово нові положення, спрямовані на забезпечення швидкого і справедливого судочинства, дотримання прав учасників цивільного процесу. Водночас вдалося зберегти наступництво основних інститутів цивільного процесу, що, у свою чергу, сприяє доступності нового Кодексу для учасників цивільного судочинства.

З метою належного забезпечення прав фізичних та юридичних осіб у Кодексі удосконалено питання відновлення втраченого судового провадження, що викладені в окремому розділі, зокрема, регламентовано порядок відновлення втраченого судового провадження, визначаються особи, які мають право звертатись до суду із заявою про відновлення провадження, зміст і підсудність цієї заяви, розгляд справи, рішення суду у справі про відновлення втраченого провадження. З урахуванням положень міжнародних договорів України у Кодексі викладені питання стосовно провадження у справах за участю іноземних осіб, а також питання подання позову до іноземної держави, виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України до іноземних судів, визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів, застосування правил міжнародних договорів.

Прийняття нового Цивільного процесуального кодексу України дало змогу здійснити реформу цивільного судочинства в Україні, що сприяє підвищенню ефективності цивільного процесу, забезпеченню реалізації та захисту конституційних прав та інтересів сторін у цивільному процесі.