МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КиІвський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет технологій та дизайну

ЕКОНОМIЧНИЙ АНАЛIЗ

конспект лекцій

Для студентів напряму підготовки

6.030504 «Економіка підприємства» Модуль 1 Фінансово – економічний аналіз

Київ 2016

Економічний аналіз: конспект лекцій для студентів денної і заочної форм навчання напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства (за видами економічної діяльності)»[упор. Т. Є. Воронкова]. - К.: КНУТД, 2016. - 86 с.

Упорядник:

Воронкова Т. Є., к-т економ. наук, професор

Відповідальний за випуск А. О.Мельник, д-р економ. наук, доцент, завідувач кафедри бізнес - економіки

Затверджено на засіданні кафедри бізнес – економіки

Протокол № 6 від 07.12.2016 р.

ЗМIСТ

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Тема 1. Зміст, предмет, метод та задачі економічного аналізу	3
Тема 2. Аналіз прибутку та рентабельності виробництва	9
Тема 3. Аналіз фінансового стану підприємства	15
Тема 4. Аналіз випуску та реалізації продукції	38
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА Тема 5. Аналіз стану та використання основних засобів	46
Тема 6. Аналіз трудових показників	52
Тема 7. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції	65
Тема 8. Комплексна оцінка діяльності підприємства	73
Література……………………………………………………………………….	76

Тема 1 Зміст, предмет, метод та задачі економічного аналІзу

1. Наукові основи економічного аналізу.

2. Історія та перспективи розвитку економічного аналізу.

3. Зміст економічного аналізу.

4. Предмет, метод економічного аналізу. Задачі аналізу.

5. Економічний аналіз та суміжні науки.

Теорія пізнання є одним з фундаментальних методологічних розділів філософії, вивчає можливості та закономірності пізнання від відчуттів, уяв, понять до об'єктивної реальності. Виступаючи як методологічна основа всіх галузей науки, теорія пізнання визначає суть, необхідність та послідовність економічного аналізу. Перш за все вона визначає поняття об'єкта та суб'єкта пізнання. Під першим розуміється об'єктивна дійсність, практика, матеріальна діяльність людини. Другим є сама людина, або товариство людей, тобто живі особистості.

Узагальнюючи методи та прийоми сучасної науки, процес пізнання широко використовує такі важливі інструменти, як аналіз та синтез, експеримент, моделювання. Активною складовою тут виступає людське мислення.

Аналіз та синтез виступають як особливості людського мислення. Вивчення явищ природи та суспільного життя неможливе без аналізу. Сам термін "аналіз" походить від грецького слова "analіzіs", що значить "розділяю", "розчленовую". Отже, аналіз у вузькому смислі слова означає розчленування явищ, або предмета на складові частини (елементи) для вивчення їх як часток цілого. Таке розчленування дозволяє зазирнути в середину предмету, явища або процесу, що досліджується, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елементу в предметі, або явищі, що вивчається.

Разом з тим треба відмітити, що численні явища та процеси оточуючого середовища не можуть бути осмислені лише за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба використання інших способів, що відповідають людському мисленню. Найбільш близький до аналізу в цьому смислі синтез, що виявляє зв'язки та залежності між окремими частинами предмета, що вивчається.

Таким чином, під аналізом в широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів та явищ оточуючого середовища, що оснований на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усьому різноманітті зв'язків та залежностей.

Економічний аналіз - наука прикладна. Якщо вона, спираючись на теорію пізнання, забезпечує практичну користь, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини, то лише в цьому випадку її можна вважати науковою.

Емпіричний та теоретичний аналіз дозволяє не лише раціонально обґрунтувати якісь поточні явища, або їх ближню перспективу, але й зазирнути за горизонт середньої та далекої перспективи. Раціонально керувати - означає передбачати.

До основного принципу, на якому базується економічний аналіз, слід віднести те, що все пізнається в русі, в певних зв'язках та взаємозв'язках. Рух - непорушна передумова розвитку природи, суспільства, економіки і в кінцевому рахунку самої людини. Сам рух - явище крайньої складності, що об'єднує в собі повторення, розвиток за спіраллю, поєднує критичність з конструктивністю і т.і.

