7.5. Роль кредиту у розвитку економіки

Кредит відіграє важливу роль у розвитку економіки держави. За його допомогою швидко переміщуються тимчасово вільні грошові кошти між суб'єктами господарювання, галузями економіки, регіонами держави та між державами. Це дає можливість у короткі терміни здійснювати переорієнтацію виробництва, допомагає збільшувати обсяг виготовлення продукції, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й обігового капіталу, уникати кризових явищ та здійснювати оздоровлення економіки. Кредит є також важливим джерелом формування необоротних і оборотних активів суб'єктів господарювання і служить засобом збільшення їх прибутку. Завдяки кредиту відбувається швидкий процес капіталізації прибутку і, відповідно, концентрації виробництва.

Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку

8.1. Суть, призначення та види фінансового посередництва

8.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва та їх функції

8.3. Банківська система. Її функції та принципи побудови

8.4. Небанківські фінансово-кредитні установи

8.1. Суть, призначення та види фінансового посередництва

Грошовий ринок являє собою економічні відносини, що виникають з приводу купівлі і продажу грошей як специфічного товару за цінами, що формуються за співвідношенням попиту і пропозиції.

За характером зв'язку між продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) грошовий ринок розділяють на два сектори:

а) сектор прямого фінансування (без посередників). Тут кредитори і позичальники самостійно вирішують всі питання купівлі-продажу грошей;

б) сектор непрямого (опосередкованого) фінансування. Тут, крім кредитора і позичальника, функціонують посередники. Вони спочатку мобілізують у себе ресурси, які пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Такі посередники створюють власні зобов'язання і вимоги, які можуть бути самостійним інструментом грошового ринку.

За характером посередництва операцій посередники поділяються на такі види фінансових посередників: банки, страхові компанії, інвестиційні, фінансові і трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства.

За місцем на грошовому ринку та роллю, яку виконують фінансові посередники на грошовому ринку, розрізняють банківські і небанківські фінансово-кредитні установи.

Усі фінансові посередники функціонують на єдиному грошовому ринку і з одним і тим самим об'єктом — вільними грошовими коштами.

Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку, а через нього і в розвитку економіки в цілому. Їх економічне призначення полягає у забезпеченні позичальників і кредиторів, яких називають базовими суб'єктами ринку, найбільш сприятливих умов для їх діяльності.

Економічні суб'єкти (кредитори і позичальники) можуть будувати свої взаємовідносини безпосередньо між собою, не звертаючись до посередників. Але організація таких відносин і для них, і для суспільства загалом була б дорожчою, уповільненою, більш ризикованою і не досить зручною. Переваги фінансового посередництва проявляються у наступному:

а) широкі можливості для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти в доходні активи. Для позичальника з'являється можливість оперативно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих, споживчих чи інших завдань і так само оперативно повернути їх кредитору. Для цього кредитору необхідно звернутися до будь-якого посередника і розмістити у нього свої кошти, а позичальнику необхідно звернутися до того самого посередника і отримати кредит. При цьому позичальнику зовсім не потрібно шукати конкретного власника коштів. Достатньо лише необхідний розвиток мережі фінансових посередників;

б) скорочення витрат базових суб'єктів ринку (кредиторів і позичальників) на формування вільних грошових коштів, розміщення їх у доходні активи та надання кредиту. Останнє зумовлено тим, що, по-перше, кредитор і позичальник зменшують свої витрати на пошук один одного. По-друге, скорочуються витрати з оцінки фінансового стану, кредитоспроможності, надійності та інших показників потенційних клієнтів. Водночас кредитору необхідно оцінювати надійність самого фінансового посередника;

в) зниження фінансових ризиків для базових суб'єктів грошового ринку, так як значна їх частина перекладається на посередників;

г) урізноманітнюються відносини між кредиторами і позичальниками шляхом надання додаткових послуг, які беруть на себе посередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб у пенсійному забезпеченні тощо.

Базовими суб'єктами грошового ринку (позичальники і кредитори) виступають ділові підприємства, сімейні господарства, окремі фізичні особи. Тому, створюючи сприятливі умови для їх функціонування, фінансові посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в процесі розширеного відтворення виробництва, торгівлі та інших сфер економічної діяльності. Особлива роль у переміщенні тимчасово вільних грошових коштів сімейних господарств та окремих фізичних і юридичних осіб. Ці грошові ресурси перебувають у великої кількості власників і їх перерозподіл без участі посередників навіть технічно був би дуже складним і дорогим.

У економічній літературі усі посередники поділяються на банківські і небанківські.

Під терміном “банк” слід розуміти установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності і строковості, та здатну впливати на пропозицію грошей через грошово-кредитний мультиплікатор.