Лекція 5

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ІНДИВІДА ЧЕРЕЗ СТИМУЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ СТАЛИХ МОТИВІВ

1.Поняття „мотив”, „мотивація”, „стимул”.

2. Ієрархія рівнів потреб.

3. Інтеріоризація стимулу в мотив.

4.Замкнутий цикл життєдіяльності.

5. Схема перевірки ефективності стимулювання.

6.Мотиви діяльності п праці.

7. Усвідомлювані й неусвідомлювані мотиви, особистість, менталітет.

1. ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ СТИМУЛУ Б МОТИВ

Для розкриття суті проблеми розглянемо спочатку різницю між поняттями „мотив”, „мотивація”, „стимул”.

Мотив - це спонукальна причина дій і вчинків людей (те, що штовхає до дії). Основою мотиву діяльності людини є її різноманітні потреби.

Термін „мотивація” являє собою ширше поняття, ніж термін „мотив”. Слово „мотивація” використовується в сучасній психології в подвійному розумінні: як визначальне в системі чинників, що детермінують поведінку (потреби, мотиви, цілі, прагнення, наміри та інше), і як характеристики процесу, що стимулює і підтримує активність поведінки на певному рівні.

Мотивацію, таким чином, можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, яка пояснює поведінку людини, її початок, скерованість і активність.

Американський вчений Д. Аткінсон одним із перших запропонував загальну теорію мотивації, яка пояснює поведінку людини, скеровану на досягнення певної мети.

Розкриємо, що означає поняття „стимул”, бо часом його плутають із поняттям „мотив” або ж чітко не розмежовують.

Стимул - це дія, яка зумовлює динаміку психічних станів індивіда (що позначені як реакція), і виступає щодо неї як причина до наслідку.

Слово „стимул” у перекладі з латини означає загострену палицю, якою поганяли тварин.

Стимул у психології - це спонукання, ефект якого опосередкований психікою людини, її поглядами, почуттями, настроєм, інтересами, прагненнями і т.д.

Стимул не тотожний мотиву, хоча в ряді випадків може трансформуватися в мотив. Отже, якщо стимул інтеріоризується, стає внутрішньою потребою індивіда, а не відповіддю на подразник, - тоді він буде одночасно і мотивом.

Мотив зумовлений потребами. А чим же зумовлені самі потреби? - Вони забезпечують комфортну життєдіяльність людини.

Американський психолог А. Маслоу виділяє п’ять ієрархізованих рівнів потреб:

фізіологічні погреби;
потреби в безпеці й самозбереженні;
в спілкуванні і любові;
у самоствердженні й визнанні;
в самоактуалізації.

Дехто з авторів, наприклад Р.С. Немов, вказує на сім рівнів ієрархії людських потреб за Маслоу (рис. 10).

Фізіологічні потреби Абрахам Маслоу вважає, безперечно, Домінуючими в запропонованій ієрархії і певним чином це мотивує:

„Без сумніву, фізіологічні потреби переважальні порівняно з іншими. У людини, яка потребує одночасно їжі, безпеки, любові, самоствердження, почуття голоду заглушить решту потреб. Якщо всі потреби не задоволені, і в організмі домінують фізіологічні потреби то інші потреби стають просто не суттєвими або відсуваються на задній план.

У такому разі всі здібності будуть скеровані на задоволення відчута голоду, і організація цих здібностей визначатиметься цією обставиною. Сприйняття, інтелект, пам’ять, звички - все це можна буде визначити як знаряддя задоволення відчуття голоду. Здібності, непридатні для подібної діяльності, стають бездіяльними або відходять на другий план

Потреба в самоактуалізації

Реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток власної особистості

Е стетичні потреби