Економічний аналіз відігравав важливу роль на різних етапах розвитку нашого суспільства і відповідно господарства. Аналітичні здібності людини виникли та вдосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, вчинків в умовах оточуючого середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Зі збільшенням чисельності населення, вдосконаленням засобів виробництва, зростанням матеріальних та духовних потреб людини аналіз поступово став першою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства. Економічний аналіз сформувався як результат диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу розглядалися в рамках існуючих в той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. В рамках цих наук з'явилися перші прості способи аналітичного дослідження. Однак з'явилася потреба в комплексному всесторонньому аналізі, а значить і в необхідності виділити аналіз господарської діяльності в окрему самостійну галузь знань. В подальшому роль економічного аналізу поступово зростає й інтерес до нього також. Аналіз став важливим засобом планового керування економікою.

Розглядаючи історію становлення та розвитку аналізу господарської діяльності треба це розглядати з двох позицій: перша - це розробка теоретичних питань, науки, друга - їх практичне використання.

Перші спеціальні книжки з аналізу з'явилися на початку XX століття. Вони були присвячені аналізу балансу та мали явно методичну спрямованість. В 30-і роки аналіз був введений до програми вузів СРСР. З'явились перші підручники та посібники з аналізу. Авторами їх були Н.Р.Вейцман, С.К.Татур, М.І.Баканов та інші. Саме в 30-і роки й відбулося становлення аналізу, як науки. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книжок та біля шестисот наукових статей. Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. В той же час аналіз органічно вписується і в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко - економічний, оперативний, економіко - математичний, функціонально - вартісний і т.і.

Великий вклад у розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені-економісти, як: М.І.Баканов, А.Д.Шеремет, С.Б.Барнгольц, В.Ф.Палій, І.І.Поклад, І.І.Каракоз, А.М.Маргуліс, В.І.Самборський, Г.М.Тація, В.І.Стражев, Б.І.Майданчик, Р.С.Сайфулін та інші.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної та закордонної науки в практику. Перспективи розвитку аналізу господарської діяльності в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, в першу чергу математики, статистики, бухобліку та інших. Крім того розвиток аналізу залежить від запитів практики.

Що стосується перспектив прикладного характеру, то аналіз господарської діяльності поступово займе провідне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві. Вдосконалення економічного механізму через перехід до ринку, конкуренція підприємств та форми власності будуть сприяти підвищенню зацікавленості в цій науці.

В умовах ринку суттєво розширюється склад суб'єктів аналізу, що пов'язано з появою цілого ряду нетрадиційних для нашої економіки фінансово-кредитних інститутів (лізингових, інжинірингових та інших). Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як комерційної діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. В цих умовах найбільше значення дістає оперативний або ситуаційний комерційний аналіз. Особливість цього аналізу в тому, що він комплексний і дозволяє за станом на певну дату оцінити характер змін на ринку, позитивні та негативні результати фінансової діяльності.

Ситуаційний аналіз комерційної діяльності оснований на застосуванні комп'ютерної техніки. Результати оперативного аналізу використовують на рівні окремих підрозділів підприємства.

Ясно, що проведення оперативного та ситуаційного аналізу пред'являє підвищені вимоги до вихідної інформації. В нових умовах слід очікувати значного скорочення надходження звітних даних з макрорівня. Розвиток інформаційної бази аналізу на макрорівні буде мати зворотню тенденцію, його склад в значній мірі розшириться. Якщо раніш він на 80% визначався діючою системою бухобліку і звітності, то зараз це співвідношення змінилося завдяки зростанню питомої ваги позаоблікових документів.

Комерційні і договірні ціни формуються за допомогою прийомів та методів комерційної калькуляції. Комерційна діяльність в теперішній час набуває багатопланового характеру. Вона припускає тісний зв'язок та взаємозв'язок усіх комерційних служб підприємства. Особливою задачею аналізу в умовах ринку є дослідження комерційного ризику. Комерційний ризик в умовах ринку - категорія об'єктивна та така, що приносить підприємцям багато клопотів. Подолати труднощі в цих умовах допоможе лише старанний аналіз.

