- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •1.1. Походження грошей та їх форми.
- •Класична (неокласична, монетаристська)
- •Кейнсіанська (неокейнсіанська тощо).
- •1.2. Види грошей та їх еволюція.
- •1.3. Вартість та ціна грошей.
- •1.4. Функції грошей.
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса.
- •2.1 Характеристика і структура грошового обороту
- •2.2 Форми грошового обороту
- •2.3 Форми безготівкових розрахунків та способи платежу між підприємствами
- •2.4 Закон грошового обігу
- •2.5 Грошова маса та її показники.
- •2.6 Регулювання грошової маси в обігу.
- •Тема 3. Грошовий ринок.
- •3.1 Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти.
- •3.2 Характеристика облікового ринку та його особливості.
- •3.3. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку.
- •Тема 4. Грошові системи.
- •4.1. Поняття та елементи грошової системи.
- •4.2. Типи та еволюція грошових систем.
- •Тема 5. Інфляція і грошові реформи.
- •5.1. Сутність і види інфляції.
- •5.2. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика держави.
- •5.3 Грошові реформи та методи їх проведення.
- •Тема 6. Валютний ринок і валютні системи
- •6.2. Валютний ринок та його класифікація. Операції на валютному ринку
- •6.3. Валютний курс та фактори, що впливають на його рівень
- •6.4. Валютні системи та валютна політика.
- •6.5. Світова та міжнародні валютні системи.
- •Тема 7. Кредит у ринковій економіці
- •7.2. Функції кредиту
- •7.3. Принципи та умови банківського кредитування
- •7.4. Форми кредиту та його види
- •7.5. Роль кредиту у розвитку економіки
- •Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку
- •8.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва та їх функції
- •8.3. Банківська система. Її функції та принципи побудови
- •8.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
Тема 3. Грошовий ринок.
План
3.1 Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти.
3.2 Характеристика облікового ринку та його особливості.
3.3 Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку.
3.1 Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти.
Грошовий ринок - це система грошових відносин і банківських та спеціальних фінансово-кредитних інститутів, які забезпечують функціонування сукупності грошових ресурсів країни, їх постійне переміщення, розподіл і перерозподіл під впливом взаємодії законів попиту і пропозиції.
З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими в світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також – ринки Лондона, Токіо, Сингапуру, Парижа).
Грошовому ринку властиві елементи любого звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція - форму пропозиції позик, а ціна - форму відсотка на позичені кошти.
Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії та інших факторів.
На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків:
облігаційний, банківський, депозитний, позиковий, обліковий, міжбанківський тощо.
Облігаційний відсоток - норма доходу, встановлена за цінними паперами. Він має забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні грошей у цінні папери. Цей відсоток повинен мати вищу ставку, ніж відсоток за банківськими депозитами, оскільки останні ліквідніші, ніж цінні папери.
Банківський відсоток - узагальнена назва відсотків за операціями банків.
Депозитний відсоток - норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами. Цей відсоток є основою для прийняття рішення про здійснення інвестування в ті чи інші активи (бізнес, ЦП, нерухомість, інші активи).
Позиковий відсоток - норма доходу, яку стягує банк із позичальників за користування позиченими коштами. Ставки позикового відсотка повинні бути вищими за ставки депозитного відсотка, оскільки за рахунок цієї різниці в ставках банки одержують дохід, який називається маржею, і формують свій прибуток.
Облігаційний та депозитний відсотки визначають первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок. Їхній рівень визначає дохідність і прибутковість найбільш представницьких фінансових активів - облігацій та депозитів. Тому рівень ставок є найвідчутнішим стимулятором пропозиції грошей на ринку.
Наслідки зміни ставки відсотка різні й зачіпають як грошову сферу, так і реальну економіку: виробництво, інвестиційну сферу, сферу обігу
тощо.
Перш за все зміни ставки відсотка впливають на попит на грошовому ринку;
· при зростанні ставки попит на гроші знижується,
· при зниженні – підвищується.
Оскільки пропозиція грошей автоматично не веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки – виникає нестача грошей, що загрожує дефляцією.
Дефляція – стан економіки, що характеризується процесами, протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції. Спричиняється вона зменшенням грошової маси шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.
Кон'юнктура грошового ринку залежить передусім від таких факторів:
- циклічних змін в економіці;
- темпів інфляції;
- особливостей національної кредитно-грошової політики.
Грошовий ринок відображає попит на гроші та їхню пропозицію. Під пропозицією грошей мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів МІ, М2, МЗ.
Попит на гроші - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.
Попит на гроші (МD) формується з таких складових:
- попит на гроші як засоби обігу (діловий, операційний або попит на гроші для здійснення угод);
- попит на гроші як засоби збереження вартості (попит на гроші як активи, попит на запасну вартість, або спекулятивний попит).
Чим вищий рівень прибутку в суспільстві, тим більше укладається угод; чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки.
Попит на грошову масу зменшується із збільшенням відсотка.
Чим більший відсоток, тим менш розумно зберігати свої кошти у вигляді готівки. Краще мати їх у вигляді засобів, що дають прибуток (Активів). Зі зниженням відсоткової ставки попит на грошову масу зростає.
Цей ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. Усі вони виконують декілька основних функцій, в чому і полягає їхня схожість:
- об’єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, закордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;
трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);
- спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стійкість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через видачу опосередкованих позик за схемами:
Центральний банк – комерційний банк; комерційний банк – комерційний банк;
комерційний банк – підприємство, населення;
надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, покриття дефіциту бюджету.
Таким чином, грошовий ринок дає змогу здійснювати накопичення, оборот, розподіл і перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки. Водночас це – синтез ринків різних засобів платежу.
Як переконує досвід країн із розвиненою ринковою економікою, угоди на грошовому ринку опосередковуються, по-перше, кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг або надають грошові позики,
по-друге - інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і обіг різного роду боргових зобов'язань, що реалізуються за гроші на обліковому ринку.
Отже, грошовий ринок може бути представлений ринком готівки і ринком боргових зобов'язань (облікових або боргових інструментів).
