Аналіз фонду робочого часу
1. Аналіз втрат робочого часу, що враховуються в формах офіційної звітності
2. Аналіз втрат робочого часу, що не враховуються в офіційній звітності та непродуктивних витрат часу
Однією з найважливіших умов виконання плану виробництва, збільшення випуску продукції кожним членом трудового колективу, а також раціонального використання трудових ресурсів є ощадливе й ефективне використання робочого часу.
Від того, наскільки повно і раціонально використовується робочий час, залежать ефективність роботи, виконання всіх техніко-економічних показників трудовим колективом. Тому аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на промисловому підприємстві.
Для виявлення причин цілоденних і внутрішньозмінних втрат робочого часу використовують дані фактичного і планового балансу робочого часу.
Таблиця 6.2
Баланс робочого часу
Показники |
На одного робочого |
||
За попередній рік |
За звітний рік |
||
План |
Факт |
||
Календарне число днів у році |
365 |
365 |
365 |
Число вихідних і святкових днів |
103 |
104 |
104 |
Плановані невиходи на роботу |
25 |
26 |
26 |
У тому числі: |
|
|
|
Чергові відпустки |
21 |
21 |
21 |
Через хворобу |
3 |
2 |
3 |
Неявки дозволені законом |
1 |
3 |
2 |
Прогули |
3 |
- |
1 |
Простої цілоденні |
1 |
- |
2 |
Тривалість робочого дня |
7,9 |
7,8 |
7,85 |
При аналізі важливо встановити, які з причин, що викликали втрати робочого часу, є залежними від трудового колективу (прогули, простої устаткування з вини робітників і т.д. ) і які не обумовлені його діяльністю (відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки на час навчання, хвороби і т.д.). Зменшення втрат робочого часу з причин, що залежать від трудового колективу до повного їхнього усунення, є резервом, що не вимагає капітальних вкладень, але дозволяє швидко одержати віддачу.
При вивченні забезпеченості підприємства робочою силою необхідно звернути увагу на завантаженість окремих робітників.
З даних балансу робочого часу видно, що:
- плановий фонд робочого часу (ПФ) дорівнює 235 днів на одного робітника (365-104-26=235)
- фактичний фонд робочого часу (ФФ) у звітному році - 232 дні на одного робітника (365-104-26-1-2=232)
- фактичний фонд робочого часу попереднього року (ФФП) дорівнює 233 дні (365-103-25-3-1=233).
Ефективність використання робочого часу в звітному періоді в днях.
в порівнянні з плановим періодом склала:
Тоді, втрати часу складають 1,28% (100-98,72=1,28) або -3 дні (232-235= -3).
- в порівнянні з попереднім періодом можна розрахувати таким чином:
Тоді, втрати часу складають 0,43 % (100-99,57=0,43) або -1 день (232-233= -1).
Ефективність використання робочого часу в годинах буде наступною:
- плановий фонд у звітному періоді на 1 робітника (ПФг) складає 1833 годин (235*7,8=1833)
- фактичний фонд у звітному періоді (ФФЗг) 1821,2 ч на 1 робітника (232*7,85=1821,2).
- фактичний фонд у попередньому періоді на 1 робітника (ФФПг) 1840,7 годин (233*7,9=1840,7)
Використання робочого часу в годинах:
-
у порівнянні з планом
Тоді, втрати в годинах складають - 11,8 годин 0,64% (1821,2-1833=-11,8)
-
у порівнянні з попереднім періодом
Тоді, втрати в годинах -19,5 годин 1,06 % (1821,2-1840,7=-19,5).
Таким чином, у звітному році кожен робітник відпрацював на 3 дні менше порівняно з запланованими, втрати часу складають 1,28 %, та на один день менше ніж в попередньому році, втрати часу складають 0,43 %. Ефективність використання робочого часу в годинах погіршилась також. Так у звітному році порівняно з планом кожен робітник недопрацював 11,8 годин, втрати часу 0,64 %, а порівняно з попереднім роком - 19,5 годин, втрати часу 1,06 %. Використання часу в порівнянні з минулим роком гірше, ніж у порівнянні з планом.
Під час проведення аналізу слід звернути особливу увагу на внутрішньозмінні простої. Вони спричиняються недоліками в організації виробництва й управління, простоями обладнання, машин і механізмів, браком сировини, низькою трудовою дисципліною.
Необхідно зазначити, що розрахунок втрат робочого часу не повністю відображає реальну картину, бо до розрахунку не потрапляють втрати робочого часу тривалістю 15-20 хвилин, а інколи і більше, які ніде не фіксуються. Величину таких втрат можна визначити за допомогою фотографії робочого дня.
На підприємстві мають місце і приховані втрати робочого часу, пов’язані з виготовленням бракованої продукції, виправленням браку, порушенням нормальних умов праці та іншим.