Вольові якості, готовність до ризику

Воля тісно пов'язана з емоціями, тому їх часто розглядають у єдності, як спільну емоційно-вольову систему особистості. Але якщо, емоції лежать на нижчому рівні еволюції психіки, то воля є її вершиною. Емоції притаманні також і вищим тваринам, а воля - це суто людська психічна якість.

Воля - це здатність людини свідомо контролювати свою діяльність та поведінку і активно керувати ними, переборюючи перешкоди і підпорядковуючи їх свідомо поставленій меті.

Вольові дії, виконуючи дві взаємопов'язані функції - спонукальну, яка забезпечує активність людини, і гальмівну, яка виражається в стримуванні, виявляються:

• в ситуації вибору рівних за значенням мотивів і цілей;

• при відсутності в індивіда актуальних потреб у дії;

• при наявності зовнішніх і внутрішніх перешкод і т.д.

ВОЛЯ

Еволюція психіки

ЕМОЦІЇ

Спільна емоційно-вольова система особистості

У структуру, волі як засоби саморегуляції входять: мотивація, бажання, потяг та ін.

Потяг - це мотив діяльності, що являє собою ще недиференційовану, не чітко усвідомлену потребу.

Бажання як мотив діяльності характеризується досить точно усвідомленою потребою.

Воля характеризується певними вольовими якостями і є основою саморегуляції. Воля буває слабкою і сильною. До якостей сильної волі відносять наполегливість, рішучість у досягненні поставленої мети.

Одним із характерних проявів волі є поведінка людини в умовах ризику.

Ризик - це характеристика діяльності при невизначеності для суб'єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні наслідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма, втрата престижу тощо).

Ризик буває:

• ситуативними (ризик на виграш; величина виграшу на випадок успіху перевершує величину втрат на випадок неуспіху);

• надситуативним (безкорисним або "ризик заради ризику");

• виправданим;

• невиправданим;

Отже, які саме якості сильної волі необхідно мати менеджеру? Безперечно, наполегливість (рішучість. та впертість) - Напевно, не завжди. Тому що впертість відкидає можливість гнучкості поведінки, діалектичності підходу до розв'язання завдання.

Чи повинен менеджер бути схильним до ризику? Необхідність цієї якості є очевидною. Але в яких ситуаціях? - У ситуаціях "розумного" ризику: коли виграш на випадок успіху буде значним, а програш на випадок неуспіху - мінімальним.

Ризик має бути виправданим, тобто якщо без ризику можна обійтись і досягти успіху без втрат, то не потрібно ризикувати. Краще "сім разів відміряти, а потім уже відрізати".

Не повинен менеджер ризикувати заради ризику, як у відомому афоризмі: "Хто не ризикує, той не п'є шампанського". Ризик заради ризику - це імпульсивність вчинків і поведінки, непрогнозованість. Людина, яка гак ризикує, може в один момент втратити все, що набула сама або що набули інші за багато років.

Однією із методик, яка вимірює схильність людини до ризику, є "Опитувальник К8К для оцінки схильності до ризику" (за Г. Шубертом).

Як показує практика, сильні вольові якості, "розумна" ризикованість мають бути притаманні і в наш час, і в нашій ситуації, і за нашої ментальності менеджерам як найвищого, так і звичайного соціального статусу.