Аналіз фонду заробітної плати

1. Абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати

2. Аналіз структури фонду заробітної плати

При аналізі трудових показників значна увага приділяється аналізу фонду оплати праці.

Формування витрат на оплату праці залежить від категорій працівників, оскільки оплата праці робітників найбільшою мірою піддається впливу обсягу випуску продукції (при відрядних формах оплати праці), або відпрацьованого часу (при погодинній оплаті прямо не зв'язана з обсягом виробництва).

З метою прийняття управлінських рішень необхідно обов’язково враховувати забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, можливості зростання показників, пов’язаних із цілоденними, внутрішньо змінними втратами робочого часу, а також можливе зростання продуктивності праці і випуску продукції та обґрунтоване зростання фонду оплати праці.

У ході аналізу динаміки і структури фонду оплати праці необхідно з'ясувати:

- як динаміка фонду оплати праці пов'язана з динамікою обсягу продукції;

- які резерви має підприємство для зменшення витрат на оплату праці і відповідно підвищення рентабельності його праці;

- наскільки ефективна діяльність відповідних функціональних служб підприємства щодо неприпустимої несвоєчасної виплати заробітної плати членам трудового колективу.

У зв'язку з цим, насамперед, визначається склад і структура фонду оплати праці підприємства, динаміка цих показників.

Загальний фонд заробітної плати на підприємстві визначається:

,

де: Ч_і - чисельність робітників за категоріями

ЗП_і - середня заробітна плата і-тої категорії працюючих.

ФЗП= ФЗП_факт - ФЗП_план ,

де: ФЗП - зміна фонду заробітної плати.

На другому етапі розраховується абсолютна зміна фонду оплати праці та вплив факторів на цю зміну.

ФЗП_(Ч) = (Ч_ф - Ч_пл)*ЗП_{річн.пл} ,

де: ФЗП(Ч) - зміна ФЗП за рахунок зміни чисельності робітників.

ФЗП_{(ЗПрічн.)} = (ЗП_{річн.факт} - ЗП_{річн.план})*Ч_ф ,

де: ФЗП_{(ЗПрічн.)} - зміна ФЗП за рахунок зміни середньорічної заробітної плати.

Перевірка правильності розрахунків здійснюється співставленням відхилення фонду зарплати з алгебраїчною сумою впливу факторів:

ФЗП = ФЗП_(Ч) + ФЗП_{(ЗПрічн)}

Якщо ці дві величини співпадають, то розрахунки виконані правильно.

Відносна зміна фонду заробітної плати визначається з метою визначення фактичної виплати заробітної плати (ФЗП_факт) у порівнянні з плановим фондом заробітної плати, скоригованим на фактичне виконання плану (ФЗП_скор) та на коефіцієнт залежності (К_зал), який показує нормативну зміну фонду заробітної плати при зміні випуску на 1 %.

ФЗП = ФЗП_факт - ФЗП^скор._пл.

ФЗП^скор._пл. = ФЗП_пл.  ФЗП_пл.*

Якщо завдання (план) з випуску продукції перевиконано, то скоригований фонд зарплати перевищує плановий фонд на ФЗП_пл. * , де

% в.п.В - процент виконання завдання з випуску продукції. У випадку невиконання плану ФЗП^скор._пл. буде менше ФЗП_пл. на ту ж величину.

Відповідно, якщо маємо відносну зміну зі знаком "-", то у підприємства має місце економія фонду оплати праці, якщо "+" - перевиплату.

Далі необхідно проаналізувати структуру (склад) фонду заробітної плати з метою виявлення в ньому нераціональних виплат. До нераціональних виплат відносяться: оплата понад урочної роботи, цілоденних та внутрішньо змінних простоїв, доплати до середнього рівня зарплати та інші. Вважається, що якщо підприємство працює ритмічно, то понад урочно працювати не прийдеться. Коли ж підприємство працює не ритмічно, тоді йому приходиться в понад урочний час надолужувати втрачений час для виконання свого завдання. Понад урочні години роботи оплачуються за підвищеними тарифами. Оплата простоїв не з вини працюючих теж вважається нераціональною виплатою, бо ніяка робота не виконана, а працівникам треба виплатити певну суму грошей. Доплати до середнього рівня зарплати теж є нераціональними виплатами. Такі виплати трапляються в тому випадку, коли має місце не правильне використання спеціалістів чи робітників вищого розряду для робіт нижчого розряду. Виплачується такому робітнику зарплата середня за його розрядом. Всі ці виплати вважаються нераціональними і вони збільшують виплати з фонду зарплати. За допомогою аналізу структури фонду зарплати можна оцінити ефективність існуючої системи заохочення. Якщо питома вага премій та інших заохочувальних виплат не висока в загальній сумі виплат, то очевидно така система малоефективна і не стимулює до зростання продуктивності праці.