Передумовою оперативного аналізу на підприємстві є використання комп'ютерних технологій, збирання, обробки та зберігання оперативної економічної інформації.

Економічний аналіз, як наука, це система спеціальних знань, що пов'язані:

а) з дослідженням економічних процесів в їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;

б) з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;

в) з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;

г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.

В ході економічного аналізу усі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-плану. В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, але й вимірюється сила їх впливу.

Кожна наука має свій предмет. Так філософія, наприклад, являє собою наукове філософське світосприйняття, вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства. Економічний аналіз також має свій предмет.

Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність та кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів, що отримують відображення через систему економічної інформації. Як видно із визначення, економічний аналіз має справу з господарськими процесами підприємств, об'єднань та інших підрозділів та кінцевими виробничо-фінансовими результатами. Далі, предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються як результат впливу об'єктивних зовнішніх факторів.

Під методом економічного аналізу - розуміється діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку. Характерними особливостями методу економічного аналізу є: використання системи показників, що всебічно характеризують господарську діяльність, вивчення причин зміни цих показників, виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними з метою підвищення соціально-економічної ефективності.

В першій частині визначення підкреслюється діалектичність підходу до вивчення господарських процесів. Господарські процеси розглядаються в становленні і розвитку.

Друга характерна особливість методу економічного аналізу - вивчення причин, що викликали зміну тих або інших господарських показників. Оскільки усі економічні явища обумовлені причинним зв'язком і причинною залежністю, то задача аналізу розкрити ці причини та вивчити їх.

До характерних особливостей методу економічного аналізу відносяться виявлення та вимірювання взаємозв'язку та взаємозалежності між показниками, що визначаються об'єктивними умовами виробництва і обігу товарів.

Задачі аналізу:

а) підвищення науково-економічної обгрунтованності бізнес-планів та нормативів, що досягається в першу чергу виконанням ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова часових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку;

б) об'єктивне та всебічне вивчення за даними обліку та звітності виконання встановлених бізнес - планів та виконання нормативів за кількістю, структурою та якістю виробленої продукції, виконаних робіт та послуг;

в) визначення економічної ефективності використання трудових матеріальних та фінансових ресурсів;

г) контроль за виконанням вимог комерційного розрахунку та оцінка кінцевих фінансових результатів (при повній та неповній його формах);

д) виявлення та вимірювання внутрішніх резервів на всіх етапах виробничого процесу. Економічний аналіз, що є прикладною дисципліною, виправдовує себе в повній мірі лише тоді, коли він приносить реальну користь. Дійсна корисність економічного аналізу полягає в виявленні невикористаних резервів на всіх етапах виробничого процесу;

е) обґрунтування та випробування (перевірка) оптимальності управлінських рішень. Успіх господарської діяльності на всіх сходинках управлінської ієрархії безпосередньо залежить, від своєчасно прийнятих управлінських рішень.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки обумовлювалось об'єктивними вимогами та умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перша умова - практична потреба. Професійна маркетингова діяльність, риночні відносини при їх повній комерціалізації, вивчення внутрішніх та зовнішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати - усе це вимоги, що обумовлюють необхідність подальших поточних та перспективних аналітичних розробок.

Друга умова - пов'язана з розвитком самої науки в цілому та її окремих галузей. З розвитком науки відбувалась і диференціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше окремі форми економічного аналізу були характерні переважно обліковим наукам: балансоведенню, бухгалтерському обліку, статистиці.

З поглибленням економічної роботи на підприємствах з'явилася необхідність виділити аналіз як обособлену систему знань, так як облікові дисципліни вже не здатні були відповісти на всі вимоги практики.

Диференціація наук супроводжувалася певними недоліками. Суть їх зводилась до надмірної спеціалізації наук, до занадто глибокого роздроблення, до втрати взаємозв'язку.

Економічний аналіз, що сформувався в окрему науку системно використовує дані, а в ряді випадків способи та прийоми дослідження притаманні статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці та іншим наукам.

