_{Лекція 7}

Формування сприятливого психологічного клімату в колективі

1. Поняття "психологічний клімат" ("соціально-психологічний клімат"), "організація", "колектив", "конфлікт ", "конкретна ситуація ", "конфліктна ситуація ".

2. Види конфліктів.

3. "Дерево " конфлікту як процесу.

4. Характер, причини і способи розв 'язання конфліктних ситуацій у виробничих колективах.

5. Наслідки конфліктів.

6. Західні моделі прогнозування і розв 'язання конфліктних ситуацій.

7. Ознаки сприятливого психологічного клімату. Формування сприятливого психологічного клімату в колективі.

1. КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ

Уточнимо основні поняття, які винесені на розгляд у даному розділі. Психологічний - це сукупність внутрішніх умов, що їх створюють у процесі розвитку і життєдіяльності групи, колективу. Ознаками внутрішніх умов є:

• наявність позитивної перспективи як для групи в цілому, так і для кожного члена групи;

• моральна атмосфера, в якій виявляється властиве для членів групи ставлення до загальної справи і один до одного;

• жорсткість чи слабкість соціального контролю, яка характеризується ставленням до критичних оцінок, висловлюваних членами групи з приводу різноманітних аспектів спільної діяльності;

• домінуючий настрій.

Істотним показником психологічного, клімату с рівень згуртованості групи.

У психологічній теорії та практиці використовують також поняття "соціально-психологічний клімат", яким позначають те ж саме психологічне явище, що і поняттям "психологічний клімат". Інтерпретація цих понять може дещо відрізнятися, але суть залишається тією самою.

Соціально-психологічний клімат (від гр. - ухил) – це якісний бік міжособистісних стосунків, який виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвиткові особистості в групі.

Синонімами цього поняття є такі вислови: психологічна атмосфера колективу, морально-психологічний клімат, психологічний клімат; у непрофесійних розмовах часом вживають вислів "мікроклімат у колективі", опускаючи слово "психологічний".

У наведених вище поняттях часто вживають слово ."колектив". Відомо, що в західній термінології таке поняття відсутнє. Проте воно стало широковживаним і традиційним для нашої ділової культури. На Заході вживають слова "персонал", "організація" .- Наведемо одне із визначень:

Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

А тепер, якщо відкинемо у визначенні поняття "колектив", розробленому нашими фахівцями, абзац, який починається словами "Поняття колектив є категорією радянської соціальної психології, - то побачимо, що в західне поняття "організація" і вітчизняне "колектив" покладено майже тотожний смисл.

Отже, надалі вживатимемо поняття "колектив" як синонім слів "організація", "персонал". Наведемо раціональний варіант визначення поняття "колектив".

Колектив(від, лат. - збірний) - вищий рівень розвитку і функціонування соціальної групи.

Відзначається єдністю ідейних, організаційних, ділових і міжособистісних стосунків.

Для колективу характерна єдність цілей, високий рівень спілкування.

Важливим для колективу є рівень його інтегрованості, згуртовано членів колективу, задоволення їхніх потреб та інтересів у трудовій діяльності, навчанні, спілкуванні, відпочинку, дружбі, фізичному, психічному і моральному розвитку.

Успішне управління діяльністю колективу передбачає обізнаність не лише з професійним, а й позапрофесійним спілкуванням його членів. У кожному колективі виділяється один або кілька лідерів, ядро колективу, офіційний керівник (обраний чи призначений).

Професійні завдання колективу істотно впливають на психологічний клімат і водночас психологічний клімат колективу може або підсилювати, або руйнувати його предметну діяльність.

Отже, одним із чинників, від яких залежить успішність діяльності колективу (групи), є стан міжособистісних стосунків, який можна показати за допомогою шкали. На одному полюсі цієї шкали буде позитивний або сприятливий психологічний клімат у колективі; на іншому-конфліктна ситуація, яка призводить до дезінтеграції групи і погіршення діяльності.

Десь посередині на цій шкалі - критичний стан між особистісних стосунків - той стан, за якого розвиток цих стосунків може скеруватися до одного або іншого полюсу. Саме цю критичну точку повинен спрогнозувати керівник групи, аби скерувати розвиток подій у бік формування позитивного психологічного клімату.Розглянемо, що розуміють під конфліктом, конкретною ситуацією і конфліктною ситуацією.

Конфлікт - (від лат. - зіткнення) - у філософії - крайнє загострення суперечностей; у психології - зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо.

Розрізняють такі види конфліктів:

а) соціальні - пов'язані з боротьбою великих груп людей за суспільно значущі цілі, інтереси тощо;

б) військові - зіткнення, сутички озброєних груп людей, а у максимальному своєму вияві - зіткнення армій держав;

в) інтелектуальні - пов'язані з боротьбою ідей у науці, єдністю і зіткненням таких протилежностей, як істинне і хибне;

г) моральні - виникають тоді, коли реально протистоять одне одному добро і зло, обов'язок і совість, справедливе і несправедливе;

д) внутріособистісні - зіткнення приблизно рівних по силі, але протилежно скерованих потреб, мотивів, інтересів, захоплень тощо у однієї і тієї самої людини;

є) міжособистісні - ситуація взаємодії людей, за якої вони або переслідують несумісні цілі, або дотримуються несумісних цінностей і норм, пробуючи реалізувати їх у взаємостосунках один з одним, або одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть досягнути однієї і тієї самої мети, яка може бути досягнута тільки однією зі сторін, що конфліктують;

є) міжгрупові - де в якості сторін, що конфліктують, виступають соціальні групи, які переслідують несумісні цілі й своїми практичними діями протидіють одне одному.

Для науки і практики управління людьми важливе значення має розкриття психологічних механізмів виникнення і розв'язання міжособистісних конфліктів, зовнішніх стимулів і внутрішніх мотивів, які призводять до конфлікту, розробка оптимальних прийомів переборення конфліктних ситуацій.

У процесі діяльності колективу для досягнення спільної мети можуть виникати конкретні й конфліктні ситуації. Зрозуміло, що конкретна ситуація, за якої необхідно діяти і приймати рішення, не обов'язково є конфліктною.

Конкретна ситуація - це реальне інформативно-матеріальне поле (предмети, люди, явища, події, стосунки), яке необхідно привести до певної рівноваги для забезпечення комфортного стану індивідів, які перебувають у полі цієї ситуації;

К онфліктна ситуація — стан загострення суперечностей у соціальній групі, колективі. Конфліктна ситуація свідчить про невдоволеність окремих осіб існуючим станом справ у колективі, наявність конфлікту між окремими членами колективу.

Конфліктна ситуація означає дезінтеграцію в колективі, послаблення його згуртованості.

У відомій книзі "Основи менеджменту" (М.Х. Мескон та ін.) наводиться модель конфлікту як процесу.

Певна управлінська реакція на конфліктну ситуацію може призвести до таких наслідків:

• конфлікт не відбудеться;

Тут матимуть місце функціональні наслідки конфлікту, за якого відбувається досягнення певної мети;

дисфункціональні наслідки конфлікту, тобто ті, які заважають досягненню мети.