Діалектичний процес диференціації та інтеграції сприяв виділенню таких спеціальних наук, як:

- організація та управління;

- планування;

- бухоблік;

- статистика;

- економічна кібернетика та інше.

До цього переліку з повною підставою можна віднести і економічний аналіз. Однак до цього часу немає чітко виражених меж між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісний зв'язок є між бухгалтерським обліком і економічним аналізом, котрий виник на основі першого. Бухгалтерський облік є головним джерелом інформації для економічного аналізу. Саме життя заставляє бухгалтерів не лише складати баланс, вести облік але й аналізувати документи.

Впровадження комерційного розрахунку та суворе дотримання державної дисципліни в частині оподаткування значно підвищує роль "аналітичної діяльності" головних бухгалтерів.

Зв'язок економічного аналізу зі статистикою полягає хоча б у тому, що статистичні звіти є джерелом інформації для аналізу.

Аналітичні розробки самих статистиків пов'язані переважно з масовими соціально - економічними процесами і проводяться переважно на галузевих та регіональних рівнях. Виходячи з цього можна відмітити, що мікроаналіз - це справа бухгалтерів - аналітиків, а макроаналіз - економістів статистиків. Однак навіть академік Струмілін затруднявся знайти різницю між статистикою і аналізом.

Всяка безпосередньо суспільна або сумісна праця, що виконується в великих масштабах, потребує управління. Наукова основа управління відрізняється багатоскладністю функцій та елементів. В якості складових управління виступають:

- планування;

- організація;

- регулювання;

- стимулювання та контроль.

До основних принципів управління можна віднести демократичний підхід. Він знаходить відбиток в тому, що в народному господарстві використовуються різні форми власності. Якщо при державній формі власності аналіз грав важливу роль в науковій розробці планів та нормативів, в контролі за їх невідступним виконанням, то при колективній і особливо приватній формах власності ця роль стократно зростає.

Прийняття оптимальних управлінських рішень перетворилось зараз у важливу проблему. Економістами розробляється теорія прийняття управлінських рішень, що є одним з розділів науки управління. Теорія прийняття рішень виходить з багатоваріантності, невизначеності, впливу факторів на кожний окремо взятий варіант. В цих умовах вкрай необхідний економічний аналіз. Економічний аналіз широко застосовується і в маркетинзі. Неможливо успішно керувати торгово - виробничою діяльністю без економічного аналізу.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з математикою. Зв'язок аналізу з математикою визначається тим, що тій та іншій галузі знань властиве вивчення кількісних відношень. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках розповсюджується на ділянку змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю.

Однак зв'язок між економічними явищами і показниками не завжди можна виразити в функціональній формі. Часто приходиться мати справу з кореляційною залежністю. Ця залежність характеризується тим, що крім основних факторів, що вивчаються на цей показник впливають другорядні фактори, виділити та методично ізолювати дію яких не завжди можливо. Такі зв'язки вивчаються за допомогою кореляційного та регресійного аналізу. Застосування математики в економіці приймає форму економіко - математичного моделювання. За допомогою економіко - математичної моделі зображується той чи інший дійсний економічний процес. Перехід до ринкової економіки обумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якими раніше не приходилося зустрічатися. Це - аудит. В спеціальній літературі останніх років поняття аудит визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких закордонних перекладних джерелах під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз. Економіст - аналітик подібний до лікаря, якому необхідно встановити діагноз. Лише економіст, що має досвід зуміє тонко помітити тенденції в розвитку окремого підприємства. Це в якійсь мірі подібно лікарю, який заслуховуючи хворого, за якимись, навіть не помітними для самого хворого ознаками, може помітити хворобу.

В нашій державі офіційною датою "народження" аудита вважається березень 1991 року, коли установчим засіданням Аудиторської палати був прийнятий її статут.

На перше місце висувається така функція аудита, як консультації з питань правильного ведення бухобліку і його відповідності вимогам міжнародного обліку.

Крім цього аудит займається також перевірками. Методами документальної ревізії встановлюється відповідність первинної бухгалтерської документації дійсному змісту господарських операцій. Кінцевою метою аудита є аналіз фінансового стану підприємства.